Постанова № 11386319, 02.09.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.6.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 вересня 2010 року Справа № 2а-5783/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Гончарової І.А.,

секретаря судового засідання Богданової В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області до Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у луганській області про скасування постанови про арешт грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

27 липня 2010 року Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області звернулось до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови від 17.05.2010 про арешт грошових коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що звернення стягнення на кошти на вказаному у постанові про арешт коштів боржника рахунку призведе до нецільового використання спеціальних бюджетних коштів та зробить неможливим виплати поточних платежів за 2010 рік відповідній категорії громадян, тому просить скасувати постанову про арешт котів боржника від 17.05.2010 року.

У судове засідання представник позивача не прибув, до початку слухання справи до суду надійшло клопотання, в якому він просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а також, розглядати справу без участі представника Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.

Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (п.1 ч. 3 ст. 2 КАС України).

Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Судом встановлено, що на виконанні у відповідача знаходиться виконавчий лист від 05.05.2009 № 2а-869, виданий Стахановським міським судом Луганської області про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області на користь ОСОБА_1 одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоровю в сумі 2775 грн., за яким державним виконавцем відповідача відкрито виконавче провадження та у рамках якого, у звязку з відмовою добровільного виконання судового рішення, державним виконавцем винесено постанову від 17.05.2010 року про накладення арешту на грошові кошти, які містяться на розрахунковому рахунку Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області № 35218039000088 в ГУДКУ у Луганській області, в межах суми 3063,69 грн. (арк. справи 4).

Відносини щодо здійснення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» та за своєю природою є адміністративно-правовими.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Порядок звернення стягнення на грошові кошти боржника визначено п. 4 ст. 50 зазначеного Закону, в якому визначено, що за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, а так само арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, накладається виключно за санкціонованою прокурором постановою слідчого, за постановою державного виконавця у випадках, передбачених законами України, або за рішенням суду.

Крім того, ч. 6 ст. 59 зазначеного Закону передбачено, що стягнення на грошові кошти та інші цінності фізичних чи юридичних осіб, що знаходяться у банку, може бути звернене за виконавчими документами, передбаченими законами України.

Постановою від 17.05.2010 року державним виконавцем накладено арешт на кошти, що містяться на розрахунковому рахунку Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області № 35218039000088 в ГУДКУ у Луганській області, в межах суми 3063,69 грн.

При цьому, арешт накладено не лише на суму стягнення за рішенням суду 2775 грн., а й на суму виконавчого збору 277,50 грн. та на суму витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 11,19 грн., що підтверджуються постановою про арешт коштів боржника (арк. справи 4).

Статтею 7 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.

Тобто, арешт коштів Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області, що містяться на розрахунковому рахунку № 35218039000088 в ГУДКУ у Луганській області, в межах суми 3063,69 грн., є протиправним лише в частині стягнення суми виконавчого збору в розмірі 277,50 грн. та витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 11,19 грн.

Крім того, статтею 1071 Цивільного кодексу України передбачено, що грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.

Відповідне управління Державного казначейства України, у якому відкрито розрахунковий рахунок Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області № 35218039000088, у даному випадку є фінансовою установою, до якої застосовуються положення глави 72 Цивільного кодексу України.

Згідно вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з матеріалів справи, суд дійшов висновку, що постанова від 17.05.2010 про арешт коштів за виконавчим листом від 05.05.2009 року №2а-869, виданим Стахановським міським судом Луганської області про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області на користь ОСОБА_1 одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоровю в сумі 2775 грн. підлягає скасуванню лише в частині включення до постанови про накладення арешту на кошти боржника в установі банку суми виконавчого збору в розмірі 277,50 грн. та суми витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 11,19 грн., оскільки відповідач не довів законність та обґрунтованість своїх дій, а також в матеріалах справи не має жодних доказів обґрунтування включення цих сум до оскаржуваної постанови.

Згідно із ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 72, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області до Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови про арешт грошових коштів, задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 17 травня 2010 року про арешт коштів за виконавчим листом від 05 травня 2009 року № 2а-869, виданим Стахановським міським судом Луганської області про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області на користь ОСОБА_1 одноразової компенсації за шкоду заподіяної здоровю в сумі 2775 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області (ідентифікаційний код 03196788, місцезнаходження: Луганська область, м. Стаханов, вул. Кірова, буд. 31) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 01 грн. 70 коп. (одна гривня сімдесят копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

< Резолютивна частина >

< Текст >

Суддя І.А. Гончарова