Ухвала суду № 113811201, 25.09.2023, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/16560/23

1-кс/308/4401/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддяУжгородського міськрайонногосуду Закарпатськоїобласті ОСОБА_1 ,при секретарісудового засідання ОСОБА_2 ,за участю:прокурора ОСОБА_3 ,підозрюваного ОСОБА_4 та йогозахисника адвоката ОСОБА_5 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Ужгород клопотанняслідчого слідчоговідділу УжгородськогоРУП Головногоуправління Національноїполіції вЗакарпатській областілейтенанта поліції ОСОБА_6 ,погоджене прокуроромУжгородської окружноїпрокуратури ОСОБА_3 ,у кримінальномупровадженні № 42023072030000151 від 20.09.2023 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

25вересня 2023року дослідчого суддіУжгородського міськрайонногосуду Закарпатськоїобласті надійшлоклопотання слідчогослідчого відділуУжгородського РУПГоловного управлінняНаціональної поліціїв Закарпатськійобласті лейтенантаполіції ОСОБА_6 ,погоджене прокуроромУжгородської окружноїпрокуратури ОСОБА_3 ,у кримінальномупровадженні № 42023072030000151 від 20.09.2023 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що слідчим відділом Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023072030000151 від 20.09.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Вказаний злочин, згідно примітки до ст. 45 КК України, відноситься до корупційних.

В ході досудового розслідування встановлено, що згідно наказу №250-к від 12.08.2020 ОСОБА_4 призначено на посаду завідувача гінекологічного відділення КНП «Ужгородський міський пологовий будинок» Ужгородської міської ради.

Проте, ОСОБА_4 , діючи умисно, з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вирішив стати на злочинний шлях, вчинивши корупційний злочин, а саме здійснив одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням наданих йому повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Так, ОСОБА_4 будучи завідувачем гінекологічного відділення КНП «Ужгородський міський пологовий будинок» Ужгородськоїміської ради та виконуючи функцію лікаря акушера-гінеколога 20 вересня 2023 року близько 10 год. 00 хв., перебуваючи у своєму службовому кабінеті розташованому на шостому поверсі у гінекологічнму відділенні КНП «Ужгородський міський пологовий будинок» Ужгородської міської ради, за адресою м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 20, приймаючи гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для того щоб провести штучне переривання вагітності, висловив останній вимогу про необхідність надання йому неправомірної вигоди в розмірі 400 (чотириста) доларів США для прийняття позитивного рішення, що виражалось проведенні операції по штучному перериванні вагітності.

На вказану вимогу ОСОБА_7 погодилась та 22.09.2023 року близько 09 години 00 хвилин разом з ОСОБА_8 прибули до ОСОБА_4 , який при цьому, розуміючи протиправність дій, в ході проведення контролю за вчиненням злочину, перебуваючи у своєму службовому кабінеті за адресою м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 20, одержав від ОСОБА_8 частину обумовленої суми у розмірі 200 (двісті) доларів США.

Після чого ОСОБА_4 реалізуючи свій протиправний умисел спрямований на незаконне збагачення, 23.09.2023 року близько 11 години 40 хвилин лікар після проведення операції по штучному перериванню вагітності перебуваючи у своєму службовому кабінеті за адресою м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 20, одержав від ОСОБА_8 другу частину обумовленої суми у розмірі 200 (двісті) доларів США.

За таких обставин, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Підозрюваним у кримінальному провадженні є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Виноградів, мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, одружений, який працює на посаді завідувача гінекологічного відділення КНП «Ужгородський міський пологовий будинок» Ужгородської міської ради, раніше не судимий.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованому ОСОБА_4 , злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви, протоколом затримання від 23.09.2023, повідомленням про підозру ОСОБА_4 від 23.09.2023, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 20.09.2023, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 20.09.2023, протоколом обшуку від 23.09.2023, іншими матеріалами кримінального провадження.

Необхідність у застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою викликана тим, що наявні ризики, у зв`язку з якими до нього необхідно застосувати відповідний запобіжний захід.

Зокрема, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких. У разі визнання його винуватим у вчиненні цього злочину йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна..

З огляду на викладене, ОСОБА_4 усвідомлюючи неминучість покарання, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Окрім цього, на даний час наявний ризик, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі матиме можливість знищити медичну документацію щодо проведення ним операції , сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які на даний час ще не встановлені органом досудового розслідування, тобто наявний ризик, передбачений п.2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, шляхом умовляння, підкупу тощо для зміни ними показань на його користь, тобто наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України. Під час досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення стороною обвинувачення допитано ряд свідків чиї показання слідчий, прокурор врахували під час встановлення наявності фактів та обставин, що мають важливе значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

ОСОБА_4 з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у поза процесуальні відносини із свідками, тим самим схиляти їх до зміни даних слідству показань. Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.

Крім цього, сторона обвинувачення вважає, що наявний ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зважаючи на таке.

У контексті наведеного необхідно зазначити, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, зможе іншим чином сприяти неможливістю встановлення об`єктивної істини в кримінальному провадженні, перешкоджаючи у такий спосіб кримінальному провадженню.

Окрім цього, на даний час наявний ризик, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі матиме можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто наявний ризик, передбачений п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів, зокрема особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави унеможливить запобігання ризикам, вказаним у клопотанні, а тому необхідно застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи вищевикладене, орган досудового розслідування вивчивши докази здобуті під час досудового розслідування, а також дані, що характеризують особу підозрюваного ОСОБА_4 враховуючи вимоги ст.ст.177, 178, ст. 183 КПК України, приходить до висновку про неможливість забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, а також запобігти ризикам: переховуватися від органів досудового розслідування та спробам вчиняти інші кримінальні правопорушення, продовжити свою злочинну діяльність, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

А тому, на підставі викладеного, орган досудового розслідування просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Виноградів, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, який працює на посаді завідувача гінекологічного відділення КНП «Ужгородський міський пологовий будинок» Ужгородської міської ради, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечив проти клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив застосувати відносно його підзахисного більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме у виді домашнього арешту у нічний час доби. Вказав, що підозра є необґрунтованою та безпідставною, без жодного долученого належного доказу, який би підтверджував версію сторони обвинувачення щодо вчинення ним злочинних дій. Зазначає, що заявлені стороною обвинувачення ризики є необґрунтованими та відсутні.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею при розгляді клопотання встановлено, що Ужгородським РУП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесено 20.09.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42023072030000151 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

З матеріалів клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що підставою для внесення до ЄРДР слугували заява гр. ОСОБА_7 .

З витягу з ЄРДР, а саме з короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, вбачається, що за фактом вимагання посадовою особою неправомірної вигоди за вчинення із використанням свого службового становища.

З протоколу обшуку від 23.09.2023 року вбачається, що було проведено обшук за місцем роботи громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме у кабінеті завідувача гінекологічного відділення КНП «Ужгородський міський пологовий будинок» Ужгородської міської ради, який розташований за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Грибоєдова 20.

23.09.2023 року у рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме: одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

23.09.2023 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно з ч. 2 цієї ж статті підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені статтею 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

За приписами ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та доданих до клопотання, зокрема: заяві про гр. ОСОБА_7 від 20.09.2023 року про можливе вчинення кримінального правопорушення, протоколі допиту свідка від 20.09.2023 року, протоколі допиту свідка від 20.09.2023 року, протоколі обшуку від 23.09.2023 року, протоколі обшуку від 23.09.2023 року, протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23.09.2023 року, поясненні ОСОБА_4 від 23.09.2023 року, протоколі обшуку від 23.09.2023 року, постанові про визнання предмету речовим доказом від 23.09.2023 року, протоколі додаткового допиту свідка від 23.09.2023 року, протоколі додаткового допиту свідка від 23.09.2023 року, протоколі видачі грошових купюр для проведення оперативної закупівлі від 22.09.2023 року.

Беручи до уваги вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення на даній стадії досудового розслідування.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява №42310/04), рішення від 21.04.2011) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків, а саме: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , громадянина України, одружений, має на утриманні двох дітей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , працює на посаді завідувача гінекологічного відділення КНП «Ужгородський міський пологовий будинок» Ужгородської міської ради, позитивно характеризується на роботі, раніше не судимий, має постійне місце проживання, а отже міцні соціальні зв`язки.

Враховуючи наведене та вивчені матеріали клопотання, обґрунтування сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п. 1, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваним від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 та суворість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного.

Таким чином, ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спроби протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає наявними у зв`язку із встановленням обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною зазначених дій.

При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. Між тим, тяжкість інкримінованого особі злочину, так само як суворість можливої санкції не можуть слугувати єдиними підставами для тримання особи під вартою. Існування обґрунтованої підозри у вчиненні особою тяжкого правопорушення хоч і є важливим фактором, не може бути єдиною підставою для виправдання тривалого періоду запобіжного ув`язнення (рішення ЄСПЛ у справі «Калашников проти Росії, Kalashnikov v. Russia» від 24 червня 2002 року, заява №47095/99, п. 116). Ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового вироку. У цьому контексті мають враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, а також міжнародні контакти (рішення ЄСПЛ у справі «W. проти Швейцарії, W v. Shitzerland» від 26 січня 1993 року Серія А, № 254-А, п. 33).

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Оцінюючи доводи сторони обвинувачення про необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя констатує, що стороною обвинувачення не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Виходячи з встановлених слідчим суддею обставин, з урахуванням даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що в силу характеру конкретного діяння, в якому підозрюється ОСОБА_4 та потреби у встановлені істини у кримінальному провадженні, прокурором доведено обставини, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, зокрема, обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування та необхідність запобігання ризику, передбаченого статтею п. п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, але не доведено обставини, передбачені п. 2, 3, 4, 5 ч. 1 цієї статті, а тому в задоволенні клопотання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під варту слід відмовити.

Разом з тим, беручи до уваги наявність ризику, передбаченого п. п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, слідчий суддя вважає за можливе застосувати відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби із 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. за адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 , без застосування електронного засобу контролю на строк до 23 листопада 2023 року включно (в межах строку досудового розслідування).

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу, а також у строк до 23 листопада 2023 року включно виконувати наступні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду у нічний час доби із 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та експертами у цьому кримінальному проваджені;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання вищевказаних обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Ухвалу направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Роз`яснити підозрюваному, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Керуючись ст. ст. 177-178, 181, 183, 186, 193, 194,309, 392, 395 КПК України, -

постановив:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби із 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. за адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 ,без застосуванняелектронного засобуконтролю настрок до23листопада 2023року включно (в межах строку досудового розслідування).

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу, а також у строк до 23 листопада 2023 року включно виконувати наступні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду у нічний час доби із 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та експертами у цьому кримінальному проваджені;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання вищевказаних обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Ухвалу направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Роз`яснити підозрюваному, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Строк дії зазначеної ухвали до 23.11.2023 року включно.

Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні.

Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, - через суд, який ухвалив судове рішення. Апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1