Вирок № 11381175, 01.09.2010, Корольовський районний суд м. Житомира

№1-399/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2010 року м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира у складі:

головуючого Поліщука М.Г.

при секретарі Щудлак Л.В.

з участю прокурора Товянського В.С.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Житомира, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не військовозобовязаного, не працюючого, проживаючого у АДРЕСА_1, раніше судимого :

- 29.12.2003 року Богунським районним судом м.Житомира за ст.190 ч.1 КК України до 1 року обмеження волі з іспитовим строком на 1 рік;

- 12.09.2005 року Корольовським районним судом м.Житомира за ст.ст. 186 ч.2, 190 ч.1, 70 ч.1, 71 ч.1 КК України до 4 років і 3 місяців позбавлення волі,

в скоєнні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2010 року близько 17 год. 00 хв. підсудний ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння та знаходячись поблизу будинку №88 по вул.Мануїльського в м.Житомирі у раніше знайомого йому неповнолітнього ОСОБА_3 попросив мобільний телефон для здійснення дзвінка. В свою чергу ОСОБА_3 довіряючи підсудному ОСОБА_2 передав мобільний телефон “Нокіа 2730”, що належить його батькові ОСОБА_5 Отримавши вказаний мобільний телефон ОСОБА_2 реалізуючи свій злочинний умисел направлений на повторне відкрите викрадення майна, скориставшись телефоном почав утримувати його при собі та не зважаючи на неодноразові прохання ОСОБА_3 відмовився його повертати та разом з викраденим з місця скоєння злочину зник. Такими чином підсудний ОСОБА_2 умисне відкрито і повторно викрав належний ОСОБА_3 мобільний телефон “Нокіа 2730” з флеш-карткою памяті обємом 1 Гб вартістю 856 грн. 35 коп., в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного звязку “Київстар” вартістю 25 грн. на рахунку якої були кошти для проведення розмов в сумі 8 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 889 грн. 35 коп. суму.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину свою у скоєнні даного злочину визнав повністю і підтвердив те, що дійсно близько 17 год. 26 квітня 2010 року, будучи в стані алкогольного сп”яніння, поблизу будинку №88 по вул.Мануїльського повторно відкрито викрав у ОСОБА_3 мобільний телефони “Нокіа 2730”, якого перед цим попросив для того щоб зателефонувати. Однак, не зважаючи на прохання потерпілого повернути йому телефон, він цього не зробив, а з ним зник. Згодом викрадений телефон залишив на зберігання у своєї знайомої ОСОБА_7, у якої його через кілька днів і вилучили працівники міліції. У скоєному щиро розкаюється.

Крім повного визнання підсудним своєї вини в скоєнні даного злочину, його винність в цьому також підтверджується наступними доказами.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 підтвердив те, що саме підсудний ОСОБА_2 біля 17 год. 26.04.10р. поблизу будинку №88 по ул.Мануїльського у м.Житомирі, відкрито викрав у нього належного його батькові ОСОБА_3 мобільного телефона ”Нокіа 2730”. Перед цим підсудний спочатку попросив у нього телефона для того щоб комусь зателефонувати, на що він передав йому цей телефон. Після здійснення розмови підсудний телефон йому не повернув, а став з ним уходити. І на його прохання віддати телефон ніяким чином не відреагував. Про даний факт він повідомив свого батька.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив пояснення свого сина ОСОБА_5 щодо обставин відкритого викрадення підсудним належного йому мобільного телефона, про що дізнався від свого сина. Наступного дня, дізнавшись місце проживання підсудного, він прийшов до останнього і попросив повернути йому викрадений телефон, на що підсудний відповів, що нічого у його сина він не брав. Після цього він подав офіційну заяву до органів міліції про скоєний злочин.

З протоколу огляду місця пригоди від 30.04.2010 р. (а.с.18) видно, що в ході огляду у ОСОБА_2 було виявлено та вилучено сім картку мобільного оператора “Київстар”, яка належить ОСОБА_5

З протоколу огляду місця пригоди від 04.05.2010 р. (а.с.20) видно, що за місцем проживання свідка ОСОБА_7 по АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено мобільний телефон “Нокіа 2730”, який належить ОСОБА_5

З протоколу відтворення обстановки та обставин події (а.с.43), проведеного з участю підсудного ОСОБА_2 видно, що під час проведення даної слідчої дії останній детально розповів і на місці показав всі обставини відкритого викрадення ним 26.04.10р. мобільного телефона у ОСОБА_5

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №5-304 (а.с.25-30) залишкова вартість представленого на дослідження мобільного телефону „НОКІА 2730" з урахуванням ознак зносу складає 856 грн. 35 коп.

Оцінивши зазначені докази в їх сукупності суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного ОСОБА_2 в скоєнні даного злочину, і ці його дії кваліфікує за ст.186ч.2 КК України як умисне повторне відкрите викрадення чужого майна.

Обираючи підсудному вид та міру покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного ним злочину, особу самого підсудного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність.

Обтяжуючою відповідальність підсудного обставиною є скоєння даного злочину в стані алкогольного сп”яніння.

Пом`якшуючими його відповідальність обставинами суд визнає те, що в судовому засіданні він щиро розкаявся в скоєному та сприяв органу досудового слідства і суду у встановленні істини по справі.

Крім того, суд також враховує і те, що ОСОБА_2 не вперше притягується до кримінальної відповідальності, скоєний ним злочин відноситься до категорії тяжких, хоча тяжких наслідків по справі від його дій і не настало, позитивно характеризується за місцем проживання та останнього місця роботи, думку потерпілих, які не наполягають на суворості його покарання.

Однак, з врахуванням того, що даний умисний і тяжкий злочин був ним скоєний через кілька місяців після звільнення з місць позбавлення волі, що свідчить про те, що він не став на шлях виправлення та перевиховання, та про його підвищену небезпеку для суспільства, суд приходить до висновку про те, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства, в звязку з чим і обирає йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Керуючись ст.323, 324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним в скоєнні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, та обрати йому за цим Законом міру покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу у відношенні засудженого ОСОБА_2 змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

Термін відбування обраної ОСОБА_2 міри покарання відраховувати з 01 вересня 2010 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області 150 (сто пятдесят) грн. 24 коп. судових витрат за проведення судової експертизи, які перерахувати на розрахунковий рахунок 35229005000096 в УДК Житомирської області, МФО 811099, код 25574601.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира на протязі 15 днів, починаючи з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_2 на протязі того ж самого строку, починаючи з моменту отримання його копії.

Суддя М.Г.Поліщук