Рішення № 11388326, 21.09.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.09.2010                                                             Справа № 10/86

За позовом Дочірної компанії „Газ України" НАК „Нафтогаз України”, м. Київ

до відповідача Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, м. Ужгород

про стягнення суми 308057,06 грн., в т.ч. 264874,51 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 25213,67 грн. пені, 12735,58 грн. інфляційних, 5233,30 грн. 3% річних за прострочку оплати.

Суддя І.В.Івашкович

Представники:

від позивача: Михалевська З.О., головний юрисконсульт відділу представництва інтересів Компанії в судах управління правового забезпечення претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту ДК"Газ України", довіреність №48/10 від 03.08.10

від відповідача - Качала О.І., провідний юрисконсульт юридичного відділу Товариства, довіреність №07/54д від 14.08.10

У судовому засіданні 15.09.10 за участю представників: від позивача – Пересьолкін М.О., головний юрисконсульт відділу представництва інтересів Компанії в судах управління правового забезпечення претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту ДК "Газ України", довіреність №48/10 від 03.08.10; від відповідача - Качала О.І., провідний юрисконсульт юридичного відділу Товариства, довіреність №07/54д від 14.08.10;Ярошик Н.П., провідний юрисконсульт юридичного відділу Товариства, довіреність №07/60д від 07.09.10,

оголошувалась перерва до 21.09.10 11.30 год.

Суть спору: Дочірня компанія „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, м.Київ звернулась з позовом до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Закарпатгаз”, м.Ужгород про стягнення суми 308057,06 грн., в т.ч. 264874,51 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 25213,67 грн. пені, 12735,58 грн. інфляційних, 5233,30 грн. 3% річних за прострочку оплати.

Позов мотивовано з посиланням на невиконання відповідачем зобов’язань за договором № 07/57-06/09-1805 від 30.10.09 на постачання природного газу в частині своєчасної та повної оплати поставленого природного газу, внаслідок чого за ним за поставлений протягом жовтня - грудня 2009р. природний газ утворилась заборгованість в розмірі 264874,51 грн.

За допущену прострочку оплати відповідачу на підставі норм ст.625 ч.2 Цивільного кодексу України нараховано інфляційні в розмірі 12735,58 грн., 5233,30 грн., 3% річних, на підставі норм п.6 ст.232 Господарського кодексу України, ст.ст.549-551 Цивільного кодексу України, п.п. 7.2, 7.6 договору - нараховано пеню в розмірі 25213,67 грн. (згідно наведених у позовній заяві розрахунків).

Представником позивача позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Відповідач згідно з письмовим відзивом на позов заперечив проти позовних вимог в частині пені, інфляційних та річних, посилаючись на наявність об’єктивних причин виникнення заборгованості за поставлений природний газ, що пов’язані із скрутним фінансовим становищем товариства, спричиненим фінансовою кризою в економіці. Зазначає, що товариство внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.

На підставі норм ст.233 Господарського кодексу України, ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.83 ГПК України просить зменшити розмір неустойки, що підлягає стягненню з відповідача. Посилається при цьому на правову позицію, викладену в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 07.04.08 №01-8/211 „Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України”, відповідно до якої слід враховувати, що правила ч.3 ст.551 ЦК України та ст.233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов’язання боржником.

Представник позивача заявив, що проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки категорично заперечує. Наголошено на тому, що в даному випадку відповідачем не здійснено жодної проплати за отриманий природний газ. Вказано на збитковий стан і підприємства позивача, що значною мірою спричинений неплатежами з боку покупців природного газу, в т.ч. відповідача. На підтвердження подано копії звітів про фінансові результати за 2009р., І півріччя 2010р.

Заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Дочірньою компанією „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ ( Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Закарпатгаз”, м.Ужгород ( Покупець) укладено договір № 07/0709-06/09-1805 від 30.10.09 поставки природного газу з додатковою угодою №1 від 14.12.09,

Згідно з умовами укладеного договору Постачальник зобов’язався поставити Покупцю в 2009 році природний газ за наявності його обсягів, а Покупець – прийняти і оплатити газ на умовах цього договору. Умовами п.1.3 договору встановлено, що газ, що постачається за цим договором, використовується Покупцем виключно для подальшої реалізації релігійним організаціям для опалення культових споруд, а з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 14.12.09, - для реалізації релігійним організаціям, крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності.

У відповідності до п.6 договору визначено порядок та умови проведення розрахунків, згідно з якими оплата за газ мала проводитися Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5 банківських днів до початку місяця поставки. Оплата за газ, переданий в жовтні - листопаді 2009р., мала бути здійснена Покупцем до 20 листопада 2009р. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ мав бути проведений до 10 числа наступного за звітним місяцем поставки газу. Згідно з п.3.3 договору кількість газу, поставленого Покупцю, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, підписаними Постачальником та Покупцем.

Умовами п.11.1 договору встановлено, що цей договір поширює свою дію на відносини, які фактично склались з 01.10.09 і діє в частині поставки газу до 31.12.2009р., а в частині проведення розрахунків –до повного їх здійснення.

З фактичних обставин і матеріалів справи слідує, що на підставі договору

№ 07/0709-06/09-1805 від 30.10.09 протягом періоду жовтень -грудень 2009р. позивачем поставлено, а відповідачем прийнято природний газ в загальному об’ємі 380,947 тис. куб. м на суму 264874,51 грн., що підтверджено доданими до матеріалів справи копіями щомісячних актів прийому-передачі природного газу. Відповідачем зобов’язання по оплаті прийнятого газу не виконано, жодної оплати на погашення вартості придбаного природного газу не проведено, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 264874,51 грн., що підтверджено доданим позивачем детальним розрахунком заборгованості, який відповідачем не спростовано.

У відповідності до ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться. Оскільки відповідач не оплатив в установленому договором порядку вартість поставленого природного газу, борг в розмірі 264874,51 грн. за поставлений природний газ підлягає примусовому стягненню.

За допущену прострочку платежів на підставі п.п.7.2, 7.6 договору, відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, ст.ст. 258, 549-551 Цивільного кодексу України відповідачу нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 25213,67 грн. за період прострочки з 25.02.10 по 25.08.10 (згідно з наведеним у позовній заяві розрахунком).

Оскільки факт наявності прострочення платежів за спожитий протягом спірного періоду природний газ документально доведено та обгрунтовано позивачем, не спростовано відповідачем, вимоги про стягенння пені є правомірними, відповідають змісту договірних умов (п.7.2), а також норм ст.ст. 549-551 Цивільного кодексу України, ст.231, 232 Господарського кодексу України.

За прострочку виконання грошового зобов’язання відповідачу на підставі

ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних від простроченої суми та інфляційні, розмір яких згідно з розрахунком, наведеним у позовній заяві, складає: в частині 3% річних суму 5233,30 грн., нарахованих із простроченого боргу за період з 21.11.09 по 25.08.10; в частині інфляційних – 12735,58 грн., нарахованих із простроченого боргу з грудня 2009р. по березень 2010р.

Перевіривши розрахунок сум пені, інфляційних та 3 % річних, судом визнано вимоги в цій частині такими, що заявлено в обгрунтованому розмірі та відповідають закону.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача сум 264874,51 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 25213,67 грн. пені, 12735,58 грн. інфляційних, 5233,30 грн. 3% річних за прострочку оплати заявлено за наявності правомірних підстав, такі позивачем належним чином доведено та обґрунтовано.

Розглянувши клопотання відповідача стосовно зменшення розміру штрафних санкцій, суд констатує наступне.

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

В силу норм ст.551 п.3 Цивільного кодексу України, ст.233 Господарського кодексу України передбачена можливість зменшення розміру неустойки за рішенням суду за наявності обгрунтованих підстав відповідно до вимог зазначених правових норм. Зокрема, передбачено, що розмір неустойки може бути зменшено за рішенням суду, якщо він істотно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Оскільки в даному випадку розмір нарахованої пені, що складає 25213,67 грн., перевищує майже вдвічі розмір втрат позивача (12735,58 грн.), понесених внаслідок інфляції, суд, з урахуванням майнових інтересів обох сторін, вважає за можливе обмежити розмір стягуваної пені до 10 000грн.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково. Стягується сума 292843,39 грн., в т.ч. 264 874,51грн. основного боргу, 12 735,58 грн. інфляційних нарахувань, 5 233,30 грн. 3% річних, 10 000 грн. пені.

За правилами ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача в повному обсязі відшкодування понесених позивачем витрат по оплаті держмита в розмірі 3081 грн. та 236 грн. –по оплаті інформаційно-технічних послуг.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 82, 82-1, п.3 ст. 83, ст. ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" (м.Ужгород. вул.Погорєлова,2, і.к. 05448610) на користь дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України"(м.Київ. вул.Шолуденка,1, і.к.31301827) 292843,39 грн. (в т.ч. 264 874,51грн. основного боргу, 12 735,58 грн. інфляційних нарахувань, 5 233,30 грн. 3%річних, 10 000 грн. пені) та 3317 грн. відшкодування судових витрат. Видати наказ.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.В.Івашкович

Повне рішення складено 27.09.10