Ухвала суду № 113817525, 21.09.2023, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/6547/23

Провадження № 1-кс/496/1965/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2023 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 в режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Біляївка клопотання слідчого слідчого відділу Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_6 погоджене з прокурором Чорноморської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, середня освіта, неодруженого, має на утриманні сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

за матеріалами кримінального провадження №12023162250000700 від 19.09.2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернулась до суду з зазначеним клопотанням, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 строком на 60 днів із застосуванням застави. Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_4 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище в умовах воєнного стану, за ч. 4 ст. 185 КК України про що, 19.09.2023 року ОСОБА_4 вручено підозру, обґрунтованість якої підтверджується: протоколом огляду місяця події від 19.09.2023 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 19.09.2023 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 20.09.2023 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 20.09.2023 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 20.09.2023 року, протоколом огляду речових доказів від 20.09.2023 року, протоколом огляду відеозаписів від 19.09.2023 року, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками.

На обґрунтування клопотання, слідчий у відповідності до п.1 ч.1 ст.177 КПК України, зазначив, що метою застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є унеможливлення останнім переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Даний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке можливе призначення реальної міри покарання у виді позбавлення волі від п`яти до восьми років. Крім цього, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявний ризик, що пов`язаний із можливим незаконним впливом підозрюваного на потерпілого, свідків, що дозволить уникнути відповідальності за вказане кримінальне правопорушення. Також існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4 неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, тобто наявний ризик п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні на задоволенні клопотання наполягав, посилаючись на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому пояснив, що обґрунтованість підозри підтверджена матеріалами, доданими до клопотання. Вважає, що наявні підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою із застосуванням застави.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, з огляду на те, що підозрюваний має постійне місце проживання, на вихованні у нього знаходиться неповнолітній син, а також ОСОБА_4 має ряд захворювань, та в межах ДУ «Одеський слідчий ізолятор» не буде мати можливості отримувати лікування.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку захисника, просив застосувати менш обтяжливий запобіжний захід, оскільки на його утриманні залишився син.

Вислухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з ч.2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Крім того, відповідно до ч.5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п. 84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», п.4 ст. 5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви», № 48297/99, п.43, ЄКПЛ 2002-ІІ).

Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно п.5 ч.1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Обґрунтованість підозри на даній стадії підтверджена матеріалами, доданими до клопотання, в тому числі у повідомленні про підозру від 19.09.2023 року.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв`язків, будь яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Також, ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого йому загрожує покарання до восьми років позбавленням волі. Вирішуючи питання щодо існування ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, суд враховує суворість покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину у разі визнання його винним, крім того за даними про підозрюваного ОСОБА_4 , не одружений, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, за фактами крадіжки до суду скеровано декілька обвинувальних актів, а отже це може вказувати на низькі соціальні зв`язки підозрюваного.

Таким чином, обставини даного кримінального провадження, в тому числі і дані про особу підозрюваного, на думку суду, дають достатні підстави припускати, що ОСОБА_4 , який на теперішній час підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину, розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його вини за результатами розгляду кримінального провадження, може здійснити спроби переховування від органу досудового розслідування чи суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, що свідчить про існування ризику визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, зазначені в матеріалах клопотання відомості, дають підстави вважати, що в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, ОСОБА_4 може вчиняти спроби вплинути на потерпілого, свідків для уникнення відповідальності, тобто існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4 неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, та наразі до суду скеровані обвинувальні акти за обвинуваченням ОСОБА_4 тобто наявний ризик п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Що стосується обставини, що на піклуванні підозрюваного перебуває неповнолітній син 2007 р.н., то суд звертає увагу, що стороною захисту не надано доказів на таке твердження, адреси мешкання сина та підозрюваного не співпадають, крім того наявність сина не стримала ОСОБА_4 від попередніх кримінальних правопорушень.

Вказані обставини в сукупності свідчать, про неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного, які не забезпечать виконання покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання зазначеним ризикам.

Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано, у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.

Обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, перелік яких визначено ст. 178 КПК України.

Таким чином, враховуючи, додані до клопотання докази щодо обґрунтованої підозри у вчиненні саме ОСОБА_12 даного злочину, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, відсутність соціальних зв`язків, на думку суду, не будучи ізольованим, він може здійснити дії, які суперечать цілям запобіжного заходу.

Дані про особу підозрюваного і сама підозра у вчиненні ним тяжкого злочину, дають достатні підстави вважати, що на даний час дійсно існують ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя виходить з наступного.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, а також обставини вчинених кримінальних правопорушень, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України. Так, з урахуванням особи підозрюваного, його віку та стану здоров`я, майнового стану, обставин злочину, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави в межах розмірів, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, який передбачений для осіб, підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні тяжкого злочину, а саме: у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 107360,00 грн.

Також, в ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Слідчий суддя, вважає, що у разі внесення застави за підозрюваного ОСОБА_4 , необхідно покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, контактних номерів мобільного телефону.

Слідчий просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. (ч. 1,2 ст. 197 КПК України).

Разом з цим, запобіжний захід може бути застосований в межах строку досудового розслідування.

У кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення 19.09.2023 року.

Згідно п.4 ч.3 ст. 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Таким чином, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні спливає 17.11.2023 року.

Підсумовуючи викладене, слідчий суддя вважає, що наявні підстави для задоволення клопотання та застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з 19 вересня 2023 року до 17 листопада 2023 року, включно в межах строку досудового розслідування.

Керуючись ст. ст. 176-178,182-184, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого слідчого відділу Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Негайно взяти під варту в залі суду.

Встановити строк дії ухвали - 60 днів з дня затримання підозрюваного, а саме з 19 вересня 2023 року до 17 листопада 2023 року, включно в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 107 360,00 грн.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, контактних номерів мобільного телефону.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться до слідчого, суду, без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок для зарахування заставних сум - розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26302945, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_4 , згідно ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 21.09.2023 у справі № 496/6547/23 (провадження № 1-кс/496/1965/22), слідчий суддя ОСОБА_1 .

Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору та уповноваженій службовій особі - начальнику ДУ «Одеській слідчий ізолятор».

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено о 16:00 год 25 вересня 2023 року у приміщенні Біляївського районного суду Одеської області, в залі судових засідань № 13.

Слідчий суддя ОСОБА_1