Постанова № 113845, 08.09.2006, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2006 р. Справа № 12/253-06

за позовом: Барської міжрайонної державної податкової інспекції (Вінницька обл.,м. Бар, вул. К.Маркса, 5/2)

до: Ялтушківської дослідно-селекційної станції інституту цукрових буряків української академії аграрних наук (23021 Вінницька обл., Барський р-н, с. Черешневе, код ЄДРПОУ 20090488)

про стягнення 77480,86 грн. податкового боргу

Суддя М. Кожухар

Секретар судового засідання О. Васільєва

Представники:

позивача - Щур А.А. –за дорученням

відповідача - Люлькіс І.М. –за дорученням

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 75798,6 грн. податкового боргу з фіксованого сільськогосподарського податку за рахунок активів відповідача, що утворився на 30.05.2006 р.

Заявою від 08.09.2006 р. позивач збільшив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача 77480,86 грн. боргу, що утворився на 27.06.2006 р.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що стосовно боргу, який утворився на 01.06.2003 р. збіг термін давності для його стягнення, податкові повідомлення-рішення від 25.10.2002 р., 08.11.2002 р. та 19.10.2005 р. відповідач не отримував, тому податкове зобов’язання на суму штрафних санкцій, застосованих цими рішеннями, не є узгодженим; позивачем не враховано списання безнадійного податкового боргу в сумі 32559,5 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні також посилався на те, що податкове зобов’язання з фіксованого сільськогосподарського податку за 2006 рік на даний час не є податковим боргом у розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

З пояснень представників сторін та наданих матеріалів суд вбачає таке.

З 2001 року у відповідача мав місце податковий борг по розрахунках фіксованого сільськогосподарського податку та податкових повідомленнях-рішеннях про застосування штрафних санкцій на підставі п. 17.1.7 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-Ш «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який частково погашався шляхом перерахування грошових коштів та списувався рішеннями керівника податкового органу як безнадійний.

Внаслідок цього за період з 3-го кварталу 2003 року по 2-й квартал 2006 р. позивач нарахував відповідачеві 77480,86 грн. податкового боргу, в тому рахунку: по поданих відповідачем розрахунках фіксованого сільськогосподарського податку –73220,71 грн., по податковому повідомленню-рішенню № 852/5494/15 від 24.11.2003 р. –1521,78 грн., № 0003821500 від 19.10.2005 р. –2738,45 грн.

Наведене стверджується розрахунками відповідача по фіксованому сільськогосподарському податку за період з 2001 р. по 2006 р., податковими повідомленнями-рішеннями, зазначеними у розрахунку ціни позову, рішеннями про списання безнадійного податкового боргу, розрахунком ціни позову та іншими матеріалами справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-Ш “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі - Закон № 2181) податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Порядок узгодження податкового зобов’язання встановлений ст. 5 Закону № 2181. Зокрема відповідно до пунктів 5.1 та 5.2.1 цього Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації; податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків оскарження такого повідомлення в порядку, встановленому підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 ст. 5 Закону.

Закон № 2181-Ш, запровадивши поняття "самостійне узгодження податкового зобов'язання" встановив, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює:

календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

календарному кварталу або календарному півріччю, - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

календарному року, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, - до 1 квітня року, наступного за звітним (абзац перший підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4).

Відповідно до абзацу другого підпункту 4.І.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону, під терміном "базовий податковий період" слід розуміти податковий період, визначений відповідним законом з питань оподаткування.

Приписами статті 5 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" від 17.12.1998 р. № 320-XIV встановлено, що платники податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим Законом, і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року.

Таким чином, законодавець визначив, що базовим податковим (звітним) періодом для сплати вказаного податку є календарний рік.

Абзацом першим підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-Ш встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Під останньою, як передбачено пунктом 1.11 статті 11 вказаного Закону ( № 2181), розуміється як власне податкова декларація, так і розрахунок суми податку (збору).

Підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-Ш відповідальність платника податків у вигляді штрафу встановлено для тих випадків, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом.

Як видно з розрахунків штрафних санкцій до податкових повідомлень-рішень, штрафні санкції по податковому повідомленню-рішенню № 852/5494/15 від 24.11.2003 р. застосовані безпідставно, оскільки передбачені Законом № 2181 строки при сплаті податку за 2003 рік відповідачем не порушені; по податковому повідомленню-рішенню та № 0003821500 від 19.10.2005 р. штрафні санкції визначені без врахування граничних строків, встановлених Законом № 2181, внаслідок чого безпідставно застосовані штрафні санкції на суму 129,67 грн. по строку сплати 06.04.2004 р. та 23.04.2004 р.

Виходячи з вище наведеного, позивачем також не набуто права на примусове стягнення з відповідача фіксованого сільськогосподарського податку за 2006 рік, оскільки не наступив граничний строк для сплати цього податку, визначений відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5, пп. 4.1.4, п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181.

А відтак, немає підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", тобто за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, визначених цим Законом по податковому повідомленню-рішенню № 852/5494/15 від 24.11.2003 р. у повному обсязі та по податковому повідомленню-рішенню та № 0003821500 від 19.10.2005 р. на суму 129,67 грн. по строку сплати 06.04.2004 р. та 23.04.2004 р.

Заперечення відповідача проти позову щодо пропуску строку на його стягнення та неотримання податкових повідомлень-рішень не приймаються судом, оскільки податкові зобо’язання за період з 2001 р. по 3-й квартал 2003 р. списані як безнадійні та сплачені відповідачем в добровільному порядку і зараховані в порядку календарної черговості; отримання відповідачем податкових повідомлень-рішень стверджується підписом посадової особи про їх отримання. Списання суми 32559,5 грн., про яке також йдеться у запереченнях відповідача, оскільки стосується боргу, що утворився на 23.07.2001 р. і, відповідно, не впливає на визначення ціни позову.

Відповідно до п.п 6.2.1, 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-Ш у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги, які мають містити зокрема посилання на підстави їх виставлення, суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій, перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу:

а) першу податкову вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

б) другу податкову вимогу - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.

Податковий борг платника податку, у разі відсутності добровільної сплати, підлягає стягненню з нього шляхом звернення стягнення на активи (п. 1.6 ст. 1, пп. 3.1.1 ст. 3 Закону № 2181-Ш).

Згідно з підпунктом 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону № 2181-Ш стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.

Першу і другу податкові вимоги відповідач отримав, відповідно, 17.10.2001 р. та 04.12.2001 р., що стверджується корінцями першої податкової вимоги № 1/47 від 07.10.2002 р. та другої податкової вимоги № 2/240 від 21.11.2001 р. За наявності у відповідача податкової заборгованості (що стверджується витягами з облікових карток відповідача по податках) на протязі усього часу з дня вручення йому першої податкової вимоги дані вимоги на сплату податкового боргу не відкликались, тому є діючими на час розгляду справи.

З урахуванням наведеного, позов підлягає частковому задоволенню в сумі 72415,52 грн. (77480,86 грн. –1521,7 грн. - 129,67 грн. –3413,97 грн.

Керуючись розділом УП, ст.ст. 7, 71, 86, 94 ч. 4, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Ялтушківської дослідно-селекційної станції інституту цукрових буряків української академії аграрних наук (23021 Вінницька обл., Барський р-н, с. Черешневе, код ЄДРПОУ 20090488, р/р 260063025841, 260073015841, 260403135841, 260493145841, 260633015841, 260633015841 у Вінницькій філії центрального відділення Промінвестбанку, МФО 302571) активи в рахунок погашення податкового боргу на суму 72415,52 грн.

В задоволенні позову в частині стягнення активів на суму 5065,34 грн. відмовити.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя М. Кожухар

Повний текст постанови складено 11.09.2006 р.