Рішення № 11388150, 21.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.09.10 р. Справа № 16/74

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Горячовій М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Комунального початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу школи мистецтв № 4 м.Донецька, м.Донецьк

до відповідача: Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 с.Андріївка, Донецька область

про стягнення суми збитків в розмірі 38357,97грн., витрат, повязаних з отриманням витягу з ЄДРПОУ, в розмірі 64,40грн., витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 800,00грн.,

За участю представників сторін :

від позивача: Фінк О.Є. за довіреністю

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.0.2010р. порушено провадження по справі за позовом Комунального початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу школи мистецтв № 4 м.Донецька, м.Донецьк до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 с.Андріївка, Донецька область про стягнення заборгованості в розмірі 35749,62грн., витрат на оплату правової допомоги в розмірі 800,00грн., витрат, повязаних з отриманням витягу з ЄДРПОУ, в розмірі 64,40грн., поштових витрат в сумі 14,70грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 20.04.2010р. 10год. 45хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

Представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не надавалось, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, розяснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України (в редакції станом момент подачі позивачем заяви 07.07.2010р.) позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог та умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст.5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Позивач надав до суду заяву від 07.07.2010р., в якій просить стягнути з відповідача суму збитків в розмірі 38357,97грн., а також витрати, повязані з отриманням витягу з ЄДРПОУ, в розмірі 64,40грн., витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 800,00грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на рішення господарського суду Донецької області від 20.01.2010р. по справі № 37/340пн, неправомірність користування відповідачем нежитловим приміщенням, у звязку з чим позивач зазнав збитків в розмірі 38357,97грн., з приводу чого позивач звернувся до суду.

Відповідач у відзивах від 08.06.2010р. та від 17.06.2010р. проти позовних вимог заперечує, посилаючись на їх безпідставність, та зазначає, що загальна орендована ним площа нежитлового приміщення становила 270,5 кв.м замість 361,7 кв.м.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

В рішенні господарського суду Донецької області від 20.01.2010р. по справі № 37/340пн за позовом Комунального початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу Школа мистецтв №4, м. Донецьк до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, с.Андріївка, Донецької області про звільнення приміщення та стягнення грошових коштів в сумі 26239,37грн. суд встановив, що укладений між сторонами договір оренди від 22.05.2005р. є нікчемним. Також вказаним рішенням встановлено, що відповідач неправомірно користується нежитловим приміщенням, що розташоване за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як зазначає позивач, з квітня 2009р. по 13 травня 2010р. відповідач безпідставно користувався нежитловим приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, отже набув у володіння (користування) майно поза підставою, передбаченою законом (безпідставне набуття).

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилається на положення ст.22 Цивільного кодексу України.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ст.22 ЦК України).

Проте на позивачеві лежить обовязок довести суду згідно ст.33 ГПК України наступне:

-по-перше, факт заподіяння йому збитків;

-по-друге, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобовязань;

-по-третє, причинно-наслідковий звязок між невиконанням зобовязань та заподіяними збитками.

Згідно загальної практики про визначення розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги:

А) вид (склад) збитків;

Б) наслідки порушення договірних зобовязань для підприємства.

Породжуючи настання цивільних прав та обовязків згідно частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного звязку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків (шкоди).

Причинний звязок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) звязку між протиправною поведінкою та настанням шкідливого результату.

Із матеріалів справи вбачається, що на адресу позивача надходили заяві від субєктів підприємницької діяльності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 щодо передачі в оренду нежитлового приміщення площею 361,7 кв.м, яке знаходилось у користуванні відповідача.

Посилання відповідача щодо розміру займаної ним площі нежитлового приміщення в розмірі 270,5 кв.м замість 361,7 кв.м, суд не приймає до уваги, оскільки відповідачем не надано до матеріалів справи належних доказів стосовно фактично займаної ним площі нежитлового приміщення.

Отже, факт знаходження у користуванні відповідача нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, площею 361,7кв.м, підтверджений матеріалами справи, та при звичайних обставинах позивач мав можливість передати спірне приміщення в оренду з метою отримання прибутку. Оскільки саме з вини відповідача позивач був позбавлений можливості передати приміщення в оренду, позивач зазнав збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 37993,92грн.

Доказів сплати позивачем витрат, повязаних з оплатою комунальних послуг в розмірі 517,00грн., до суду не представлено, а тому завдана позивачеві шкода в цій частині не доведена та не підлягає задоволенню.

З огляду на вищевикладене, стягненню з відповідача підлягає сума збитків (упущена вигода) в розмірі 37993,92грн. Отже, позовні вимоги Комунального початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу школи мистецтв № 4 м.Донецька, м.Донецьк до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 с.Андріївка, Донецька область про стягнення суми збитків в розмірі 38357,97грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 37993,92грн.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми витрат, повязаних з отриманням витягу з ЄДРПОУ, в розмірі 64,40грн., не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведений факт понесення зазначених витрат та у матеріалах справи відсутні докази їх сплати. Крім того, заявлені до стягнення витрати, повязані з отриманням витягу з ЄДРПОУ, не входять до складу судових витрат, у розумінні статті 44 Господарського процесуального кодексу України.

В частині стягнення витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 800,00грн., суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов`язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника та повноваження адвоката підтвердженні відповідними документами.

Тобто, до судових витрат відноситься оплата послуг адвоката виключно у разі, якщо послуги адвоката надавались виключно при розгляді справи та саме за надання цих послуг здійснена оплата.

Однак, зважаючи на відсутність у матеріалах справи договору про надання адвокатських послуг та доказів, які б підтверджували факт проведення оплати за надані адвокатські послуги, суд дійшов висновку про відмову у стягненні з відповідача витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 800,00грн.

Наданий до позову договір про надання правової допомоги від 15.09.2009р. суд не приймає як доказ надання адвокатських послуг позивачеві, оскільки правова допомога не входить до складу судових витрат, у розумінні статті 44 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача (пропорційно розміру задоволених позовних вимог), оскільки спір виник саме з вини останнього.

На підставі ст.ст. 11, 22 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 35, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Комунального початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу школи мистецтв № 4 м.Донецька, м.Донецьк до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 с.Андріївка, Донецька область про стягнення суми збитків в розмірі 38357,97грн., витрат, повязаних з отриманням витягу з ЄДРПОУ, в розмірі 64,40грн., витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 800,00грн. задовольнити частково.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 с.Андріївка, Донецька область (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу школи мистецтв № 4 м.Донецька, м.Донецьк (вул.Купріна, 156, м.Донецьк, 83112; ЄДРПОУ 21959391; р/р 25553055700 у ГУДКУ Донецької області, МФО 834016) суму упущеної вигоди в розмірі 37993,92грн.; витрати по сплаті державного мита в розмірі 379,94грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 233,76грн.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Стягнути з Комунального початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу школи мистецтв № 4 м.Донецька, м.Донецьк (вул.Купріна, 156, м.Донецьк, 83112; ЄДРПОУ 21959391; р/р 25553055700 у ГУДКУ Донецької області, МФО 834016) в доход Державного бюджету України державне мито в розмірі 26,08грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 21.09.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

Повний текст рішення складений та підписаний 27.09.2010р.