Рішення № 113844487, 20.09.2023, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/2680/23

Провадження № 2-о/0182/85/2023

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20.09.2023 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Рунчевої О.В., секретаря - Нагаєвої Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Нікопольська міська територіальна громада в особі виконкому Нікопольської міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

В С Т А Н О В И В:

05.06.2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, посилаючись на наступні обставини.

По праву приватної власності згідно з договором купівлі-продажу від 08.01.1998 року, посвідченим приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Максименко О.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 1-112 їй належить квартира АДРЕСА_1 .

31.05.2023 року вона звернулась до відділу реєстрації та обліку громадян Нікопольської міської ради з метою реєстрації місця проживання. Однак, працівниками відділу у реєстрації місця проживання їй відмовлено через те, що в договорі купівлі-продажу квартири невірно зазначені її прізвище та по-батькові. Так, у договорі купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом 08.01.1998 року її прізвище вказане: « ОСОБА_2 », по-батькові « ОСОБА_3 ». В той час, згідно паспорту громадянина України, серії НОМЕР_1 , виданого Нікопольським МВ УМВС України в Дніпропетровській області 30.12.1998 року, її прізвище та по-батькові зазначаються як « ОСОБА_1 ». Для виправлення прізвища та по-батькові в договорі купівлі-продажу квартири вона намагалась звернутись до нотаріальної контори, в якій був посвідчений договір. Однак, з`ясувалось що нотаріальна контора на даний час не працює. Під час оформлення договору купівлі-продажу квартири у неї був паспорт громадянина СРСР, в якому прізвище та по-батькові були зазначені як « ОСОБА_1 ». Після укладення нею договору купівлі-продажу квартири 30.12.1998 року вона отримала паспорт громадянина України, в якому її прізвище та по-батькові зазначаються як « ОСОБА_1 ».

Вважає, що помилки в написанні її анкетних даних були викликані у зв`язку з неправильним перекладом прізвища та по-батькові з російської мови на українську. Факт належності їй правовстановлюючого документа підтверджується співпаданням її прізвища та імені, а також співзвучністю імені та по-батькові з тим, що зазначено у договорі купівлі-продажу квартири, із даними, що зазначені в її паспорті, картці фізичної особи платника податків, свідоцтві про укладення шлюбу.

Крім того, заявник зазначає, що вона зверталась з запитом на отримання експертного висновку до Національної академії наук України (українське бюро лінгвістичних експертиз). Згідно з експертним висновком № 056/5-n від 03.02.2020 року українські записи прізвища « ОСОБА_1 », ОСОБА_1 », « ОСОБА_1 » та записи російською мовою « ОСОБА_1 » у документах, наданих для експертизи, є ідентичними.

Зазначає, що зазначені розбіжності в написанні її прізвища та по-батькові в документах позбавляють її можливості зареєструвати місце її проживання та розпорядитися належною квартирою.

На підставі викладеного, просить суд встановити факт належності їй договору купівлі-продажу від 08.01.1998 року квартири АДРЕСА_1 , посвідченого 08.01.1998 року приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Максименко О.В. та зареєстрованого у Нікопольському МБТІ за реєстровим номером 1-112, оформленого на ОСОБА_1 .

Ухвалою про відкриття провадження від 12.06.2023 року заява прийнята до розгляду в порядку окремого провадження. Заінтересованій особі був встановлений строк 15 днів з дня отримання такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Клопотань та відзиву до суду не надійшло.

В судове засідання заявник не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, на вимогах наполягає у повному обсязі (а.с. 14).

Від представника заінтересованої особи ОСОБА_4 на адресу суду надійшла заява, в якій просить суд розгляд справи здійснювати без участі представника та прийняти рішення згідно чинного законодавства (а.с. 16-21).

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч.2ст.247 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, на підставі наступного.

Судом встановлено, що на праві приватної власності згідно з договором купівлі-продажу від 08.01.1998 року, посвідченого приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Максименко О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1-112 ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_1 (а.с.5).

Після звернення заявником до відділу реєстрації та обліку громадян Нікопольської міської ради з метою реєстрації місця проживання було встановлено, що в договорі купівлі-продажу квартири невірно зазначені її прізвище та по-батькові. Так, у договорі купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом 08.01.1998 року прізвище заявника вказане як « ОСОБА_2 », по-батькові « ОСОБА_3 ».

Відповідно до паспорту громадянина України та картки фізичної-особи платника податків, прізвище та по-батькові заявника зазначені як « ОСОБА_1 » (а.с.9-11).

ОСОБА_1 вважає, що помилки в написанні її анкетних даних були викликані, у зв`язку з неправильним перекладом прізвища та по-батькові з російської мови на українську.

Таким чином, розбіжності в написанні її прізвища та по-батькові в документах позбавляють можливості заявника зареєструвати місце свого проживання та розпоряджатися належною квартирою.

Згідно з експертним висновком № 056/5-n від 03.02.2020 року встановлено, що українські записи прізвища « ОСОБА_1 », « ОСОБА_1 », « ОСОБА_1 » та записи російською мовою « ОСОБА_1 » у документах, наданих для експертизи, є ідентичними (а.с.8).

Частиною 1 статті 293ЦПК України передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження також справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

Так, у відповідності з п. 6 ч. 1ст.315Цивільного процесуальногокодексу України суди розглядають справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по-батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Згідно Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №5від 31.03.1995р.«Про судовупрактику усправах провстановлення фактів,що маютьюридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім`я, по-батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне вимоги заявника задовольнити.

Керуючись ст.ст. 293, 315- 319 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_2 ), заінтересована особа Нікопольська міськатериторіальна громадав особівиконкому Нікопольськоїміської ради (код ЄДРПОУ 37338501, місце знаходження Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 3) про встановленняфакту належностіправовстановлюючого документу задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 правовстановлюючого документу, а саме договору купівлі-продажу від 08.01.1998 року квартири АДРЕСА_1 , посвідченого 08 січня 1998 року приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Максименко О.В. та зареєстрованого у Нікопольському МБТІ за реєстровим номером 1-112, оформленого на ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О. В. Рунчева