Постанова № 11386394, 22.09.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2010 р. № 2а-8176/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Гулкевич І.З.,

при секретарі - Галійчук А.В.,

за участю:

представника позивача Тарасяк Р.В.,

представника відповідача Захарків Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова

до Шевченківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції

проскасування постанови про накладення штрафу від 03.09.2010 року №ВП №20501552 , ВСТАНОВИВ: Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова (далі-Управління) звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (далі-ВДВС), просить скасувати постанову від 03.09.2010 року ВП №20501552 про накладення штрафу. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що листом від 12.08.2010 року державного виконавця повідомлено, що управлінням подано до Львівського апеляційного адміністративного суду заяву про розяснення постанови цього суду, оскільки в резолютивній частині постанови не визначено на підставі якої статті Закону України ?Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування? від 09.07.2003 року № 1058 (далі-Закон № 1058) здійснити нарахування та з якої величини провести перерахунок пенсії, оскільки в законодавстві відчутній механізм обрахунку величини (прогалина в законодавстві). Одночасно управлінням заявлено до державного виконавця клопотання про зупинення виконавчого провадження до розгляду судом заяви про розяснення постанови. Вважає, що постанова про накладення штрафу винесена без встановлення фактичних обставин справи, а тому є порушенням державним виконавцем Закону України “Про виконавче провадження”.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, просить відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22 вересня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються Законом України ?Про виконавче провадження? від 21 квітня 1999 року № 606-XIV з наступними змінами (далі-Закон №606).

Статтею 3 Закону 606 передбачено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, що видаються судами.

У відповідності до ст.18 Закону №606 державний виконавець відкриває виконавче провадження за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в ст.3 цього Закону, на підставі виконавчого документа.

Згідно ст.24 Закону №606 державний виконавець зобовязаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк предявлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, повязаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

В судовому засіданні встановлено, що Шевченківським районним судом м.Львова 12.07.2010 року видано виконавчий лист у справі № 2а-1212.

Листом (клопотання) від 12.08.2010р. за №5802/06-19 Управління просило ВДВС зупинити дане виконавче провадження до внесення апеляційним судом ухвали про розяснення рішення.

У відповідності до ст. 6 Закону № 606 вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у статті 3 цього Закону рішень є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Згідно ст. 25 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Згідно ст. 30 Закону № 606 якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.

Оскільки виконавчий документ відповідав вимогам ст. 19 Закону №606, державним виконавцем ВДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 26.07.2010р. та надано строк позивачу (боржнику) для добровільного виконання рішення суду до 02.08.2010р.

Стаття 87 Закону №606 зазначає, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобовязує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі.

Як встановлено в судовому засіданні, державному виконавцю ВДВС позивач жодних доказів про вжиття заходів щодо виконання судового рішення не подавав, і тому останнім винесено постанову від 03.09.2010 року ВП № 20501552 про накладення штрафу у розмірі 510,00 грн. за невиконання Управлінням рішення суду у встановлений строк.

Як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження суд зобовязував Управління як боржника у виконавчому провадженні провести перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 22.05.2008 року по 23.11.2009 року включно, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України ?Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи?, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, відповідно до Закону № 1058, з урахуванням виплачених сум, проте Управління безпідставно посилаючись, що в резолютивній частині постанови не визначено на підставі якої статті Закону № 1058 здійснити нарахування та з якої величини провести перерахунок пенсії, не провело не тільки виплати, а й нарахувань спірної пенсії.

Ні в листі від 12.08.2010р. за №5802/06-19 адресованому ВДВС, ні в позовній заяві не наведено жодних обґрунтованих законних підстав порушення державним виконавцем вимог Закону №606 при прийнятті постанови про накладення штрафу на Управління від 03.09.2010р. ВП № 20501552, а лише наведено аналіз Закону України ?Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування? та безпідставне посилання на порушення Закону №606.

Оскільки, згідно ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України, то суд розцінює дії Управління щодо оскарження вищезазначеної постанови не інакше, як ухилення від виконання судового рішення щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_3

Відповідно до ч.3 ст. 2 та до ст. 11 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оскільки представник позивача доказів в обгрунтування заявлених позовних вимог не навів, а судом порушень при прийнятті оспорюваної Постанови від 03.09.2010 року ВП № 20501552 про накладення штрафу на Управління в розмірі 510,00 грн. не встановлено, і тому суд погоджується з відповідачем, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений законом, а тому суд не вбачає підстав для скасування оспорюваної постанови.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача безпідставні, не підтверджені матеріалами справи, та не доведені у судовому засіданні, і тому у задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про скасування постанови від 03.09.2010 року ВП №20501552 про накладення штрафу слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 159-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративний позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 27.09.2010 року.

Суддя Гулкевич І.З.