Рішення № 113803800, 15.08.2023, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/204/22

Провадження №2/193/80/23

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

15 серпня 2023 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Шумської О.В.

при секретарі Авдонькіної Л.Є.

за участі

представника позивача Павленко С.В.

представників відповідчів ОСОБА_2

ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел.Софіївка цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "Кредобанк", представник позивача Павленко Сергій Валерійович, до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про солідарне стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Софіївського районного суду Дніпропетровської області перебуває справа за позовом Акціонерного товариства "Кредобанк", представник позивача Павленко Сергій Валерійович, до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про солідарне стягнення заборгованості.

В обгрунтування позову вказує, що р. між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_4 укладено Кредитний договір № СL-92469, відповідно до умов якого Банк зобов`язується надати у власність Позичальникові грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а Позичальник зобов`язується використовувати кредит на цілі, вказані в цьому Кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим кредитним договором. Кредит видається виключно на цілі зазначені в цьому Кредитному договорі.

Відповідно до п. 2.1. Договору, Банк видає Позичальнику Кредиту розмірі 100 000,00 грн. (Сто тисяч гривень 00 копійок) на строк до 10.02.2023 року.

Відповідно до п.2.4 Договору, Позичальник доручає Банкові здійснити переказ кредитних коштів на наступні цілі: на поточні потреби.

Відповідно до п.2.5 Договору, для обліку виданих кредитних коштів Банк відкриває позичковий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до п.3.1 Договору, Кредит видається Позичальнику в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів за дорученням Позичальника, яке міститься в п.2.4 Кредитного договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору, за користування кредитом Позичальник сплачує Банку відсотки, за процентною ставкою 44,99 % річних.

Відповідно до п. 4.2. Договору, проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360», за ставкою визначеною у п. 4.1. цього договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього договору.

Відповідно до п.п. 6.16.2. Договору, Позичальник зобов`язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим Договором та/або додаткими до нього. Позичальник здійснює погашення заборгованості за цим Договором відповідно до Графіку платежів. Всього Позичальник зобов`язаний здійснити 60 Щомісячних платежів по 4249 грн. щомісячно, кожного останнього числа відповідного місяця, впродовж 60 місяців з дати укладення Кредитного договору.

Відповідно до п. 6.6. Договору, погашення заборгованості за Кредитним договором здійснюється у наступній черговості:

У першу чергу: прострочені платежі по сплаті процентів користування Кредитом; прострочені платежі по поверненню кредиту (основного боргу);

У другу чергу: поточні платежі по сплаті нарахованих процентів за користування Кредитом; поточні платежі по поверненню Кредиту (основного боргу);

У третю чергу: прострочені платежі по сплаті комісії та інших платежів, які передбачені Кредитним договором; поточні платежі по сплаті комісії та інших платежів, які передбачені Кредитним договором; пеня, штрафи та інші види неустойки; дострокові платежі по поверненню Кредиту (основного боргу) на наступний місяць/місяці.

Згідно із п. 6.9. Договору, Банк у випадку, передбачених п. 3.3. Кредитного договору, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісії та інших належних до сплати платежів за Кредитним договором, про що письмово повідомляє Позичальника.

Відповідно до 6.10. Договору, Позичальник зобов`язаний протягом 30 банківських днів після отримання письмової вимоги Банку (п.6.9.) усунути порушення умов Кредитного договору, вказаних у повідомленні протягом 30 календарних днів із дня отримання такого повідомлення. Якщо Позичальник не усунув вказані порушення, то він зобов`язаний достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за цим Договором не пізніше 31-го календарного дня після отримання письмового повідомлення Банку.

Відповідно до п. 7.1. Договору, за несвоєчасне виконання (прострочення) грошових зобов`язань за цим Кредитним договором Позичальник відшкодовує Банку заподіяні збитки в повному обсязі та сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла у період прострочення, розрахованої від суми кожного несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання Позичальника, за кожний день прострочення від дати виникнення прострочення до дати, що передує даті погашення заборгованості Позичальника. В будь-якому разі розмір пені, нарахованої Позичальнику на підставі цього пункту Кредитного договору, не може перевищувати 15% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 7.2. Договору, за невиконання обов`язку, передбаченого п.10.2. Кредитного договору, Банк має право нарахувати Позичальнику штраф в розмірі 5 % від суми Кредиту, що становить 5000 грн.

Відповідно до п. 8.1. Договору, за виконання зобов`язань за Кредитним договором Позичальник несе повну відповідальність перед Банком усім належним йому майном, у тому числі грошовими коштами, на яке може бути звернено стягнення в порядку, передбаченому законодавством України.

12.02.2018 р. між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_4 було підписано Анкету-заяву №СL-92469 фізичної особи на отримання готівкового кредиту, в якій зазначено інформацію про фактичні сімейні відносини та про факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_4 із ОСОБА_5 .

Факт укладення шлюбу підтверджується у паспорті ОСОБА_4 від 23.07.2005 р. №606.

Відповідно до Анкети-заяви №СL-92469 зазначено, що шляхом підписання цієї Анкети-заяви ОСОБА_5 підтверджує, що не заперечує щодо отримання її чоловіком кредиту.

Хотілося б звернути увагу на судову практику, яка дозволяє залучати у спорах, в яких позичальником виступає фізична особа, яка на момент укладення кредитного договору перебувала в шлюбі - солідарним відповідачем іншого подружжя, навіть у випадку відсутності окремого договору поруки. Така позиція висловлена Верховним судом - ВС/КЦС у справі № 205/5882/18 від 07.10.2020 р. Аргументація Верховного суду наступна:

Згідно з ч.3 ст.61 СК України у разі, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Водночас відповідно до ч. 4 ст. 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Отже, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя, незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність.

При вирішенні спору про порядок виконання подружжям зобов`язань, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї, суди повинні керуватися тим, що подружжя має відповідати за такими зобов`язаннями солідарно усім своїм майном. Тому, вбачають можливість застосувати до даного спору солідарним відповідачем іншого з подружжя: дружину ОСОБА_4 - ОСОБА_5 .

На виконання умов вищевказаного договору Банк свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю.

Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконує.

Згідно розрахунку заборгованості по Кредитному договору №СL-92469 від 13.02.2018 р. станом на 15.12.2021 р. заборгованість ОСОБА_4 перед АТ «Кредобанк» становить у розмірі 95275,21 грн. (дев`яносто п`ять тисяч двісті сімдесят п`ять гривень 21 коп.), що складається із: Заборгованості за тілом кредиту - 64054,03грн.; Заборгованості за відсотками - 31221,18 грн.

01.11.2021 р. представник АТ «Кредобанк» звернувся із досудовою вимогою про дострокове стягнення заборгованості через неналежне виконання грошових зобов`язань за Кредитним договором до ОСОБА_4

03.11.2021 р. досудова вимога через технічні причини АТ «Укрпошта» знаходиться у відділенні та конверт не був отриманий більше ніж 3 місяців, тобто конверт мав повернутись за правилами АТ «Укрпошта» через 15 днів з моменту надходження на відділення пошти конверту із причиною є закінчення встановленого терміну зберігання .

Також, представниками АТ «Кредобанк» було повідомлено на моб. телефон НОМЕР_2 ОСОБА_4 щодо наявної в нього заборгованості. Однак, боржник повідомив, що не має можливості здійснити погашення заборгованості.

ОСОБА_4 не звертався до Банку для мирного врегулювання спору.

05.07.2023 року представник відповідача направив відзив на позовну заяву. В обгрунтування вказує, що ознайомившись із матеріалами позовної заяви, вважають її в частині пред`явлених вимог до Відповідачки-2 повністю необґрунтованою.

Представник акціонерного товариства «Кредобанк» за довіреністю звернувся до суду із позовом, у якому просить стягнути солідарно із ОСОБА_4 та Відповідачки-2 заборгованість за кредитним договором №СL-92469 від 13.02.2018 року у розмірі 95275,21грн.. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 13.02.2018року між позивачем та Відповідачем-1 було укладено кредитний договір, умови якого, в частині виконання зобов`язання, порушено останнім. З підписаної Відповідачем-1 анкети-заяви вбачається, що він перебуває у зареєстрованому шлюбі із Відповідачко-2. Вказана обставина підтверджується копією паспорта Відповідача-1, а саме штампом про реєстрацію шлюбу від 23.07.2005 р. Оскільки в Анкеті-заяві №СL-92469 від 12.02.2018року зазначено інформацію про фактичні сімейні відносини та про факт спільного проживання однією сім`єю Відповідача-1 та Відповідачки-2, посилаючись на практику Верховного Суду у справі № 205/5882/18 від 07.10.2020 року, вважає, що обов`язки за вищевказаним кредитним договором виникли в обох подружжя.

Відповідач-1 тривалий час витрачав всі кошти на азартні ігри «в автоматах» та понабирався «кучу» кредитів, які потім почав погашати в тому числі новими кредитами. Він брав кредит на ремонт у будинку своїх батьків, де сам час від часу мешкає, і витратив їх не в інтересах сім`ї. На ґрунті його залежності від азартних ігор Відповідачі перестали жити разом. Відповідач-1 прохав Відповідачку-2, так як вони ще перебувають у зареєстрованому шлюбі, - поставити «формальний» підпис, для того щоб відповідач-1 взяв для своїх потреб кредит.

Підпис Відповідачки-2 та її статус у договорі №СL-92469 відсутній. Відповідачка-2 не ознайомлювалася з умовами договору №СL-92469та не на себе жодного обов`язку щодо виконання умов цього договору.

19.07.2022 року представник позивача направив суду відповідь на відзив. В обгрунтування вказує, що 30.06.2022 року на поштову адресу АТ «Кредобанк» надійшов відзив від представника Відповідача-2: ОСОБА_5 - адвоката Павелко Сергія Михайловича, що підтверджується копією конверту та трек номером поштового відправлення Укрпошти та витягом із АТ «Укрпошта» відстежеиня поштового відправлення № 4900095593394.

Представник АТ «Кредобанк» ознайомився із відзивом представника Відновідачки-2, та вважає його необгрунтованим та помилковим та таким, що не відповідає дійсності, зважаючи на наступне.

Представник АТ «Кредобанк» не визнає та не погоджується із висновками представника Відповідачки-2 так як представник Відновідачки-2 не володіє повного інформацією щодо зобов`язань Відповідачів перед Банком, дійшов помилкового висновку, який вводить в оману Суд. 12.02.2018р. між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_4 укладено Кредитний договір № №СL-92469, відповідно до умов якого Банк зобов`язується надати у власність Позичальникові грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а Позичальник зобов`язується використовувати кредит на цілі, вказані в цьому Кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим кредитним договором. Кредит видається виключно на цілі зазначені в цьому Кредитному договорі . Відповідно до п. 2.1. Договору, Банк видає Позичальнику Кредит у розмірі 100 000,00 грн. (Сто тисяч гривень 00 копійок) на строк до 10.02.2023року. Відповідно до п.2.4 Договору, Позичальник доручає Банкові здійснити переказ кредитних коштів на наступні цілі: на поточні потреби. 12.02.2018р. між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_4 було підписано Анкету-заяву № №СL-92469фізичної особи на отримання готівкового кредиту, в якій зазначено інформацію про фактичні сімейні відносини та про факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_4 із ОСОБА_5 . Факт укладення шлюбу підтверджується у паспорті ОСОБА_4 від 23.07.2005 р. № 606. Відповідно до Анкети-заяви №СL-92469 зазначено, що шляхом підписання цієї Анкети-заяви ОСОБА_5 підтверджує, що не заперечує щодо отримання її чоловіком кредиту. Тому необхідно встановити, що ж є об`єктом спільної сумісної власності подружжя визнається майно, в тому числі грошові кошти, одержані за договором, укладеним одним з подружжя в інтересах сім`ї. Частиною 2 статті 60 СК України передбачено, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Об`єкти права спільної сумісної власності визначаються статтею 61 Сімейного кодексу України наступним чином: об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту; об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя; якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За договором, укладеним одним з подружжя, може бути не лише набуття майна, але й створення майнових обов`язків (наприклад, укладення договорів позики, купівлі-продажу з розстроченням платежу). Оскільки в такому випадку майно визнається об`єктом спільної сумісної власності подружжя і дане майно використане в інтересах сім`ї (ч. 4 ст. 65 СК), другий з подружжя також de jure стає стороною за даним договором, до якої може бути заявлена вимога кредитора про його виконання. Не може бути об`єктом спільної сумісної власності подружжя майно, виключене з цивільного обороту. Так. Постановою Верховної Ради України від 17 червня 1992р. «Про право власності на окремі види майна», яка визначає, що до видів майна, що не може перебувати у власності громадян належить:

- зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку №2, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими об`єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна і бойова техніка, ракетно-космічні комплекси;

- вибухові речовини Й засоби вибуху. Всі види ракетного палива, а також спеціальні матеріали та обладнання для його виробництва;

- бойові отруйні речовини;

- наркотичні, психотропні, сильнодіючі отруйні лікарські засоби (за винятком отримуваних громадянами за призначенням лікаря);

- протиградові установки;

- державні еталони одиниць фізичних величин;

- спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації;

- електрошокові пристрої та спеціальні засоби, що застосовуються правоохоронними органами, крім газових пістолетів і револьверів та патронів до них, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії. власниками будинку чи іншого майна мають вважатися обоє подружися.

Надзвичайно важливим є питання, чи можуть бути віднесені до складу спільного майна подружжя борги. Враховуючи наведену редакцію ч. 1 ст. 190 ЦК яка зараховує до поняття "майно" майнові права та обов`язки, що належать суб`єкту правовідносин, можна зробити позитивний висновок на користь даного твердження. Разом з тим ні Сімейний кодекс України, ні інші законодавчі акти не дають підстави, вважать інакше.

Тому, представник АТ «Кредобанк» вважає, що заборгованість за кредитним договором є майновим обов`язком, що включається до поняття майно, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, так як містить обов`язкову ознаку иравочину вчиненого в інтересах сім`ї, як наслідок стягнення заборгованості за Кредитним договором Позичальника покладається на другого із подружжя у вигляді солідарного обов`язку перед Банком, адже знову ж суть правочину полягає в тому, що кредитні кошти були надані в інтересах сім`ї на поточні потреби одного із подружжя.

Договір, укладений одним із подружжя, створює обов`язки для другого з подружжя в разі, якщо його укладено в інтересах сім`ї, а одержане за цим договором майно фактично використане на задоволення потреб сім`ї.

18.11.2022 року представник відповідача направив суду заперечення. Вказує, що 12.02.2018 року ОСОБА_4 було підписано Анкету-заяву №СL-92469 фізичної особи на отримання готівкового кредиту, якій зазначено інформацію про фактичні сімейні відносини та про факт спільного проживання однією сім`єю з ОСОБА_5 . При цьому, факт укладення шлюбу підтверджує паспортом ОСОБА_4 від 23.07.2005 року № 606, хоча в паспорті дружиною зазначена ОСОБА_6 той же час, відповідно до ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так згідно ст.27 Сімейного кодексу України, ст.ст.12, 14, 18 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», належними та допустимим доказами факту укладення та існування шлюбу є відповідне свідоцтво про державну реєстрацію шлюбу та/або витяг з Державну реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу, а не твердження позивача чи штамп у паспорті.

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами навіть не підтверджено перебування ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у шлюбних відносинах. І головне, Позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження тих обставин, що підписаний відповідачем-1 ОСОБА_4 кредитний договір укладений в інтересах сім`ї, а отримані за кредитним договором грошові кошти позичальником використано саме в інтересах сім`ї.

Як зазначене у відзиві на позовну заяву, відповідач-1 ОСОБА_4 брав кредит на власні потреби та використав отримані гроші на азартні ігри, що підтверджує сам відповідач-1 ОСОБА_4 .

Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду від 28.09.2022 року по справі № 752/7501/18, нормами ч.3 ст.61 Сімейного кодексу України передбачене, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч.4 ст.65 Сімейного кодексу України, договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та заперечував проти їх задоволення з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що р. між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_4 укладено Кредитний договір №СL-92469 відповідно до умов якого Банк зобов`язується надати у власність Позичальникові грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а Позичальник зобов`язується використовувати кредит на цілі, вказані в цьому Кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим кредитним договором. Кредит видається виключно на цілі зазначені в цьому Кредитному договорі (п.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору, Банк видає Позичальнику Кредиту розмірі 100 000,00 грн. (Сто тисяч гривень 00 копійок) на строк до 10.02.2023 року.

12.02.2018р. між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_4 було підписано Анкету-заяву №СL-92469 фізичної особи на отримання готівкового кредиту, в якій зазначено інформацію про фактичні сімейні відносини та про факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_4 із ОСОБА_5 . Факт укладення шлюбу підтверджується у паспорті ОСОБА_4 від 23.07.2005 р. №606.

Солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом (ст.541 ЦК України).

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ст.543 ЦК України).

Обґрунтовуючи свої вимоги щодо солідарного стягнення позивач послався на ч.3 ст.61, ч.4 ст.65 СК України.

Вказаними нормами закону визначено право подружжя на об`єкти права спільної сумісної власності подружжя.

Так, відповідно до вимог ч.ч. 1-3 статті СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно вимог ч.ч.І, 2, 4 статі 65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, зикористане в інтересах сім`ї.

З умов кредитного договору №СL-92469 від 13.02.2018 року, укладеного між позивачем та Відповідачем-1 слідує, що кредит наданий на поточні потреби позичальника.

Отже, в матеріалах справи відсутні докази того, що кошти були отримані та витрачені в інтересах сім`ї, тому такі доводи позивача є припущенням, а відповідно до ч.б ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З аналізу частини 4 статті 65 СК України слідує, що той з подружжя, хто не брав безпосередньо участі в укладенні договору, стає зобов`язаною стороною (боржником), за наявності двох умов: договір укладено другим із подружжя в інтересах сім`ї; майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Тільки поєднання вказаних умов дозволяє кваліфікувати другого з подружжя як зобов`язану особу (боржника).

Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя, з огляду на наступне.

У пункті 25 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду від 28.09.2022 року по справі № 752/7501/18, нормами ч.3 ст.61 Сімейного кодексу України передбачене, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч.4 ст.65 Сімейного кодексу України, договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Аналізуючи вказані норми матеріального права можливо прийти до висновку, що той з подружжя, хто не брав безпосередньо участі в укладенні договору, стає зобов`язаною стороною (боржником), за наявності двох умов:

1) договір укладено другим із подружжя в інтересах сім`ї,

2) майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Тільки поєднання вказаних умов дозволяє кваліфікувати другого з подружжя як зобов`язану особу (боржника).

Тобто, на рівні закону закріплено об`єктивний підхід, оскільки він не пов`язує

виникнення обов`язку другого з подружжя з фактом надання ним згоди на вчинення

правочину. Навіть якщо другий з подружжя не знав про укладення договору він вважатиметься зобов`язаною особою, якщо об`єктивно цей договір було укладено в інтересах сім`ї та одержане майно було використано в інтересах сім`ї. Такий підхід в першу чергу спрямований на забезпечення інтересів кредиторів.

Тягар доведення обґрунтованості вимог позову за загальними правилами процесуального закону покладається саме на позивача, а не реалізовується у спосіб спростування доводів пред`явлених вимог стороною відповідача, як беззаперечних. За таких обставин суди повинні досліджувати, чи отримані грошові кошти були витрачені в інтересах сім`ї, чи підтверджено це відповідними доказами, а також з`ясовувати, чи надавав інший з подружжя у письмовій формі згоду на укладення договору позики.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах Документ сформований в системі «Електронний суд» 18.11.2022 висловлений Верховним Судом у постановах від 28 серпня 2019 року у справі № 638/20603/16 (провадження № 61-26089св18), від 08 квітня 2020 року у справі № 361/7130/15-ц (провадження № 61-1843св20), від 21 липня 2021 року у справі № 361/5840/19 (провадження № 61-259св21), від 16 лютого 2022 року у справі № 520/6471/17 (провадження № 61-16118св20).

Посилання Позивача на судову практику Верховного суду дублюється з позовної заяви, та не має відношення до нашої справи, оскільки стосується іншої правової ситуації, про що зазначене у відзиві на позовну заяву.

Крім того, Позивачем порушено досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за кредитним договором №СL-92469 від 13.02.2018 року, та до позовної заяви, відповіді на відзив не долучено жодного доказу на підтвердження направлення на адресу відповідача-2 ОСОБА_5 відповідної досудової вимоги.

Раніше Закон України «Про захист прав споживачів», а сьогодні Закон України «Про споживче кредитування» вимагає від кредитора перед подачею позову про стягнення боргу - направлення своєму клієнту вимогу про усунення порушення умов договору (погашення прострочених платежів по графіку). Таку вимогу позичальник має право виконати протягом 30/60 днів, якщо кредит звичайний/іпотечний і у випадку погашення прострочки клієнт банку знову входить в графік і далі платить кредит на умовах визначених договором.

Якщо кредитор не направив таку вимогу або не дочекався звершення вказаного строку, то суд повинен відмовити в задоволенні позовних вимог через те, що подача позову про стягнення боргу була передчасною.

До такого правового висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 року № 638/13683/15-ц. Враховуючи той факт, що Позивачем жодним належним та допустимим доказом не доведено фактичні сімейні відносини відповідачів, не доведено що підписаний відповідачем-1 ОСОБА_4 кредитний договір укладений в інтересах сім`ї, а отримані за кредитним договором грошові кошти позичальником використано саме в інтересах сім`ї, та порушено процедуру досудового врегулювання спору, позовні вимоги щодо солідарного стягнення з відповідача-2 ОСОБА_5 на користь АТ «Кредобанк» суми заборгованості за кредитним договором №СL-92469 від 13.02.2018 року у розмірі 95275,21 грн., не визнаються та не повинні бути судом задоволені.

Те ж саме стосується й позовних вимог щодо солідарного стягнення з відповідача-2 ОСОБА_5 на користь АТ «Кредобанк» судового збору у розмірі 2481 грн., а також витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9527,52 грн., оскільки згідно ч.1, п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи всі вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача.

Враховуючі викладене, керуючись ст.ст.43, 49, 64, 127, 180 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства "Кредобанк", представник позивача Павленко Сергій Валерійович, до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про солідарне стягнення заборгованості вімовити, як необгрунтованої.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 23 серпня 2023 року.

Суддя О.В,Шумська