Рішення № 113830624, 19.09.2023, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7120/23

провадження № 2/753/4556/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Лужецької О.Р.,

при секретарі - Григораш Н.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадженняу відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» до ОСОБА_1 ,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Київоблгаз», про стягнення заборгованості за послуги з постачання природного газу

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання природного газу в розмірі 9 383 грн. 61 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач належним чином виконав передвідповідачем, своє зобов`язання щодо надання послуг з постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . Проте відповідач, будучи споживачем вказаних послуг за даною адресою неналежним чином здійснює їх оплату, внаслідок чого за період з 01.10.2021 р. по 30.09.2023 р. за ним утворилась заборгованість в розмірі 9 383 грн. 61 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, звертаючись до суду з даним позовом.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11.05.2023 р. відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

04.07.2023 р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволені позову. Послався на те, що своєчасно сплачував використаний обсяг газу. Вказав, що з самого початку користування природним газом і до 03.06.2023 р. спожито всього 398 м.куб. природного газу. З 27.05.2022 до кінця 2022 року в його квартирі ніхто не проживав і не користувався природним газом. За використанні 296 м.куб. природного газу було своєчасно сплачено.

11.07.2023 р. від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач наполягає на задоволенні позовних вимог. Зазначив, що за період з 01.10.2021 по 30.04.2022 відповідачем спожито 1 477,57 м.куб. природного газу, що становить 11 805 грн. 78 коп., відповідачем сплачено 2 422 грн. 17 коп., таким чином сума заборгованості складає 9 383 грн. 61 коп.

Ухвалою суду від 12.07.2023 р. здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Залучено до участі в справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Акціонерне товариство «Київоблгаз».

13.07.2023 р. від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких зазначив, що згідно даних Інформаційної платформи SAP Оператора газотранспортної системи ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» обсяг спожитого природного газу відповідачем в період з 01.10.2021 по 30.04.2022 становив 1 477,57 м.куб., що складає 9 383 грн. 61 коп.

Учасники справи в судове засідання не прибули, про час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не надали, причини неявки не повідомили.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Київоблгаз Збут» забезпечує надання послуг з постачання природного газу, зокрема, за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що відповідач, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.06.2019 р. (а.с.7)

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач є споживачем послуг з постачання природного газу, які надаються позивачем за даною адресою.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015 року затверджено Правила постачання природного газу (далі - Правила).

Ці Правила розроблені на виконання пункту 17 частини третьої статті 4 Закону України "Про ринок природного газу" та регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС).

Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Правил, постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України. Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Отже, постачання природного газу споживачеві, споживання таких послуг, надання рахунків на оплату послуг та їх оплата у встановленому порядку підтверджують правовідносини між споживачем і постачальником природного газу.

Відповідно до п.2.1 Договору, постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу, в необхідних для нього об`ємах, а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Згідно з п.п.1 п.4.4. Типового договору об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Законом, який регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг є Закон України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 2189-VIII).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 5 Закону № 2189-VIII до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги»№2189-VIII споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» №2189-VIII індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» №2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків затверджених Постановою Кабінету Міністрів Українивід 08 жовтня 1992 року № 572, власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі за № 6-59цс13; висновки Верховного Суду/Касаційного цивільного суду у постанові від 10 грудня 2018 року у справі за № 638/11034/15)

Крім того, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» відповідач є споживачем комунальних послуг.

Даним Законом передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг. Цей Закон також передбачає оформлення письмової угоди через посередництво квитанцій та інших розрахункових документів.

Відповідно до розрахунку позивача в період з 01.10.2021 по 30.04.2022відповідачем спожито 1 477,57 м.куб.,природного газу на суму 11 805 грн. 78 коп. Відповідач сплатив позивачу 2 422 грн. 17 коп. Таким чином сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 9 383 грн. 61 коп.

Відповідач заперечуючи проти позову, послався на те, що за спірний період використав 296 м.куб. природного газу вартість якого своєчасно сплатив позивачу.

Суд не погоджується з такими посиланнями відповідача з огляду на наступне.

У пункті 1 частини другої статті 6 Закону № 2189-VIII визначено, зокрема, що виконавцями послуг з постачання та розподілу природного газу є постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор ГРМ, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання

у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493 затверджено Кодекс

газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС).

Відповідно до пунктів 2, 3 глави 1 розділу І Кодексу ГТС, цей Кодекс є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, у тому числі виробників біометану, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.

Відповідно до п.5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС, інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу;

Згідно п.5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС, ЕІС-код (Energy Identification Code) - персональний код ідентифікації споживача як суб`єкта ринку природного газу або його точки комерційного обліку (за необхідності), присвоєний в установленому порядку Оператором ГРМ (по споживачах, які підключені до газорозподільної системи) або Оператором ГТС (по споживачах, які підключені до газотранспортної системи).

Вбачається, що відповідачу присвоєно відповідний ЕІС-код.

Згідно даних Інформаційної платформи SAP Оператора газотранспортної системи ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» обсяг спожитого природного газу відповідачем в період з 01.10.2021 по 30.04.2022 становив 1 477,57 м.куб. (а.с.40-43).

Отже, з матеріалів справи вбачається, що з 01.10.2021 по 30.04.2022відповідачем спожито 1 477,57 м.куб.,природного газу на суму 11 805 грн. 78 коп. Враховуючи здійснену відповідачем часткову оплату за вказані послуги в сумі 2 422 грн. 17 коп., розмір заборгованості станом на день подачі позову складає 9 383 грн. 61 коп.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦКУ порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом надана правова оцінка посиланням відповідача, у зв`язку із чим суд не приймає їх до уваги, оскільки обставини, на які він посилався як на підставу своїх заперечень не знайшли свого підтвердження підчас судового розгляду справи та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт порушення прав позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за оплату послуг з постачання природного газу в розмірі 9 383 грн. 61 коп. є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 610, ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 76-82, 89, 141, 265, 268, 279ЦПК України

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» до ОСОБА_1 ,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Київоблгаз», про стягнення заборгованості за послуги з постачання природного газу - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» (код ЄДРПОУ 39592941, місцезнаходження: м. Київ, вул. пр-т. Свободи, 2-Г, літ.А) заборгованість в сумі 9 383 грн. 61 коп. та судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 2 684 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА