Рішення № 113838808, 01.09.2023, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.09.2023 Справа №607/11030/23

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участі секретаря судового засідання Крук А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» (надалі - АТ «ПУМБ», Банк) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що АТ «ПУМБ» 28 липня 2020 року на підставі кредитного договору № 1001645912102 (надалі - кредитний договір) видало відповідачу кредит у сумі 150 825 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України та абз. 2 ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач як кредитодавець має право вимагати повернення усієї суми заборгованості, якщо відповідач як позичальник прострочив сплату чергових платежів понад 1 місяць. Позивач направив письмову вимогу (Повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, тому Позивач виконав свій обов`язок щодо претензійної роботи належним чином.

Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 17 січня 2023 року складає 114 243,52 грн, з яких: 92 129,04 грн - заборгованість за кредитом; 22 111,84 грн - заборгованість по комісії; 2,64 грн заборгованість по процентах.

Позивач направив письмову вимогу (Повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.

Враховуючи викладене, представник позивача АТ «ПУМБ» просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у сумі 114 243,52 гривень; витрати зі сплати судового збору у сумі 2 684,00 грн.

Ухвалою судді від 22 червня 2023 року відкрито провадження у справі № 607/11030/23 та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судове засідання представник позивача АТ «ПУМБ» не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву не надав суду.

Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

За вказаних обставин, з підстав, визначених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 липня 2020 року ОСОБА_1 підписав заяву № 1001645912102 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, згідно якої йому надано кредит на загальні споживчі цілі у розмірі 150 825 грн зі сплатою 0,01% річних на 36 місяців та зазначено комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,99 %.

У матеріалах справи міститься копія публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб затверджена рішенням правління ПАТ «ПУМБ», протокол № 760 від 11 червня 2019 року.

Пунктом 2.2.5 частини 2 Розділу 1 «Загальні засади», публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» передбачено, що підписанням Заяви на приєднання до Договору, Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору Клієнт ознайомився з повним текстом Договору (в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Договору.

Відповідно до п. 5.1.4 частини 5 Розділу 1 «Загальні засади» публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» клієнт зобов`язаний своєчасно та повністю відшкодовувати Банку сплачені ним кошти.

Згідно п. 5.1.7. частини 5 Розділу 1 публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» клієнт зобов`язаний сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов`язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим договором.

Відповідно до пункту 5.7. частини 5 «Умови надання споживчого кредиту», Розділу 2 «Послуги банку» проценти за користування споживчим кредитом та комісії встановлюються у фіксованому розмірі і підлягають сплаті клієнтом з урахуванням наступного.

Згідно пункту 5.7.3. частини 5 «Умови надання споживчого кредиту», Розділу 2 «Послуги банку» Комісія за обслуговування кредитної заборгованості за споживчим кредитом встановлюється за послуги банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення споживчого кредиту, розрахункове-касове обслуговування щодо споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо споживчого кредиту. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості сплачується щомісячно в термін сплати процентів за користування споживчим кредитом за відповідний розрахунковий період у розмірі, вказаного в заяві на приєднання до договору, від початкової (наданої) суми споживчого кредиту (база розрахунку комісії). Комісія за обслуговування кредитної заборгованості за наданим споживчим кредитом розраховується за повний місяць у якому відбувається повернення заборгованості. Під повним місяцем, у цій частині 5 розділу II цього договору, розуміється період, який визначається від попереднього до наступного терміну (дати) платежу згідно з графіком платежів.

Як слідує з банківської виписки та платіжної інструкції № TR.43340141.33636.8810 від 29 липня 2020 року ОСОБА_1 надано 150 825,00 грн шляхом перерахування коштів на його рахунок.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , залишок непогашеної суми: 92 129,04 грн; відсотки: 2,64 грн, та комісія: 22 111,84 грн.

17 січня 2023 року за вих. № 309 директор Департаменту стягнення кредитів АТ «ПУМБ» надіслав ОСОБА_1 письмову вимогу (повідомлення) про необхідність погасити заборгованість за кредитним договором до 24 січня 2023 року, яка позичальником не виконана.

Відтак, до виниклих між сторонами правовідносин підлягають застосуванню наступні норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В силу ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що боржник ОСОБА_1 неналежно виконував свої зобов`язання за кредитним договором № 1001645912102 від 28 липня 2020 року, що стало причиною надіслання Банком досудової вимоги про необхідність погасити заборгованість за кредитним договором, яка залишена позичальником без виконання, та подальшого звернення кредитора до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Згідно з вимогами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 95 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказів, на спростування викладених позивачем обставин та розміру заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором, суду не надано.

Водночас, кредитний договір № 1001645912102 укладений між сторонами 28 липня 2020 року.

Відповідно до ст. 47 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII «Про споживче кредитування» (далі - Закон № 1734-VIII).

На момент укладення договору діяли положення Закону України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VІІ, що набрав чинності 10 червня 2017 року. Вказаний Закон є спеціальним законом, який регулює кредитні правовідносини у сфері споживчого кредитування. У п. 3 ч. 3 Розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону зазначено, що Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 «Визначення термінів» Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції чинній на час укладення договору) встановлено, що загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов`язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності).

Отже, на час укладення між сторонами кредитного договору та погодження умови про сплату щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості Закон України «Про споживче кредитування» передбачав такі витрати.

Після укладення договору, відповідач виконував його умови та покладені на нього договірні зобов`язання, сплачуючи тіло кредиту, відсотки та комісію, що свідчить про свідоме визнання позивачем умов договору.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що встановлення у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну плату, а саме - комісію за обслуговування кредитної заборгованості є законним, як наслідок, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення суми простроченої заборгованості по нарахованій комісії підлягають задоволенню, але частково.

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 61, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 10561 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою ст. 3 Закону. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 р. за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Відтак, заборгованість по комісії, нарахована позивачем 28 грудня 2022 року в розмірі 4 073,16 грн не підлягає до стягнення з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, шляхом стягнення із ОСОБА_1 на користь Банку заборгованості за кредитним договором № 1001645912102 від 28 липня 2020 року в сумі 110 170,36 грн, з яких: залишок непогашеної суми: 92 129,04 грн; відсотки: 2,64 грн, та комісія: 18 038,68 грн.

Крім того, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме, судовий збір в розмірі 2 588,30 грн (110 170,36 * 2 684.00 : 114 243,52), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280-282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором № 1001645912102 від 28 липня 2020 року в розмірі 110 170 (сто десять тисяч сто сімдесят),36 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» 2 588 (дві тисячі п`ятсот вісімдесят вісім),30 грн сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк», код ЄДРПОУ: 14282829, адреса місцезнаходження: вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрацію: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя О. Я. Герчаківська