Рішення № 11388507, 28.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

28.09.10 Справа№ 1/85

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Львівський завод залізобетонних виробів №2”, м.Львів

до відповідача: Приватного підприємства “Олвер-999”, м.Трускавець Львівської області

про стягнення заборгованості в сумі 12273,31 грн.

Суддя Гулик Г.С.

при секретарі Брик І.С.

Представники сторін:

Від позивача: Долінська О.З. юрисконсульт (дов.№1294 від 17.09.2010р., дійсна до 31.12.2010р.);

Від відповідача: не зявився;

Позов заявлений Відкритим акціонерним товариством “Львівський завод залізобетонних виробів №2” до Приватного підприємства “Олвер-999” про стягнення заборгованості в сумі 12273,31 грн.

В позовній заяві позивачем також було заявлено письмове клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Ухвалою суду від 13.09.2010р. порушено провадження у справі яку призначено до розгляду на 20.09.2010р. 20.09.2010р. представником позивача подано суду письмове поясненні про те, що в «ціні позову»помилково вказано суму 4989,19 грн., в позовній заяві від 31.08.2010р. №1139, натомість повинно було бути вказано «ціна позову 12273,31 грн.». Ухвалою суду від 20.09.2010р. розгляд справи відкладено на 28.09.2010р., через неявку в судове засідання представника відповідача, невиконання позивачем та відповідачем всіх вимог ухвали суду від 13.09.2010р., а також враховуючи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

28.09.2010р. представником позивача в судовому засіданні було подано уточнення позовних вимог в якому представник позивача уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 6229,00 грн. основного боргу, 865,88 грн. пені, 28,67 грн. -3% річних за користування чужими коштами, 2150,36 грн. інфляційних втрат.

В судовому засіданні 28.09.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав наведених у позовній заяві, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить позов задоволити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача 6229,00 грн. основного боргу, 865,88 грн. пені, 28,67 грн. -3% річних за користування чужими коштами, 2150,36 грн. інфляційних втрат та судові витрати.

В судове засідання 28.09.2010р. відповідач повторно явки повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, вимог ухвал суду від 13.09.2010р. та від 20.09.2010р. не виконав, відзиву на позов не подав, тому суд вважає за можливе розглянути справу, в порядку ст.75 ГПК України, без участі відповідача та за відсутності його відзиву на позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача повно, всебічно і обєктивно зясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази судом встановлено таке.

21.01.2008р. між Відкритим акціонерним товариством “Львівський завод залізобетонних виробів №2” (Постачальник) та Приватним підприємством “Олвер-999” (Замовник) було укладено угоду №7 на поставку продукції. Дана угода діяла з 21.01.2008р. по 31.12.2008р. (п.9.5 угоди).

Відповідно до п.1 зазначеної угоди Постачальник зобовязується відпустити Замовнику продукцію або матеріали а саме збірний залізобетон.

Згідно з п.1.2 угоди Замовник зобовязується прийняти замовлену продукцію і оплатити її в термін або згідно умов, зазначених в даній угоді.

На виконання угоди позивачем (Постачальником), на підставі накладної №3260 від 21.08.2008р., було поставлено відповідачу (Замовнику) плити пустотні (далі-товар) на суму 14180,00 грн. (з ПДВ).

Пунктом 4.3 угоди передбачено, що розрахунки між Замовником і Постачальником проводяться шляхом попередньої оплати, згідно рахунків, виставлених Постачальником, на протязі 5-ти банківських днів.

Відповідачем (Замовником) товар було отримано, що підтверджується довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії НБЛ №604350 від 20.08.2008р., виданою на імя ОСОБА_1, проте не оплачено в повній сумі.

09.07.2010р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію про негайне погашення боргу на суму 9229,00 грн.

В процесі розгляду справи в суді відповідачем було погашено ще 3000,00 грн. основного боргу (банківська виписка наявна в матеріалах справи).

Основний борг відповідача перед позивачем, станом на день розгляду справи, не погашений та становить 6229,00 грн.

Зважаючи на неоплату в повному обсязі відповідачем поставленого товару, позивач, враховуючи вимоги п.6.4 угоди нарахував відповідачу 865 грн. 88 коп. пені (розрахунок наявний в матеріалах справи).

Відповідач не виконав в повному обсязі взяті на себе зобовязання по оплаті поставленого товару, тому позивач, на підставі ст.625 ЦК України, нарахував відповідачу 3% річних за користування чужими коштами в сумі 28 грн. 67 коп. та інфляційні втрати в сумі 2150 грн. 36 коп.(розрахунки наявні в матеріалах справи).

Доказів погашення основного боргу та штрафних санкцій, станом на день прийняття рішення, відповідачем в суд не подано.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.ст.509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобовязання.

Пунктом 6.4 угоди №7 на поставку продукції 21.01.2008р. передбачено, що у випадку затримки оплати за отриману без попередньої оплати продукцію, після закінчення терміну обумовленого даною угодою, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості отриманої і неоплаченої продукції.

Згідно із ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем своїх зобовязань щодо постачання відповідачеві товару у повному обсязі, що зокрема вбачається з накладної №3260 від 21.08.2008р. на суму 14180,00 грн. (з ПДВ)(наявна в матеріалах справи).

Матеріалами справи підтверджено також і те, що відповідач, в порушення зобовязання передбаченого договором, отримавши товар (довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей серії НБЛ №604350 від 20.08.2008р., видана на імя ОСОБА_1 наявна в матеріалах справи) не оплатив позивачу повної вартості отриманого товару, в результаті чого позивач, виходячи з суми основного боргу, врахувавши вимоги ст.ст.610, 611, 625 ЦК України та п.6.4 угоди нарахував відповідачу штрафні санкції (пеню, інфляційні втрати та 3% річних за користування чужими коштами).

Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні письмового клопотання позивача, викладеного у позовній заяві, про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, виходячи із наступного.

Відповідно до п.3 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. № 02-5/611 (з наступними змінами «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»), умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Згідно зі ст.ст. 33, 66 Господарського процесуального кодексу України такі припущення мають бути обґрунтовані, а саме підкріплені доказами наявності фактичних, отже, реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішень господарського суду в майбутньому. Таких доказів позивачем суду не надано, хоча суд ухвалами від 13.09.2010р. та від 20.09.2010р. такі докази витребовував.

В судовому засіданні 28.09.2010р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 29.09.2010р.

Виходячи із змісту наведених норм, суд дійшов висновку про задоволення уточнених позовних вимог у повному обсязі.

Так як спір виник з вини відповідача, судові витрати повністю покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 3, 12, 29, 44, 47-1, 49, 66, 67, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Олвер-999” (місцезнаходження: 82200, Львівська область, м.Трускавець, вул.В.Стуса, 13/8; поштова адреса: 82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Б.Хмельницького, 39, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30250871) на користь Відкритого акціонерного товариства “Львівський завод залізобетонних виробів №2” (79056, м.Львів, вул.Польова, 44, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01268101) 6229 грн. 00 коп. основного боргу, 865 грн. 88 коп. пені, 28 грн. 67 коп. - 3% річних за користування чужими коштами, 2150 грн. 36 коп. інфляційних втрат; 122 грн. 73 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя