Ухвала суду № 113887403, 02.10.2023, Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 372/1638/23

Номер провадження № 2-ві/371/2/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відвід судді

"02" жовтня 2023 р. м. Миронівка

Суддя Миронівський районний суд Київської області Кириленко М.О., за участю секретаря: Семерей Л.М. розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Капшук Л.О. у справі за позовом АТ АКБ «Львів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Миронівськлого районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом АТ АКБ «Львів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява, через канцелярію суду про відвід судді Капшук Л.О. у справі за позовом АТ АКБ «Львів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтуванні поданої заяви зазначила, що 14.09.2023 року їй стало відомо від свого чоловіка, що він декілька років тому скаржився на дії судді Капшук Л.О. - голови суду, щодо проведення конкурсу на посаду керуючого апаратом Миронівського районного суду. У зв`язку з чим вважає, що такі обставини викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Приписами частини сьомої статті 40 ЦПК України визначено, що відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Перевіривши доводи на яких ґрунтується заява про відвід судді, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до частини 1 статті 6, частини 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Згідно статті 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

В свою чергу, положеннями ЦПК України передбачено процесуальне право осіб, які беруть участь у справі, заявити відвід судді, в провадженні якого знаходиться справа, при цьому, підстави для відводу судді визначені статтею 36 ЦПК України, за якими, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

За змістом частини 3 статті 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до положень статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (частини 2 та 5 статті 12 ЦПК України).

Одночасно суд зауважує, що не можуть бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Як зазначалося вище, підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 ЦПК України.

Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункт 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Водночас, як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 05 вересня 2017 року № 2646/0/15-17 затверджено Положення про проведення конкурсів для призначення на посади державних службовців у судах, органах та установах системи правосуддя (надалі -Положення).

Зазначене Положення встановлює особливості призначення на посаду державного службовця у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з пунктом 2 Положення, проведення конкурсу здійснюється відповідно до визначених в установленому законом порядку вимог до професійної компетентності кандидата на зайняття вакантної посади державної служби на основі оцінювання його особистих досягнень, знань, умінь і навичок, моральних і ділових якостей для належного виконання посадових обов`язків.

Положенням встановлено умови проведення конкурсу та передбачено, що кандидат як учасник конкурсу має право оскаржити рішення конкурсної комісії відповідно до статті 28 Закону України «Про державну службу».

Згідно з пунктом 18 Положення, для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби категорій «Б» і «В» у судах, органах та установах системи правосуддя Головою ДСА України утворюються конкурсні комісії у складі голови і членів комісії за пропозиціями керівника державної служби або особи, яка виконує його повноваження у відповідному органі.

Викладаючи обставини, з якими пов`язує необхідність усунення судді від участі у судовому провадженні, заявник вказала на той факт, що її чоловік декілька років тому скаржився на дії судді Капшук О.Л., як голови суду, щодо проведення конкурсу на посаду керуючого апаратом Миронівського районного суду.

Проте жодного доказу на підтвердження викладених в заяві обставин, на які відповідач посилається, як на підстави для відводу судді, до заяви не додано.

Заявник не вказала прізвище, ім?я, по батькові свого чоловіка, коли і за яких обставин відбувалося проведення зазначеного конкурсу, не надала доказів, що підтверджують факт перебування у шлюбі, факт участі її чоловіка у конкурсі на посаду керівника апарату Миронівського районного суду.

Заявником також не наведені факти щодо упереджених чи неправомірних дій судді Капшук Л.О. під час проведення вказаного конкурсу, яка не була суб`єктом призначення керівника апарату суду на посаду, факти незгоди будь - яких осіб з такими діями та оскарження ними вказаних дій.

Аргументи, якими заявник мотивує свою заяву про відвід, не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності судді, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді як з погляду «суб`єктивного критерію», так і з погляду «об`єктивного критерію», якими керується у своїй процесуальній діяльності Європейський суд з прав людини.

Відтак, відповідачем не наведено об?єктивних фактичних обставин та обґрунтованих підстав, які б свідчили про неупередженість чи необ?єктивність судді Капшук Л.О. під час розгляду заяви не наведено фактів щодо професійної неупередженості головуючого судді.

З огляду на підстави заявленого відводу, суд доходить висновку про його необґрунтованість, оскільки не містить посилань на дії, вчинені суддею, що можуть свідчити про його необ`єктивність або упередженість, а тим більше заінтересованості у результаті розгляду справи, що є підставами для відводу, визначеними положеннями статті 36 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 37, 39, 40, 41 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Капшук Л.О. у справі за позовом АТ АКБ «Львів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.О.Кириленко