Ухвала суду № 1137946, 12.11.2007, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

05 листопада 2007 року

Справа № 2-30/8908-2007А

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Черткової І.В.,

Плута В.М.,

секретар судового засідання Запорожець Т.О.

за участю представників сторін:

позивача: не з’явився, товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - експериментальне підприємство "Інвертор";

відповідача: не з’явився, Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ловягіна Ю.Ю.) від 11 вересня 2007 року у справі № 2-30/8908-2007А,

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - експериментальне підприємство "Інвертор" (Аеропорт Центральний, Філія готелю, Офіс, 36,Аерофлотський, Сімферополь,95491)

до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,95053)

про визнання нечинним рішення Державної податкової інспекції в місті Сімферополі № 0004332303 від 24.05.2007 року,

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ловягіна Ю.Ю.) від 11 вересня 2007 року у справі №2-30/8908-2007А задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-експериментальне підприємство "Інвертор" до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання нечинним рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі №0004332303 від 24.05.2007.

Суд визнав нечинним рішення Державної податкової інспекції в місті Сімферополі №0004332303 від 24.05.2007 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 174575,50грн.

Суд стягнув з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-експериментального підприємства „Інвертор” 3,40грн. судового збору.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заявник апеляційної скарги вважає, що відповідно до вимог чинного законодавства України, бланки авіаційних квитків, форма яких не пройшла процедуру попереднього узгодження у встановленому Законом порядку з Міністерством Фінансів України, не є документами строгої звітності і проведення розрахункових операцій при продажу таких перевізних документів на авіаційному транспорті повинне здійснюватись з використанням реєстраторів розрахункових операцій.

Крім того, Закон України „Про вживання реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” регулює не порядок виготовлення і використовування перевізних документів, а порядок проведення розрахунків за готівку.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-експериментальне підприємство „Інвертор” звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання нечинним рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі №0004332303 від 24.05.2007 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 174575,50грн. (а. с. 4-7).

Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що застосування позивачем при наданні послуг клієнтам з авіаперевезень бланків суворого обліку (авіаквитків) відповідає нормам чинного законодавства України, в тому числі Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, проведення перевірки на думку позивача здійснювалося не правомірно, а прийняття спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є необґрунтованим.

Відповідач проти задоволення позову заперечує і вважає, що оспорюване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.05.2007 року прийняте на підставі акту від 11.05.2007 №2829/23-2/20710258 перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, яким встановлено порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та відповідає нормам чинного законодавства, при цьому вказує, що при продажу проїзних документів на авіаційному транспорті (авіаційних білетів) без використання бланків суворої звітності, які визнані такими відповідно до законодавства України, розрахункові операції в готівковій формі та /або безготівковій формі (з застосуванням платіжних карток, чеків, тощо) зобов'язані проводиться на повну суму покупки (наданні послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому законом порядку та переведені в фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідного розрахункового документу, який підтверджував би проведення розрахункових операцій.

Суд першої інстанції позов задовольнив.

Судова колегія розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, дослідивши надані докази, дійшла висновку проте, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 травня 2007 року Державною податковою інспекцією в місті Сімферополі була здійснена перевірка по контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності про що було складено акт №0004332303.

У зазначеному акті перевірки від 11.05.2007 року було зроблено висновок про порушення товариством з обмеженою відповідальністю науково-експериментальним підприємством „Інвертор” вимог пункту 1 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг”. Так, в акті вказано, що товариство з обмеженою відповідальністю науково-експериментальне підприємство „Інвертор” має право не застосовувати РРО та РК при продажу проїзних і перевізних документів із застосуванням бланків суворого обліку, однак квитки іноземних авіакомпаній на території України не є бланками суворого обліку згідно з Наказом Міністерства фінансів України, СБУ та МВС „Про затвердження правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку” №98/118/740 від 25.11.1993, а відповідно, реалізація таких авіаквитків без застосування реєстраторів розрахункових операцій є порушенням вимог пункту 1 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг”.

На підставі акту перевірки від 11.05.2007 року, 24.05.2007 року Державною податковою інспекцією в місті Сімферополі винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004332303 на суму 174575,50грн. (а. с. 38).

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-експериментальне підприємство „Інвертор” на підставі сертифікату на право продажу авіаційних перевезень, який видано Державною службою України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації №АА 001683 від 27.01.2006 року здійснює продаж авіаційних перевезень відповідно до агентських угод з авіакомпаніями перевізниками, як вітчизняними так і іноземними. (а. с. 53).

Реалізація квитків здійснюється позивачем в порядку визначеному агентськими угодами з використанням бланків які надаються авіакомпаніями.

Відповідно до пункту 4 статті 9 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг”, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів із застосуванням бланків суворого обліку на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових та звітних документів, а відповідно до підпункту 1.3.2. Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, зареєстрованих в Мін'юсті України 14.01.1994 року за №8/217, проїзні документи на повітряному транспорті віднесені до бланків суворого обліку.

Стосовно посилань відповідача на лист Міністерства фінансів України від 28.12.2006 року №31-32000-01-18/28442 стосовно того, що суб'єктами господарювання впродовж 2005 - 2006 технічні описи бланків перевізних документів Мінфіном не узгоджувались, ці посилання не можуть бути прийнятими судовою колегією до уваги, оскільки відповідно до угоди №6-4/2006 від 14.04.2006 року (а. с. 4951), укладеної між товариством з обмеженою відповідальністю „Туристична фірма „Авіатур” (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю науково-експериментальне підприємство „Інвертор” (виконавець), виконавець зобов'язаний використовувати для оформлення продажу бланки суворого обліку замовника, при цьому виконавець несе матеріальну відповідальність за зберігання БСО та іншої перевізної документації.

Порядок використання, звітність та відповідальність виконавця за бланки суворого обліку замовника визначені пунктом 4 та пунктом 5 договору. Тобто, позивач отримує бланки проїзних документів за накладними, та звітує перед авіаперевізниками про їх використання, що підтверджується відповідними звітними документами, а саме звітами та листами про проведення звірки між позивачем та авіаперевізниками.

Крім того, вимоги відносно погодження бланків з Міністерством фінансів України не поширюються на іноземних перевізників, квітки яких продавав позивач.

Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстави для застосування штрафних санкцій відсутні, оскільки застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок при наданні послуг з продажу авіаперевезень не являються обов'язковими, а факт надання послуг підтверджується відповідним розрахунковим документом (проїзним документом - авіаквитком на проїзд), що повністю відповідає пункту 4 статті 9 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Отже, судова колегія не може прийняти до уваги посилання Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, які було викладено в апеляційній скарзі, оскільки вони суперечать нормам чинного законодавства та спростовуються доказами наданими в матеріалах справи.

При викладених обставинах, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду вважає, що постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 вересня 2007 року у справі № 2-30/8908-2007А було прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку із чим, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 вересня 2007 року у справі № 2-30/8908-2007А підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1.Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 вересня 2007 року у справі № 2-30/8908-2007А залишити без змін.

2.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

3.Ухвалу може бути оскаржено до Вищого Адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя О.А. Щепанська

Судді І.В. Черткова

В.М. Плут