Ухвала суду № 113820671, 18.09.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 вересня 2023 року Справа № 160/19399/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: вул. В.Липинського, буд. 7, м. Дніпро, 49000) про визнання протиправною відмову, -

ВСТАНОВИВ:

02.08.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, поданий через систему «Електронний суд» представником позивача адвокатом Темченком Сергієм Леонідовичем, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області яка полягає у невирішені питання щодо прийняття заяви громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 про надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту в Україні;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області здійснити дії щодо вирішення питання стосовно прийняття заяви громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та прийняти рішення відповідно до вимог Закону ВР України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» від 08.07.2011р. № 3671-VI та Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ Україні від 07.09.2011р. №649 з урахуванням висновків, викладених в рішенні суду.

Підставою для звернення позивача до суду з адміністративним позовом стало порушення відповідачем вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 адміністративний позов було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:

- уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами у відповідності до вимог КАС України та з поясненнями щодо підстав об`єднання в одне провадження заявлених позовних вимог у відповідності дочастини 1статті 172 КАС України з наданням відповідних доказів, а також його копії для направлення іншим учасникам справи відповідно до їх кількості; - доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; - документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі та в порядку, передбачених чинним законодавством України, відповідно до уточнених позовних вимог.

За даними КП «ДСС» копію вищевказаної ухвали 25.08.2023 надіслано одержувачу адвокату Темченку С.Л. Тобто, враховуючи положення ч.7 ст.251 КАС України строк для усунення недоліків до 04.09.2023.

29.08.2023 від представника позивача адвоката Темченка С.Л. до суду надійшли квитанція про сплату судового збору від 28.08.2023 №6694-2279-5848-4659 на суму 858,88 грн та уточнений адміністративний позов, в якому позовні вимоги викладено в такій редакції:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області, яка полягає у невирішені 12 квітня 2023 року питання щодо прийняття заяви громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 про надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту в Україні;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області здійснити дії щодо вирішення питання стосовно прийняття заяви громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту за фактом звернення 12 квітня 2023 року та прийняти рішення відповідно до вимог Закону ВР України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» від 08.07.2011р. № 3671-VI та Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ Україні від 07.09.2011р. № 649 з урахуванням висновків, викладених в рішенні суду.

Згідно з положеннями частини 8 статті 171 КАС України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою-шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Оскільки головуючий суддя Юхно І.В. у період з 28.08.2023 по 15.09.2023 перебувала у відпустці, суд на підстави положень ч.6 ст.120 КАС України вирішує питання про відкриття провадження у справі в перший робочий день з урахуванням вихідних днів 18.09.2023.

Адміністративний позов відповідає вимогам, встановленим статтями 159-161 КАС України, справа підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду, підстави для залишення її без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі, визначених статтями 169-170 КАС України, відсутні.

Частиною 1 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

За положеннями частини 1-2статті 257 КАС Україниза правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною 1 статті 259 КАС України визначено, що клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.

При цьому, суд звертає увагу, що в прохальній частині позову заявлено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, «враховуючи значення справи для Позивача, обсяг та характер доказів у справі, в тому числі необхідність виклику свідків для допиту».

Суд зазначає, що враховуючи положення частини 6 статті 12 та частини 4 статті 257 КАС України заявлений до розгляду спір не віднесено до справ, які розглядаються виключно за правилами загального провадження та не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з приписами частини 5статті 262 КАС Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до положень пункту 2 частини 6 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд також звертає увагу на те, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд зазначає, що предметом спору є бездіяльність суб`єкту владних повноважень стосовно неприйняття заяви про надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту в України та зобов`язання відповідача здійснити дії щодо вирішення питання стосовно прийняття такої заяви.

Суд наголошує, що кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог процесуального законодавства. При цьому, бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Аналогічні правові висновки неодноразово висловлювала Велика Палата Верховного Суду у своїх ухвалах, зокрема, від 12.06.2019 по справі № 522/14452/15-ц.

Отже, з аналізу адміністративного позову відсутні підстави вважати, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, у зв`язку з чим суд вважає клопотання позивача необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає. Крім того, з метою збереження життя та здоров`я учасників судового процесу в умовах воєнного стану в України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для розгляду означеного спору у судовому засіданні за участю сторін.

При цьому, суд наголошує, що позивач не позбавлений права надати відповідь на відзив у разі його подання відповідачем та/або пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань відповідача у разі їх надходження у письмовій формі відповідно до пункту 3 частини 3 статті 44 КАС України.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне відкрити провадження у справі та призначити справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Поряд із цим, суд звертає увагу, що в прохальній частині позову одночасно заявлено клопотання про виклик до суду та допит у якості свідків стосовно обставин звернення громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 за захистом 12 квітня 2023 року до Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області: - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресом: АДРЕСА_2 ; - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресом: АДРЕСА_3 .

Відповідно до статті 92 КАС України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання у справі. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Проте, оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення справи до розгляду в судовому засіданні, в тому числі за правилами загального провадження з проведенням підготовчого засідання, то у суду також відсутні підстави для задоволення клопотання представника позивача про виклик та допит свідків.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що положеннями статті 260 КАС України регламентована можливість суду в подальшому постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні, в залежності від обґрунтованості заперечень відповідача та наданих до суду доказів.

Відповідно до частини 2 статті зазначеної статті, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне відкрити провадження у справі та призначити справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В той же час, за положеннями частин 1-4 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Зважаючи на вищезазначене, суд вважає за необхідне з власної ініціативи витребувати у відповідача додаткові докази у справі.

Керуючись статтями 5, 12, 77, 80, 92, 159-162, 257-263 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №160/19399/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У задоволення клопотань представника позивача адвоката Темченка С.Л. про розгляд справи за правилами загального провадження та виклик свідків відмовити.

Справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) суддею Юхно І.В. одноособово.

Розгляд справи по суті розпочати з 19 жовтня 2023 року у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49005, м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5.

Встановити відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем. Відзив на позов повинен відповідати вимогам встановленим статтею 162 КАС України. Відповідно до частини 3 статті 162 КАС України копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Попередити відповідача, що відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Витребувати від Головного управління Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області:

- інформацію з її документальним підтвердженням чи зверталась ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області із заявою від 12 квітня 2023 року про надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту в Україні, а в разі звернення належним чином засвідчені копії такої заяви з доданими до неї документами та рішення, прийнятого за результатами розгляду такої заяви;

- інформацію з її документальним підтвердженням чи документована ОСОБА_1 станом на день судового розгляду посвідкою на тимчасове проживання в України та/або іншим документом, що підтверджує законність її перебування в Україні;

- матеріалів справи ОСОБА_1 .

Витребувані документи надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, буд. 5) до 18 жовтня 2023 року, у тому числі на електронну адресу суду: inbox@adm.dp.court.gov.ua.

Попередити відповідача, що відповідно до частин 8-9 статті 80 КАС України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом. У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Крім того, роз`яснити що, відповідно до абзацу 2 частини 3 Прикінцевих положень КАС України суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Інформацію щодо стану розгляду справи учасники судового процесу можуть отримати на офіційному веб-порталі Судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud0470/.

Роз`яснити, що за приписами частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Копію ухвали надіслати учасникам справи, відповідачу разом з копією адміністративного позову.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку не оскаржується згідно із статтею 294 КАС України.

Суддя І.В. Юхно