Постанова № 113877125, 12.09.2023, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1098/22

Провадження № 2-а/375/2/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року смт Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Штифорук О.В.,

за участю секретаря Семенюти Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ГУНП у Київській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Рокитнянського районного суду Київської області з адміністративним позовом до ГУНП у Київській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою серії БАД № 711616 від 24.10.2022 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП за те, що він керуючи транспортним засобом порушив правила обгону, а саме здійснив обгін попутного транспортного засобу в межах пішохідного переходу. Позивач зазначає, що обганяв трактор, який рухався в попутному напрямку, за межами пішохідного переходу, у зв`язку з чим в постанові зазначив про свою незгоду, оскільки він ПДР не порушував, однак поліцейський не прийняв до уваги його пояснення, не надав доказів порушення Правил дорожнього руху, не вжив заходів для повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи та виніс оскаржувану постанову, в якій не зазначив пункт Правил дорожнього руху України, за порушення яких накладено стягнення. Приймаючи до уваги наведене, позивач просить скасувати постанову, а провадження по справі закрити.

Ухвалою суду від 20.01.2023 у даній справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач неодноразово повідомлявся належним чином про день, час та місце розгляду справи, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку електронних листів та рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень. В судове засідання представник відповідача не з`явився, про поважність причин неявки суду не повідомляли, будь-яких заяв чи клопотань від відповідача не надходило.

Відповідач не скористався правом подати відзив.

Відповідно до частини шостоїстатті 162 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи, що відповідачем не надано відзив та не повідомлено причини його ненадання, суд, керуючись наведеними положеннями частини шостоїстатті 162 КАС України, вважає за можливе вирішити справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей72-77,90 КАС України, суд встановив таке.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились, однак подали заяву про проведення розгляду справи за їх відсутності, пред`явлений позов підтримують та просять задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв, клопотань не подав.

Приймаючи до уваги те, що повідомлений, у порядку визначеному ч.ч. 1, 2 ст. 268 КАС України, про подання позовної заяви та про дату, час та місце розгляду справи представник відповідача в судове засідання не прибув, а позивач надав заяву про проведення розгляду справи за його відсутності, суд, на підставі ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 268 КАС України, вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності учасників за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей72-77,90 КАС України, суд встановив таке.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

З оскаржуваної постанови серії БАД № 711616 від 24.10.2022 встановлено, що 024.10.2022 о 09:25 год. в смт. Рокитне по вул. Білоцерківській водій керуючи транспортним засобом порушив правила обгону, а саме здійснив обгін попутного транспортного засобу в межах пішохідного переходу, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, за вчинення зазначеного адміністративного правопорушення до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність водія транспортного засобу за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколомпро вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст. ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу (ч. 3 ст. 283 КУпАП).

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.

Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.04.2018 р. у справі №338/1/17.

Факт порушення має бути належним чином задокументованим та доведеним належними і допустимими доказами.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.03.2019 р. у справі № 686/11314/17.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст. 10 КУпАП).

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст. 11 КУпАП).

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Правова позиція щодо покладення обов`язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 р. по справі № 743/1128/17, від 15.11.2018 р. по справі № 524/5536/17, від 23.10.2019 р. по справі № 357/10134/17 та інших.

На виконання визначеногоч. 2 ст. 77 КАС України обов`язку щодо доказування правомірності прийнятого рішення, яке оскаржується позивачем, представником відповідача надано відзив на позовну заяву, узагальнені доводи котрого зводяться до того, що оскаржувана постанова є правомірною та винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, а адміністративне стягнення накладено в межах санкції ч. 6 ст. 121 КУпАП. Попри це, жодних доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення представником відповідача не надано, тобто правомірність прийнятого рішення, яке оскаржується позивачем представником відповідача не доведено.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги твердження позивача, який зазначив, що не порушував ПДР, не здійснював обгін попутного транспортного засобу в межах пішохідного переходу, а також те, що правомірність прийнятого рішення, яке оскаржується позивачем представником відповідача не доведено, в оскаржуваній постанові відсутній пункт ПДР України, за порушення його застосовано стягнення, суд приходить до висновку, що факт порушення позивачем Правил дорожнього руху не доведений належними і допустимими доказами, а тому позов підлягає задоволенню.

При цьому суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Суд окремо звертає увагу, що в оскаржуваній постанові не зазначений пункт ПДР України, за порушення якого до позивача застосовано стягнення.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги твердження позивача, який зазначив, що не порушував ПДР, не здійснював обгін попутного транспортного засобу в межах пішохідного переходу, а також те, що правомірність прийнятого рішення, яке оскаржується позивачем представником відповідача не доведено, в оскаржуваній постанові відсутній пункт ПДР України, за порушення його застосовано стягнення, суд приходить до висновку, що факт порушення позивачем Правил дорожнього руху не доведений належними і допустимими доказами, а тому позов підлягає задоволенню.

Питання стягнення судових витрат судом не розглядається, оскільки таке питання позивачем не ставиться. Отже, судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 9, 121, 183, 251, 280 КУпАП, ст.ст. 9, 77, 79, 132, 139, 162, 205, 246, 250, 286 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постановув справіпро адміністративнеправопорушення серіїБАД №711616від 24.10.2022р.,винесену винесену інспектором СРПП ВП №1 Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 2ст. 122 КУпАП, за результатами якої винесено постанову від 24.10.2022 року серії БАД № 711616 закрити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через Рокитнянський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.09.2023 року.

Головуюча суддя Оксана ШТИФОРУК