Ухвала суду № 11381972, 22.09.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" вересня 2010 р. м. КиївК-57436/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: судді Харченка В.В.

Суддів: Бим М.Є.

Гордійчук М.П.

Чалого С.Я.

Черпіцької Л.Т.

Секретар судового

засідання Ніколенко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за касаційною скаргою ТОВ «Меркурій»на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року у справі за позовом ТОВ «Меркурій»до Східної митниці про скасування карток відмови, скасування рішень про визначення митної вартості товарів та визнання неправомірними дій Східної митниці ,-

в с т а н о в и л а:

У липні 2009 року ТОВ «Меркурій»звернулося до суду з позовом до Східної митниці про скасування карток відмови, скасування рішень про визначення митної вартості товарів та визнання неправомірними дій Східної митниці.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року, в задоволенні позовних вимог ТОВ «Меркурій» відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції ТОВ «Меркурій» в касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та постановити нове рішення про задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, пояснення осіб, що беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій»зареєстровано та обліковується у єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 25105958.

26 січня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркурій»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газпромнафта - мастильні матеріали»(Російська Федерація) був укладений контракт № СМ-09/01100/018/Д.

За умовами зазначеного контракту ТОВ «Газпромнафта - мастильні матеріали»(продавець) зобов'язався продати, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій»(покупець) прийняти та сплатити нафтопродукти в порядку та на умовах, визначених договором та додатками до нього.

Відповідно до додатку № П-003 від 30 березня 2009 року до Контракту № СМ-09/01100/018/Д від 26 січня 2009 року продавець зобов'язався поставити, а покупець (позивач) прийняти та сплатити нафтопродукти на умовах РСА за ціною 380 доларів США за одну тонну.

На виконання умов укладеного договору на адресу позивачу у червні 2009 року надійшов товар, постачання якого було обумовлено Контрактом № СМ-09/01100/018/Д від 26 січня 2009 року. Зазначений факт визнається сторонами та не є спірним.

26 червня 2009 року позивачем з метою здійснення митного оформлення товару, що надійшов на його адресу, було надано митному органу митні декларації (форми ІМ 40) №00000005/9/006603 та 700000005/9/006604 із доданими до них копіями Контракту від 26 січня 2009 року, специфікацій до нього, інвойсу від 24 квітня 2009 року, транспортних накладних СМК № 017462 від 25 квітня 2009 року, № 0068084 від 26 квітня 2009 року, банківського платіжного доручення № 169 від 02 квітня 2009 року, паспорту № 32 від 17 квітня 2009 року, довідок про транспортні витрати від 27 квітня 2009 року, висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 09 квітня 2009 року, довідки про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами від 13 квітня 2009 року.

Митну вартість позивачем було визначено за першим методом, за ціною угоди, та відповідно до інформації у декларації митної вартості № 700000005/9/006603 митна вартість товару була визначена у розмірі 68063,76 грн., у декларації митної вартості № 700000005/9/00604 митна вартість товару була визначена у розмірі 63599,56 грн.

Враховуючи визначену позивачем самостійно митну вартість, загальна сума митних платежів складала 26332,66 грн. (13612,75 грн. + 12719,91 грн.)

У деклараціях митної вартості №700000005/9/006603 та №№700000005/9/006604 митним органом на підставі положень Постанови Кабінету Міністрів № 1766 від 20 грудня 2006 року було здійснено відмітку про витребування додаткових документів (прайс-листи фірми виробника товару, калькуляція фірми виробника товару, висновок по вартості підприємств, які мають на це повноваження, експортну ВМД країни відправлення) на підтвердження правильності визначення позивачем митної вартості. Із зазначеними вимогами 26 червня 2009 року був ознайомлений представник позивача, про що свідчить його підпис на зворотному боці декларацій митної вартості.

Проте, позивачем (декларантом позивача) було відмовлено митному органу в наданні додаткових документів, через недоцільність їх надання та зроблений відповідний надпис на зворотному боці декларацій визначення митної вартості.

У зв'язку із відмовою позивача надати додаткові документи на підтвердження правильності визначення ним митної вартості відповідачем 26 червня 2009 року було прийнято картки відмови № 700000024/2009/020318 та № 700000024/2009/, якими було відмовлено позивачу у прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон.

26 червня 2009 року відповідачем було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів № 700000024/2009/000334/1 та № 700000024/2009/000333/1, яким відповідачем було визначено митну вартість товарів із застосуванням шостого (резервного) методу визначення митної вартості товарів, що надійшли на адресу позивача на рівні 140675,64 грн. та 130220,00 грн., внаслідок чого відбулося збільшення митних платежів до 26044,00 грн. та 28135,13 грн., що на думку позивача призвело до зайвої сплати ним митних платежів в сумі 27846,47 грн.

Відповідно до статті 40 Митного кодексу України усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до Митного Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку. За приписами пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів № 339 від 9 квітня 2008 року №339 контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного Кодексу України шляхом проведення перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року №1766; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено або наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

Засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів є митним оформленням. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу є метою митного оформлення.

Відповідно до статті 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відповідних відміток на митній декларації та товарносупровідних документах.

Статтею 54 Митного Кодексу України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються митному органові при перетинанні товарами і транспортними засобами митного кордону України, декларуванні товарів і транспортних засобів, повідомленні митного органу про намір здійснити переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, здійсненні митними органами інших контрольних функцій відповідно до цього Кодексу.

Статтею 45 Митного кодексу України встановлений обов'язок осіб, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України, подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю. За приписами пункту 17 Постанови Кабінету Міністрів України № 80 від 1 лютого 2006 року «Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України», до зазначеного переліку входять документи, що використовуються для визначення митної вартості товарів

Статтею 81 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставлянням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту.

Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

Відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Відповідно до статей 264, 265 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу.

Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості, саме нерозуміння цієї норми спричинило звернення до суду позивача, та не виконання ним вимог митниці при митному оформлені.

Умови та механізм декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, подання декларантом відомостей для її підтвердження визначені положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року, якою затверджений Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження.

Пунктом 6 цієї Постанови передбачено, що декларант самостійно заповнює декларацію митної вартості, за винятком граф, призначених для відміток митниці.

Пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року визначений перелік обов'язкових документів, що додаються декларантом на підтвердження заявлених ним відомостей про визначення митної вартості.

За змістом пункту 11 цієї Постанови для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом.

Відповідно до пунктів 13, 14 Постанови Кабінету міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставляння свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості. Якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Невідповідність заявленої позивачем митної вартості даним цінової інформації про визначенні митної вартості зазначене й стало підставою витребування Східною митницею додаткових документів. Про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості, відповідно до переліку, що міститься в пунктах 8, 11 Постанови Кабінету міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року був ознайомлений 26 червня 2009 року.

Окрім підтвердження ознайомлення із необхідністю надання додаткових документів, представником позивача був здійснений надпис «не є доцільним надання додаткових документів, оскільки виконаний пункт 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 1766», який був вірно розцінений Донецьким окружним адміністративним судом як відмова у наданні додаткових документів згідно переліку, передбаченого пунктом 11 Постанови Кабінету Міністрів №1766.

Право митного органу на витребування додаткових документів, за приписом пункту 11 Постанови Кабінету міністрів № 1766 від 20 грудня 2006 року обмежено лише переліком зазначених документів у декларації митної вартості. За приписами викладених вище норм, обов'язок позивача надати додаткові документи кореспондується лише із вимогою митного органу про їх надання. Виконання зазначеного обов'язку закон жодним чином не ставить у залежність від внутрішнього переконання декларанта щодо достатності або недостатності вже наданих ним документів на підтвердження митної вартості. Наслідком невиконання цього обов'язку є визначення митним органом самостійно на підставі наявної в нього інформації митної вартості товарів.

Наведене вище підтверджує відповідність положенням чинного законодавства України дій відповідача щодо самостійного визначення митної вартості поставленого на адресу позивача товару. Під час апеляційного провадження представниками митниці було доведено правомірність застосування шостого резервного методу шляхом використання відомостей Департаменту інформаційних технологій та митної статистики витяг з якої долучений до матеріалів справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій вірно встановили фактичні обставини справи, ретельно дослідили наявні докази, дали їм належну оцінку та прийняли законні та обґрунтовані рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Судові рішення відповідають вимогам матеріального та процесуального права і не можуть бути скасовані чи змінені з підстав, що наведені в касаційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 210, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ТОВ «Меркурій»залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.