Рішення № 113920576, 21.09.2023, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/691/23

Провадження №2/472/225/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" вересня 2023 р. смт. Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Кучерявенко С.С.,

за участю секретаря Чорної О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, про визнання дійсним договору купівлі - продажу нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

31.07.2023 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Веселинівського районного суду з позовом до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним.

В обґрунтуваннясвоїх вимогпозивач зазначила,що 06квітня 2001 року між нею та ОСОБА_2 , було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , який було зареєстровано Вознесенською Універсальною Товарно-Сировинною біржею в журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за № 268 від 06 квітня 2001 року.

10 квітня 2001 року на підставі цього Договору Веселинівською філією Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації було здійснено реєстрацію права власності та видано реєстраційне посвідчення.

В червні 2022 року вона звернулась до Центру надання адміністративних послуг з метою зареєструвати місце проживання сина в належній їй квартирі. Для цього надала Договір купівлі-продажу нерухомого майна та реєстраційне посвідчення, але їй було роз`яснено, що її право власності має бути зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Тому вона звернулась до державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Веселинівської селищної ради, яким при огляді документів було роз`яснено їй, що оскільки договір не посвідчений нотаріально, тому він не приймається для реєстрації права власності в ДРРПННМ і його слід нотаріально посвідчити.

Вирішити питання про нотаріальне посвідчення укладеного договору купівлі-продажу квартири не вбачається можливим, у зв`язку із тим, що ОСОБА_2 виїхала за межі України. Тому заходи досудового врегулювання спору неможливі.

За вказаних обставин вона позбавлена можливості розпорядитись належним їй майном, тому звернулася до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 03. 08.2023 року відкрито провадження по цивільній справі та призначено справу до підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 24.08.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала повністю, просить його задовольнити.

Представник відповідача Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області Стаднічук А.І. в судове засідання не з`явився, до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника селищної ради, проти задоволення позовної заяви не заперечують.

Заслухавши позивача ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази в справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 06 квітня 2001 року між ОСОБА_2 з однієї сторони та з іншої сторони ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначений договір купівлі-продажу нерухомого майна було зареєстровано Вознесенською Універсальною Товарно-Сировинною біржею в журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за № 268 від 06 квітня 2001 року.

10 квітня 2001 року на підставі вищезазначеного договору Веселинівською філією Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації на ім`я покупця ОСОБА_1 було видано реєстраційне посвідчення, згідно з яким придбана квартира зареєстрована і належить на праві особистої власності ОСОБА_1

01.08. 2001 року позивач здійснила реєстрацію місця свого проживання за адресою місця розташування новопридбаної квартири: АДРЕСА_1 , що підтверджується даними будинкової книги позивачки.

З дослідженихсудом доказів встановлено,що дійсно сторонидомовилися щодовсіх істотнихумов договорукупівлі продажу,а самепокупець ОСОБА_1 сплатила продавцю квартири ОСОБА_2 вартість квартири в сумі 1 700 грн., а ОСОБА_2 в свою чергу прийняла кошти і передала приміщення квартири покупцю ОСОБА_1 , яке складається у цілому з 2 кімнат загальною площею 49, 7 кв.м. та житлової площі 27,0 кв.м., що підтверджується Технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_2 .

Відсутність нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири перешкоджає ОСОБА_1 набути право власності на придбану квартиру.

Вирішити питання про нотаріальне посвідчення укладеного договору купівлі-продажу квартири не вбачається можливим, у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 виїхала за межі України, до того вже відбулась реєстрація права власності за покупцем в органі БТІ, що підтверджується матеріалами інвентарної справи №291 на житловий будинок в АДРЕСА_3 , які надані на виконання ухвали суду від 03.08.2023 року.

Цивільні відносини по даній справі виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України від 01 січня 2004 року, а саме договір купівлі-продажу приміщення квартири було укладено 06.01.2001 року, тому на дані правовідносини поширюється дія норм Цивільного кодексу Української РСР в редакції 1963 року

Відповідно до ст. 224 ЦК Української РСР (в редакції 1963 р., який діяв на час укладення угоди), за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 227 ЦК Української РСР (в редакції 1963 р.) передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Разом з тим, згідно ст.15 Закону України«Про товарні біржі» в редакції, яка діяла на час укладання договору купівлі-продажу в 2001 році, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягали нотаріальному посвідченню. Угода вважалась укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Біржовою операцією визнається угода, якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі, якщо її учасниками є члени біржі та якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Відповідно до ст. 8 цього ж Закону членами товарної біржі є засновники, а також прийняті до її складу згідно із статутом біржі вітчизняні та іноземні юридичні і фізичні особи.

Зобов`язання за договором купівлі-продажу житлового будинку сторонами були виконанні.

Проте, в порушення вищевказаних вимог оформлення обумовленого договору купівлі-продажу нерухомого майна в нотаріальному порядку не відбулося.

В силу вимог ч.2ст.47 ЦК УРСР, та пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 р. № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» якщо угода, що потребує нотаріального посвідчення виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення, суд за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників, прокурора вправі визнати угоду дійсною. В цьому разі подальше нотаріальне посвідчення угоди не потребується.

Згідно п. 1 ч. 3ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за умови, реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Таким чином, враховуючи те, що сторони договору обумовили всі його істотні умови та виконали взяті на себе зобов`язання, суд вважає, що зявлені вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню, договір купівлі-продажу житлового будинку необхідно визнати дійсним.

На підставі вищевказаного, керуючись ст. ст. 19, 76, 142, 263-265, 273, 274, 279 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Веселинівської селищноїради Вознесенськогорайону Миколаївськоїобласті,про визнаннядійсним договорукупівлі -продажу нерухомогомайна - задовольнити в повному обсязі.

Визнати дійсним Договір купівлі-продажу нерухомого майна № 268, укладений 06 квітня 2001 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований Вознесенською Універсальною Товарно-Сировинною біржею в журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за № 268, за яким ОСОБА_1 купила у власність квартиру АДРЕСА_2 (на час укладання договору - Веселинівського) району Миколаївської області, яка складається з двох кімнат загальною площею 49,7 кв.м. та житловою площею 27,0 кв.м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 29 вересня 2023 року.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області С.С. Кучерявенко