Постанова № 11386269, 21.09.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2010 рокуСправа № 2а-2326/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

при секретарі судового засідання Годунок Т.О.

з участю представника позивача Даниліка Ф.Я.,

представника відповідача Талашко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луцьку адміністративну справу за позовом Турійського районного споживчого товариства до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, часткове скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Турійське районне споживче товариство звернулося з позовом до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування рішень: №0000223303 від 14.07.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 27335грн., №0000223303 від 14.07.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні в сумі 2888грн.78коп., часткове скасування податкового повідомлення-рішення №0000132301\1 від 12.08.2010р. про визначення товариству податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 2250грн., в тому числі: 1500грн. основного платежу та 750грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- товариством дійсно було вчинене порушення щодо нероздрукування фіскального звітного чека (Z-звіту) за 16.04.2008р., однак штрафна санкція в сумі 340грн. за дане порушення застосована відповідачем лише 14.07.2010р., тобто з пропуском встановленого ст.250 Господарського кодексу України річного строку;

- отримання товариством коштів як плати за навчання від ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не повинне було проводитись через РРО, оскільки дані кошти не стосувались розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а були в повному обсязі направлені згідно платіжних доручень Луцькому кооперативному коледжу, з яким позивачем були укладені договори на навчання зазначених фізичних осіб. Крім того, дані готівкові кошти отримувались товариством понад рік до проведення перевірки, а тому і вданому випадку відповідачем пропущено строк для застосування адміністративно-господарських санкцій;

- відповідач помилково зазначає в акті перевірки про проведення товариством готівкових розрахунків на суму 2888грн.78коп. без подання одержувачем коштів платіжного документа, оскільки позивачем приймалась с/г продукція від здавальника фермерського господарства «Прима», яке надавало прибуткові накладні, скріплені печаткою господарства, а ЗАТ «Каштан Трейд» надавало квитанції до прибуткових касових ордерів;

- податковим органом незаконно донараховано 1500грн. податку на прибуток.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач у своєму запереченні з приводу заявлених вимог та представник відповідача в судових засіданнях просять в задоволенні адміністративного позову відмовити, мотивуючи наступним:

- застосовані до позивача штрафні санкції не є адміністративно-господарськими санкціями в розумінні норм Господарського кодексу України, а тому відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин строків застосування санкцій, встановлених ст.250 ГК України;

- при отриманні коштів в оплату за навчання від фізичних осіб товариство зобовязане було застосовувати РРО та видавати розрахункові документи, оскільки дані кошти отримувались як плата за надану послугу;

- надані позивачем прибуткові накладні та квитанції до прибуткових касових ордерів не є належними платіжними документами, зо допомогою яких можна було б підтвердити проведення готівкових розрахунків на суму 2888грн.78коп.;

- перевіркою встановлено заниження позивачем валового доходу за 2007 рік, що виникло внаслідок невключення до його складу приросту балансової вартості запасів на загальну суму 6000грн., в звязку з чим податковим органом правомірно донараховано Турійському РСТ податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 2250грн., в тому числі: 1500грн. основного платежу та 750грн. штрафної санкції.

Крім того, представник відповідача в судовому засіданні пояснила факт присвоєння двом рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій однакового номера 0000223303 помилкою ревізора-інспектора.

Розглянувши доводи викладені позивачем у позовній заяві, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову. При цьому судом враховано наступне:

З 31.05.2010р. по 18.06.2010р. 06.02.2010р. працівниками Ковельської МДПІ проведено виїзну планову перевірку Турійського районного споживчого товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2007р. по 31.03.2010р., про що складено акт від 25.06.2010 року № 9/23-32355026.

Перевіркою встановлено ряд порушень, в тому числі:

1) порушення п.5.9 ст.5 пп..5.6.2. п.5.6 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року №283/97-ВР (далі Закон України №283/97-ВР ) в результаті чого занижено податку на прибуток на суму 1750 грн., в т.ч. за 4-й квартал 2007 року -1500 грн., за 4 квартал 2008 року в сумі 250 грн.;

2) порушення п.п. 3.1; 3.2 розділу 3 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004року №637, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за №40/10320 (далі Положення), зокрема, проведення Турійським РСТ готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 2888грн.78коп.;

3) порушення п.п. 1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР (далі Закон України №265/95-ВР) Турійським районним споживчим товариством не забезпечено проведення розрахункових операцій відповідно реєстру прибуткових касових ордерів на суму 5399грн., зокрема, плати за навчання від ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 через зареєстрований. опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів,що підтверджують виконання розрахункових операцій та без видачі споживачам розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції;

4) порушення п.9 ст.3 Закону України №265/95-ВР Турійським районним споживчим товариством не забезпечено друкування та зберігання фіскального звітного чека за 16.04.2008р. в книзі обліку розрахункових операцій № 0315002256/2 від 08.02.2008р.

За наслідками перевірки 14.07.2010р. Ковельською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000132301/0 про визначення товариству податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 2625грн., в тому числі: 1750грн. основного платежу та 875грн. штрафних санкцій, та два рішення за однаковим номером: рішення №0000223303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 27335грн. (340грн. + 5399грн. Х 5); рішення №0000223303 від 14.07.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні в сумі 2888грн.78коп.

В результаті адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення та залишення скарги без задоволення Ковельською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000132301/1 від 12.08.2010р., яке оскаржується товариством в частині визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 2250грн., в тому числі: 1500грн. основного платежу та 750грн. штрафних санкцій.

1. З приводу донарахування позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пп.2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205 (далі Порядок), за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень

Як вбачається з п.3.1.1 акту перевірки від 25.06.2010р. «Валові доходи» податковим органом констатовано, що в порушення п.5.9 ст.5 Закону України №283/97-ВР позивачем при розрахунку приросту(убутку ) балансової вартості товарів за 2007 рік (в т.ч. за 4 квартал 2007 року) не відображено по гр.4 табл.1 «Розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів» додатку К1/1 до Декларації з податку на прибуток 6000 грн. вартості ТМЦ, використаних не в господарській діяльності, чим занижено валовий дохід ( не включено до складу валового доходу приріст балансової вартості запасів за 2007 рік ( в т.ч. за 4 квартал) на загальну суму 6000 грн.

Разом з тим, відсутні будь-які дані, які дали б змогу визначити які саме товарно-матеріальні цінності і у якій діяльності вони використовувались чи могли бути використані. Надане представником відповідача усне пояснення, що ці запаси використовувались при проведенні ремонтів власних основних засобів, судом до уваги не приймається, оскільки підтвердження вказаних даних відсутні в акті перевірки від 25.06.2010р.

Згідно з п.2.3.4 Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Таким чином, суд вважає неправомірним та таким, що не ґрунтується на достатніх доказах донарахування податковим органом позивачу податку на прибуток в сумі 1500грн., відповідно й прийняте Ковельською МДПІ податкове повідомлення-рішення від 12.08.2010р. №0000132301/1 в частині визначення Турійському районному споживчому товариству податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 2250грн., в тому числі: 1500грн. основного платежу та 750грн. штрафних санкцій підлягає скасуванню.

2. Стосовно рішення від 14.07.2010р. №0000223303 від 14.07.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 27335грн. суд зазначає наступне.

В судовому засіданні представник позивача визнав порушення позивачем п.9 ст.3 Закону №265/95-ВР щодо нероздрукування фіскального звітного чека (Z-звіта) за 16.04.2008р., однак послався на пропуск податковим органом строку давності для застосування до останнього адміністративно-господарських санкцій, встановленого ст.250 Господарського кодексу України.

Відповідно до преамбули Закону України №265/95-ВР цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тобто не є Законом з питань оподаткування.

Таким чином, на думку суду, штрафні (фінансові) санкції, встановлені законодавчими актами не з питань оподаткування, за своєю суттю є адміністративно-господарськими санкціями, які за визначенням частини першої статті 238 Господарського кодексу України можуть бути застосовані до субєктів господарювання уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності як заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідації його наслідків.

3 огляду на це, такі санкції органами державної податкової служби можуть застосовуватись до субєктів господарювання протягом строків, визначених статтею 250 зазначеного Кодексу для застосування адміністративно-господарських санкцій, тобто протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Застосування санкцій за порушення законів, які не є законами з питань оподаткування, повинно здійснюватися податковим органом шляхом прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке складається за формою «С» згідно з додатком 8 до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253.

При цьому ухвалення рішення за формою «С» повинно відбутися протягом строків, установлених статтею 250 Господарського кодексу України.

За таких обставин суд вважає, що податковим органом при застосуванні санкцій в сумі 340грн. за порушення у вигляді нероздрукування фіскального звітного чека від 16.04.2008р. пропущено річний термін прийняття такого рішення 14.07.2010р., а отже в звязку з цим рішення від 14.07.2010р. №0000223303 в цій частині підлягає скасуванню.

Крім того, підлягає визнанню протиправним і скасуванню дане рішення також і в іншій частині, а саме: щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 26995грн. за порушення п.п. 1, 2 ст.3 Закону України №265/95-ВР, що відповідно до п.1 ст.17 даного Закону становить пятикратний розмір суми коштів, яка не була проведена позивачем через РРО та не було видано розрахункові документи.

Згідно з абз.4 ст.2 Закону України №265/95-ВР розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг).

Відповідно до п.п. 1, 2 ст.3 Закону України №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

З аналізу зазначених вище норм законодавства, суд приходить до висновку, що застосування штрафних санкцій до субєкта господарювання можливе лише тоді, коли він приймає готівку як оплату за продані товари чи послуги і не проводить розрахункову операцію.

В спірних правовідносинах мала місце не розрахункова операція, а лише факт прийняття Турійським РСТ готівки в касу від фізичних осіб - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 для проведення оплати по договорах про підготовку молодших спеціалістів Луцьким кооперативним коледжем, укладених товариством. Дані кошти були в повному обсязі спрямовані Луцькому кооперативному коледжу, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, а отже необхідним було лише дотримання вимог законодавства щодо оприбуткування готівки в касі, що й було зроблено позивачем шляхом виписки прибуткових касових ордерів.

Враховуючи вищевикладене, рішення Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції від 14.07.2010р. №0000223303 про застосування до Турійського районного споживчого товариства штрафних (фінансових) санкцій в сумі 27335грн. підлягає визнанню протиправним і скасуванню повністю.

3.Стосовно рішення №0000223303 від 14.07.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні в сумі 2888грн.78коп., суд вважає за необхідне вказати наступне.

Позивачем протягом лютого 2009 року березня 2010 року за готівку придбавалась с/г продукція (картопля, буряк, огірки, помідори, морква) у Фермерського господарства «Прима» на загальну суму 2382грн.09коп., а також в лютому 2010 року товар у ЗАТ «Каштан-Трейд» на загальну суму 506грн.65коп.

На підтвердження отримання від покупця готівкових коштів ФГ «Прима» було надано прибуткові накладні з відтиском печатки та підписами приймаючої особи, оригінали яких оглянуто в судовому засіданні, а копії долучено до матеріалів справи, ЗАТ «Каштан» надано квитанції до прибуткових касових ордерів (долучено до матеріалів справи) від 18.02.2010р.

Відповідно до п.3.1 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за №40/10320 (далі Положення), касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Згідно з п.3.4 Положення підприємства, що займаються закупівлею товарів сільськогосподарської продукції, проведення розрахунків за які не врегульовано законодавством України, можуть проводити видачу готівки здавальникам такої сільськогосподарської продукції за відомостями, в яких зазначаються прізвища здавальників, їх адреси, обсяги зданої продукції і сума виплаченої готівки, що засвідчуються підписом здавальника.

Відповідно до абз.5 п.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (далі Указ) за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів до юридичних осіб всіх форм власності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі сплачених коштів.

Враховуючи, що споживче товариство закупляло с/г продукцію у здавальника фермерського господарства «Прима» суд вважає достатнім доказом щодо належного оформлення такого придбання виписані ФГ «Прима» накладні, у яких вказано суми готівки, поставлено печатку господарства та засвідчено підписом здавальника, а отже відсутні підстави для застосування штрафних санкцій у розмірі 2382грн.09коп.

Разом з тим, суд погоджується з твердженням відповідача про те, що отримання готівки ЗАТ «Каштан-Трейд» в сумі 506грн.65коп. не було підтверджене належними платіжними документами, оскільки як вбачається з наданих суду квитанцій до прибуткових касових ордерів від 18.02.2010р. №№14910-14913, вони не містять жодного підпису, не зазначено прізвища та ініціалів, окрім штампу «сплачено».

Таким чином рішення Ковельської МДПІ від 14.07.2010р. №0000223303 в частині застосування до товариства штрафних (фінансових) санкцій в сумі 506грн.65коп. є правомірним і не підлягає до скасування.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи, що позовні вимоги Турійського РСТ підлягають до часткового задоволення, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету на користь останнього лише частину сплаченого судового збору в розмірі 3грн.20коп.

Керуючись статтями 2, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п.п. 3.1, 3.4 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції від 12.08.2010р. №0000132301/1 в частині визначення Турійському районному споживчому товариству податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 2250грн., в тому числі: 1500грн. основного платежу та 750грн. штрафних санкцій.

Визнати протиправними і скасувати рішення Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції від 14.07.2010р. №0000223303 про застосування до Турійського районного споживчого товариства штрафних (фінансових) санкцій в сумі 27335грн. повністю та рішення від 14.07.2010р. №0000223303 в частині застосування до Турійського районного споживчого товариства штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні в сумі 2382грн.13коп.

Стягнути з Державного бюджету на користь Турійського районного споживчого товариства 3грн.20коп. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається сторонами протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В.Дмитрук