Ухвала суду № 113847255, 27.09.2023, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/2105/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2023 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,

з участю секретаря судового засідання Довгалюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду міста Києва із заявою в порядку окремого провадження, у якій просить встановити факт перебування її на утриманні ОСОБА_2 у період з жовтня 2021 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2023 головуючим суддею у справі визначено Ковбасюк О.О.

Ухвалою суду від 06.03.2023 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку окремого провадження.

В ході розгляду справи заявницею та її представником заявлені вимоги підтримано з підстав, наведених у поданій заві.

Представником заінтересованої особи подано до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

У судове засіданні учасники справи не з`явилися, 26.09.2023 до суду надійшла заява представника заявника про розгляд справи за його відсутності.

З огляду, враховуючи пояснення, надані заявницею та її представником у попередніх судових засіданнях, а також показання свідків, суд визнає за можливе завершити розгляд справи за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення юридичного факту в порядку окремого провадження, у якій просить встановити факт перебування її на утриманні ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою оформлення пенсії по втраті годувальника.

На підтвердження своїх вимог заявницею в якості доказів надано письмову відповідь Відділу з обслуговування громадян №7 (сервісного центру) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві №2600-0210-8/3351 від 06.01.2023, згідно з якою їй відмовлено у призначенні пенсії по втраті годувальника у зв`язку з відсутністю відомостей, що засвідчують факт перебування її на утриманні непрацездатного члена сім`ї.

Вирішуючи наявність підстав для вирішення вимог заявниці в порядку окремого провадження, суд враховує правову позицію, наведену у постанові від 23.01.2023 справі №214/1309/21, у якій Верховний Суд виснував наступне.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.

Встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні, можливе при умові, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

З аналізу вказаних процесуальних норм слідує, що до адміністративної юрисдикції відносяться справи, які виникають зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб`єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити зі змісту права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах від 13.03.2019 у справі №202/30/17 (провадження №14-643цс18), від 19.06.2019 у справі №826/5806/17 (провадження №11-290апп19), від 23.11.2021 у справі №175/1571/15 (провадження №14-51цс21).

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Відповідно до покладених завдань і функцій Пенсійний фонд України є суб`єктом владних повноважень у сфері нарахування та виплат пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.

Правовий висновок щодо належності Пенсійного фонду України до суб`єктів владних повноважень викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №757/63985/16.

Отже, Пенсійний фонд України є суб`єктом владних повноважень, наділений владними управлінськими функціями, тому за предметним та суб`єктним складом спір у справі за вимогою до відповідного управління Пенсійного фонду України, метою якого є визнання права на пенсійні виплати, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Подібний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 25.04.2018 у справі №360/1438/16 (провадження №11-350апп18), від 28.11.2018 у справі №405/5366/17 (провадження №11-876апп18).

Як встановлено судом, у даній справі заявниця звернулася до суду з метою встановлення факту перебування її на утриманні чоловіка для призначення Пенсійним фондом України пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.05.2020 у справі №761/21898/16-ц (провадження №14-5цс20) зробила висновок, що у відносинах з обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням Фонд та його робочі органи здійснюють владні управлінські функції та наділені повноваженнями приймати рішення/вчиняти дії, що впливають на можливість реалізації застрахованими особами права на соціальний захист і мають обов`язковий характер для інших суб`єктів владних повноважень.

За своєю суттю вимоги заявниці, які є предметом розгляду у даній справи, є аналогічними із вищезазначеними вимогами, оскільки метою встановлення юридичного факту у даній справі є можливість реалізації заявницею її права на соціальну виплату, у даному випадку - призначення пенсії по втраті годувальника. Вимоги заявниці пов`язані з доведенням наявності у неї підстав для призначення та виплати пенсії та не пов`язана з будь-якими цивільними правами та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням, заявлена саме у зв`язку з відмовою Пенсійного фонду України призначити певний вид пенсії.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).

Суд звертає увагу, що приватно-правовий інструментарій (зокрема, ініціювання справи про встановлення факту) не повинен використовуватися учасниками для оцінки обставин, які становлять предмет доказування у адміністративному провадженні, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, належним та допустимим.

Схожий за змістом висновок зробила Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23.05.2022 у справі №539/4118/19 (провадження № 61-10777сво20), де зазначено, що заява про встановлення факту, що має юридичне значення, щодо якого виник публічно-правовий спір, не може бути предметом розгляду у порядку цивільного судочинства.

З огляду на вказане Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду відступила від висновків, зроблених Касаційним цивільним судом у постановах від 16.04.2020 у справі №210/3705/17 (провадження №61-37673св18), від 22.10.2020 у справі №210/343/19 (провадження №61-22247св19), від 02.12.2020 у справі №212/5707/17 (провадження №61-1281св19) та від 31.08.2022 у справі №592/13089/21 (провадження №61-5213св22) щодо юрисдикції цієї категорії спорів.

З урахуванням викладеного, виходячи зі змісту заявлених вимог та мети встановлення відповідного юридичного факту, суд вважає, що дана справа підлягає розгляду адміністративним судом відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на наведене, встановивши, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі із вказаних підстав.

Керуючись ст.ст. 255, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні закрити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 02.10.2023.

СуддяОлена КОВБАСЮК