Ухвала суду № 113820724, 29.09.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без руху

29 вересня 2023 року Справа 160/24728/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

26.09.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки , в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДПРОУ: 08353525, адреса місцезнаходження: вул. Степана Бандери, 16, м. Дніпро, 49006) щодо непідготовки та ненадання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року для перерахунку основного розміру пенсії підполковнику ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року згідно форми, передбаченої Додатком № 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008р. № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб " та у відповідності до правових норм статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", статті 6 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", абзацу другого пункту 3 розділу II Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу і окладу за військовим званням, обчислених з використанням у якості розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб (без застосування мінімальної заробітної плати) у розмірі 2684 грн., встановленого законом станом на 1 січня календарного року та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення у середніх (відсоткових) розмірах, які виплачувались військовослужбовцям за відповідною посадою на час набуття Позивачем права на перерахунок пенсії з 01.02.2023 року;

- зобов`язати Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (код ЄДПРОУ: 08353525, адреса місцезнаходження: вул. Степана Бандери, 16, м. Дніпро, 49006) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення (станом на 01.01.2023 року) для перерахунку основного розміру пенсії підполковнику ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) з 01 лютого 2023 року, згідно форми, передбаченої Додатком № 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008р. № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб " та у відповідності до правових норм статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", статті 6 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", абзацу другого пункту 3 розділу II Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, обчислених з використанням у якості розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб (без застосування мінімальної заробітної плати) у розмірі 2684 грн., встановленого законом станом на 1 січня календарного року та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії у середніх (відсоткових) розмірах, які виплачувались військовослужбовцям за відповідною посадою на час набуття Позивачем права на перерахунок пенсії з 01.02.2023 року: надбавка за вислугу років - 50% посадового окладу і окладу за військовим званням згідно п.п.1 п.6 Постанови КМУ №704; надбавка за особливості проходження служби - 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років згідно п.п.1 п.5 Постанови КМУ №704; надбавка за роботу в умовах режимних обмежень 10% від посадового окладу згідно пп. 6 п. 6 Постанови КМУ №704, п.2 Постанови КМУ №414; премія 35% від посадового окладу згідно п.п.2. п.5 Постанови КМУ №704.

Також в позовній заяві позивач просить поновити пропущений строк звернення до суду.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, позивач зазначив, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду в указаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та залишення без розгляду позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу з боку держави. Позивач звертає увагу суду на те, що аналіз його позовних вимог до Відповідача дає підстави стверджувати, що предмет спору у даній справі стосується перерахунку пенсії Позивача, що відповідно до ст. 51 Закону № 2262-ХІІ не передбачає обмеження строку звернення до суду. Крім того, наслідком протиправної бездіяльності Відповідача є не тільки не проведення перерахунку пенсії Позивача з 01.02.2023 року, а і невиплата недорахованої пенсії (заборгованості) за спірний період , що в свою чергу виключає можливість застосування у даних спірних правовідносинах правових норм статтті 122 КАС України. Позивач зазначає, що додатковою підставою, яка дає йому право на поновлення строку звернення до суду є введення на території України Воєнного стану та його участь у збройному захисті держави.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Крім того, поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

За обставин цієї справи предметом спору є право позивача на отримання довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року для перерахунку його пенсії з 01 лютого 2023 року.

Водночас, позивач повинен був дізнався про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки, як складової в алгоритмі згаданого перерахунку, 1 січня кожного відповідного року. Не отримання листа відповідача у відповідь на його заяву від 28.06.2023 не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідки і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Також суд зауважує, що неоднозначність судової практики у певних правовідносинах, відсутність такої чи її сформованість не є обставинами, з якими позивач може пов`язувати виникнення у нього права та підстав для судового захисту, тому не можуть вважатись поважними причинами пропуску строку. Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.

Позивачем не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 12.04.2023 року по справі №380/14933/22.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 по справі №240/12017/19, зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд звертає увагу, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 по справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18, від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах.

Суд наголошує, що позивачем не доведено наявність непереборних обставин та об`єктивних перешкод або труднощів, які б не залежали від волі позивача та унеможливили своєчасне з`ясування про наявність спірних рішень та вчасного подання позову. Належних доводів про те, що позивач не міг дізнатись про порушення своїх прав відповідачем позивачем також не наведено, достовірних доказів не надано.

Верховний Суд у постанові від 06 квітня 2021 року у справі № 823/2363/18, досліджуючи питання поважності причин строку звернення до суду, дійшов висновку, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Разом з цим, Верховний Суд у зазначеній постанові звернув увагу, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

У контексті наведеного, слід зазначити, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводити обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду. Особа, яка заявляє клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Щодо воєнного стану суд зазначає таке.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Президентом України постановлено ввести в Україні воєнний стан із 24.02.2022, який триває по теперішній час.

Згідно висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 08.06.2023 у справі № 480/7238/21, питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наведені у позовній заяві причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом не є поважними.

Відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст. 169, ст. 248, ст.256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, залишити без руху.

Позивач має усунути недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказами, що підтверджують причини пропуску такого строку.

Копію ухвали невідкладно направити особі, що звернулася з позовною заявою.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до частини 15 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Сидоренко