Рішення № 11388390, 21.09.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.10 Справа № 11/208/10

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий - суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання –Вака В.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Публічне акціонерне товариство “МетаБанк” (пр. Металургів, буд.30, м. Запоріжжя, 69006)

до відповідача 1: Товариство з обмеженою відповідальністю “ЛАТ” (юридична адреса: вул. Перемоги, буд. 91, кв.72, м. Запоріжжя, 69000; фактична адреса: пл.Леніна, буд. 1, оф. 30, м. Запоріжжя, 69006)

до відповідача 2: Товариство з обмеженою відповідальністю “Газета “Біржа” (вул.Баггавутівська, 8/10, м. Київ, 04107)

у присутності представників:

позивача: Горобець О.В. –дов. № 10/10-234 від 12.08.2010р.;

відповідача-1: не з’явився;

відповідача-2: не з’явився

про: визнання інформації недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію; зобов’язання вчинити певні дії; стягнення 1000,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства “МетаБанк” до товариства з обмеженою відповідальністю “ЛАТ” про визнання інформації з текстом: “Метабанк” на межі банкрутства”, яка розміщена на двох біг-бордах у м. Запоріжжя, недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію; зобов’язання товариства з обмеженою відповідальністю “Лат” протягом десяти днів з моменту набуття чинності рішенням суду публічно спростувати недостовірну інформацію у спосіб у який вона була розповсюджена; стягнення з відповідача шкоди, завданої діловій репутації АТ “МетаБанк” в сумі 1000,00 грн.

25.06.2010р. порушено провадження у справі, призначені дата і час судового засідання.

Ухвалою від 15.07.2010р. за клопотанням позивача до участі у справі в якості другого відповідача було залучено товариство з обмеженою відповідальністю “Газета “Біржа”.

У зв’язку з неявкою повноважного представника відповідача-2, з метою витребування додаткових доказів, які мають істотне значення для вирішення спору, всебічного та об’єктивного розгляду справи, а також для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення судовий розгляд неодноразово відкладався.

Позивач наполягає на позовних вимогах, зокрема зазначає, що 14.06.2010р. та 23.06.2010р. біля головного офісу АТ “МетаБанк” (м.Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 30) працівниками товариства з обмеженою відповідальністю “ЛАТ” були розміщені рекламні плакати (біг-борди) із написом: “МетаБанк на межі банкрутства”.

Вказана інформація, на думку позивача, формує у суспільства негативне ставлення до позивача, як до банківської установи, та дискредитує його. У зв’язку з оприлюдненням зазначеної інформації здійснено спробу підірвати авторитет та ділову репутацію позивача в очах клієнтів банку та партнерів по бізнесу, знизилася довіра спільноти до нього, що може призвести до значних ускладнень в подальшому розвитку бізнесу.

Крім того, позивач вважає зазначену інформацію недостовірною при цьому посилається на результати останньої перевірки Банку контролюючим органом (перевірка НБУ - за станом на 01.10.2009р., довідка від 10.02.2010р.) та незалежним зовнішнім аудитором (за станом на 01.01.2010р.), якими підтверджено дійсний фінансовий стан АТ “МетаБанк” як стабільний.

Позивач стверджує, що поширення неправдивих відомостей призвело до приниження престижу та ділової репутації АТ “МетаБанк”, порушило його виробничі (комерційні) зв’язки через необхідність вживати заходів по відновленню первинного стану, зокрема давати пояснення на всі усні і письмові звернення клієнтів банку та партнерів по бізнесу.

Крім вищезазначених при визначені розміру заподіяної йому шкоди позивач керувався такими критеріями, як характер поширеної інформації, характер (мета) діянь відповідача, ступінь його вини, територія поширення інформації та коло споживачів зазначеної реклами, повторюваність інформації, діловий статус позивача, громадська оцінка недостовірної інформації, необхідність дій по відновленню первинного положення позивача.

Відповідач-1 у відзиві заперечив проти позовних вимог, при цьому повідомив що є розповсюджувачем реклами, а рекламний сюжет був наданий йому товариством з обмеженою відповідальністю “Газета “Біржа” на виконання договору № 26/05-10 про надання рекламних послуг від 06.05.2010р.

Представник відповідача-1 стверджує, що за законом про рекламу розповсюджувач відповідає лише за дотримання встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами, тоді як відповідальність за достовірність інформації, а також за дотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами несе винятково рекламодавець. Спір виник не з приводу додержання порядку розповсюдження та розміщення реклами, а з приводу достовірності та впливу на ділову репутацію позивача інформаційного змісту реклами.

З посиланням на ст. 27 Закону “Про рекламу”, відповідно до якої відповідальність за зміст реклами та її достовірність, несе рекламодавець, вважає що належним відповідачем у справі повинно бути товариство з обмеженою відповідальністю “Газета “Біржа”. Товариство з обмеженою відповідальністю “ЛАТ” у спірних відносинах не є належним відповідачем, оскільки жодним чином не порушувало прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Більш за це, на біг-бордах відповідача-1 була розміщена типова рекламна інформація про друкований засіб масової інформації –газету “Біржа”, а не про АТ “МетаБанк”.

Водночас відповідач-1 звертає увагу, що позовні вимоги заявлені щодо спростування інформації, поданої у формі запитання.

Статтею 47-1 Закону “Про інформацію” передбачено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Запитання самі по собі не містять і не можуть містити фактичних даних, адже фактичні дані можуть містити тільки відповіді на запитання і тільки сформульовані як розповідне, а не питальне речення, адже лише розповідне речення містить повідомлення про факти. Питальні ж речення в принципі не можуть містити фактичні дані. Тому питальні речення можуть бути лише оціночним судженням в розумінні частини першої ст. 47-1 Закону “Про інформацію”.

Спростованим може бути лише відповідь на запитання “МетаБанк на межі банкрутства?”, яка, у свою чергу, може бути ствердна (позитивна) або заперечна (негативна): “так, на межі банкрутства” або “ні, не на межі банкрутства”. Тільки інформація такого характеру може бути оцінена з точки зору відповідності дійсності.

Відповідач-2 відзив та витребувані документи не надав, в судове засідання повноважного представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, про дату і час судового засідання був повідомлений належним чином. За таких обставин, справа розглядається в порядку передбаченому ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в матеріалах справи документами.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши додатково надані сторонами докази та заслухавши представників сторін, встановив наступні обставини:

Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34).

Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов’язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов’язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

26.05.10 між ТОВ “Лат” та ТОВ “Газета “Біржа” укладений договір №26/05-10 про надання рекламних послуг, згідно якому “Виконавець” (ТОВ “Лат”) за дорученням “Замовника” (ТОВ “Газета “Біржа”) зобов’язується проводити рекламні компанії в інтересах “Замовника” на рекламних плоскостях, а “Замовник” зобов’язується приймати та сплачувати такі послуги “Виконавця” в порядку і на умовах, передбачених цим договором (п.2.1 договору).

Згідно додаткової угоди від 26.05.10 №1 до договору та акту приймання-передачі рекламних матеріалів від 26.05.10, ТОВ “Лат” 14.06.10 та 23.06.10 біля головного офісу АТ “МетаБанк” (м.Запоріжжя, пр.Металургів, буд.30) першим відповідачем були розміщені надані другим відповідачем рекламні плакати (біг-борди) із написом: “МетаБанк на межі банкрутства?”.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачами не надано жодних доказів про негативний фінансовий стан позивача і знаходження його на межі банкрутства.

Позивач проти таких відомостей заперечує.

Вказана інформація не відповідає дійсності і формує у суспільства негативне ставлення до позивача та дискредитує його. Оприлюднення зазначеної інформації підриває авторитет та ділову репутацію позивача в очах клієнтів банку та партнерів по бізнесу, знижує довіру спільноти (вкладників), що може привести до ускладнень в подальшій діяльності.

Відповідно до статті 94 ЦК України, юридична особа має право на недоторканість її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, як, зокрема, надання інформації, що не відповідає дійсності (ст.47 Закону України “Про інформацію”).

Юридичним складом правопорушення про розповсюдження інформації, яка не відповідає дійсності, наявність якого є підставою для застосування відповідальності за це правопорушення, є сукупність наступних обставин, які мають місце в даному випадку:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності (містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі);

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Відповідно до ч.2 ст.94 ЦК України, особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Згідно частин 1 і 2 статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Тобто способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування моральної шкоди (п.4 ч.2 ст.23 ЦК України).

Відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні як у наданні інформації, що не відповідає дійсності, так і у поширенні відомостей, що не відповідають дійсності (ч.2 ст.47 Закону України “Про інформацію”.

Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Відповідальність за поширення недостовірної інформації (спростування недостовірної інформації і відшкодування моральної шкоди) в даному випадку несуть як перший так і другий відповідачі.

Вимоги позивача законні, обґрунтовані і підтверджуються зібраними в справі доказами.

Заперечення першого відповідача, що стосовно відповідальності в даному випадку треба керуватись лише Законом “Про рекламу”, не приймаються до уваги по викладеним підставам.

Крім того є некоректними його доводи, що позовні вимоги заявлені щодо спростування інформації, яка має характер оціночних суджень, і за яку ніхто не може бути притягнутий до відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст.47-1 Закону України “Про інформацію”, оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

В даному випадку розміщена на біг-бордах інформація може бути витлумачена як така, що містить фактичні дані про негативний фінансовий стан ПАТ “Метабанк”, що, як правило, приводить до відомих наслідків діяльності банків (зменшення вкладників, банкрутство тощо).

Таким чином в даному випадку поширена інформація носить характер не оціночного судження (критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири), а носить характер фактичного твердження.

Судові витрати віднести на відповідачів порівну.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.46, 47-1, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати інформацію з текстом “МетаБанк на межі банкрутства”, яка біла розміщена на двох біг-бордах у м. Запоріжжі уздовж проспекту Металургів, біля будинку 30, недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію публічного акціонерного товариства “МетаБанк”.

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “ЛАТ” (юридична адреса: вул. Перемоги, буд. 91, кв.72, м. Запоріжжя, 69000; фактична адреса: пл.Леніна, буд. 1, оф. 30, м. Запоріжжя, 69006, код ЄДРПОУ 25214305) і Товариство з обмеженою відповідальністю “Газета “Біржа” (вул.Баггавутівська, 8/10, м. Київ, 04107, код ЄДРПОУ 30594593) протягом десяти днів з моменту набуття чинності рішенням суду публічно спростувати недостовірну інформацію стосовно публічного акціонерного товариства “МетаБанк”, у спосіб, який вона була розповсюджена, розмістивши попередньо погоджений з ПАТ “МетаБанк” текст спростування на двох біг-бордах у м.Запоріжжі уздовж проспекту Металургів, біля будинку 30, на яких була поширена недостовірна інформація.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛАТ” (юридична адреса: вул. Перемоги, буд. 91, кв.72, м. Запоріжжя, 69000; фактична адреса: пл.Леніна, буд. 1, оф. 30, м. Запоріжжя, 69006, код ЄДРПОУ 25214305) на користь публічного акціонерного товариства “МетаБанк” (пр. Металургів, буд.30, м. Запоріжжя, 69006, код ЄДРПОУ 20496061) 500грн. моральної шкоди, 93грн. 50коп. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Газета “Біржа” (вул.Баггавутівська, 8/10, м. Київ, 04107, код ЄДРПОУ 30594593) на користь публічного акціонерного товариства “МетаБанк” (пр. Металургів, буд.30, м. Запоріжжя, 69006, код ЄДРПОУ 20496061) 500грн. моральної шкоди, 93грн. 50коп. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.А.Гончаренко

          В судовому засіданні 21.09.10 оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 24.09.10.