Ухвала суду № 113904404, 02.10.2023, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/817/23

Провадження 2-др/193/8/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2023 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області під головуванням судді Кравченко Н.О., за участю секретаря судового засідання Ратушної В.В.,за участю представника позивача Трофименко М.В. (в режимі відео конференції), представника відповідача ОСОБА_1 ( в режимі відео конференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Софіївка заяву представника відповідача ТОВ «Агро Максімус» адвоката Поуха Д.А. про компенсацію судових витрат на правничу допомогу в порядку ч. 5 ст. 142 ЦПК України , -

ВСТАНОВИВ:

21.09.2023 до суду надійшла заява представника відповідача ТОВ «Агро Максімус» адвоката Поуха Д.А. про стягнення з позивача ОСОБА_2 понесених судових витрат по справі за позовом представника позивача ОСОБА_2 адвоката Трофименко М.В. до ТОВ «Агро Максімус» про визнання додаткових угод, укладених до договорів оренди землі недійсними в розмірі 30000 грн. в порядку ч. 5 ст. 142 ЦПК України. В обґрунтування зазначено, що 20.09.2023 ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області за заявою позивача залишено без розгляду позовну заяву представника позивача ОСОБА_2 адвоката Трофименко М.В. до ТОВ «Агро Максімус» про визнання додаткових угод, укладених до договорів оренди землі недійсними. На думку заявника такі дії позивача свідчать про необґрунтованість заявленого позову, що дає йому право на компенсацію судових витрат, відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, понесених на правничу допомогу про що було заявлено у відзиві, та на підтвердження чого надано Акт виконаних робіт, квитанцію по оплаті послуг адвоката.

Представник позивача Трофименко М.В. у відповідь на заяву надала заперечення, в яких посилалась на вимоги ст. 137 ЦПК України, 81 ЦПК України. Крім того, зазначила, що заявлений розмір судових витрат є явно неспівмірним та завищеним, виходячи із незначної складності справи й витраченого адвокатом часу на розгляд справи, а також подання заяви про залишення без розгляду позову до початку розгляду справи по суті.

В судовому засіданні заявник підтримав вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні не визнала вимоги в повному обсязі.

Заслухавши сторони, вивчивши заяву, заперечення до неї, надані докази, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з акту виконаних робіт до Договору про надання правничої допомоги від 20.09.2023 по справі № 193/817/23, згідно ордеру, укладеного між ТОВ «Агро Максімус» та адвокатом Поух Д.А, виданий «Адвокатським бюро «Андрія Вікторовича Кропова від 16.06.2023 року (т. 1 а.с.66, 66 зв.стор.), викладено детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, зокрема опрацювання судової практики 1000 грн.; опрацювання архіву платіжних відомостей 8000; підготовка тексту відзиву на позов 10000грн. ; витрати на друк, оформлення і відправку кореспонденції, пальне, амортизація заподіяної техніки 1000 грн.; участь у всіх судових засіданнях у суді першої інстанції у необхідний (необмеженій кількості) 10000 грн., що загалом складає 30000 грн. (т. 1 а.с.126) також додано платіжну інструкцію від 03 липня 2023 року про сплату у безготівковому рахунку Адвокатському Бюро "Андрія Вікторовича Кропова" товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Максімус» 30000 грн. за надання послуг згідно рах. СФ-1 від від 16.06.2023 року без ПДВ.(т. 1 а.с.127). Згідно рах. СФ-1 від від 16.06.2023 року без ПДВ Адвокатським Бюро «Андрія Вікторовича Кропова» складено рахунок на оплату в розмірі 30000 грн. (т. 1 а.с.125)

Відповідно до ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Також ЦПК України містить норми щодо розподілу судових витрат у разі ухвалення судового рішення (частина друга статті 141 ЦПК України) та у випадках, коли вимоги позивача судом по суті не розглядалися, але справа провадженням закінчується у зв`язку із закриттям такого чи залишенням справи без розгляду (стаття 142 ЦПК України).

Так ч.5ст.142ЦПК України наголошує, що у разі закриття провадження у справі або залишення позовної заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, наслідок необґрунтованих дій позивача.

За змістом ч.9 ст.141ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відтак, в порядку визначеному ч.5 ст.142ЦПК України можуть бути компенсовані витрати, пов`язані з розглядом справи виключно, якщо відповідач доведе факт того, що вони настали внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Крім того, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55,124Конституції України є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Позивачка, скориставшись своїм правом захисту інтересів звернулась до суду з відповідним позовом, у зв`язку з чим було проведено підготовче судове засідання і до розгляду справи по суті подала заяву про залишення позову без розгляду.

Відповідно до ч. 5ст.142ЦПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, а суду встановити, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені під час розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Відповідно до частини першої ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Разом з тим, стороною відповідача в заяві щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу не зазначено та не доведено, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені.

З системного тлумачення положень ч.ч. 5, 6 ст.142, ч. 9 ст.141ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до ч. 5ст.142ЦПК України передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі №521/3011/18.

Таким чином, закриття провадження в справі або залишення позову без розгляду не підтверджує відсутність спору позивача з відповідачем, відсутність предмета спору чи зловживання позивачем своїми процесуальними правами.

Сам по собі факт залишення позову без розгляду у справі не є безумовною підставою компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судом встановлено, що стороною відповідача не наведено обставин та не надано на їх підтвердження доказів, які б дали змогу зробити висновок про необґрунтованість дій позивача по справі, що зумовили понесення відповідачем заявлених до стягнення витрат, що в свою чергу виключає можливість для задоволення заяви про їх компенсацію із застосуванням ч.5ст.142 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження того, що позивачкою було допущено зловживання процесуальними правами або того, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони, як то передбачено вимогами ч. 9ст. 141 ЦПК України, що виключає собою підстави для задоволення вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява відповідача про компенсацію судових витрат на підставі ч.5 ст.142ЦПК України не підлягає задоволенню та відсутні правові підстави для ухвалення додаткового рішення у даній справі згідно ст. 270 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись ч.ч.3,8 ст.141, ст.ст.142,259,260ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника відповідача ТОВ «Агро Максімус» - адвоката Поуха Дмитра Анатолійовича про компенсацію судових витратна правничу допомогу в порядку ч. 5 ст. 142 ЦПК України - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст буде складено упродовжп`яти днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Суддя Софіївського районного суду

Дніпропетровської області Н.О.Кравченко