Рішення № 11379010, 23.09.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.09.10           Справа № 14/105-10. За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Красноколядинське», с. Красний Колядин Талалаївського району Чернігівської області

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка-Інвест», с. Пристайлове Лебединського району Сумської області

Про стягнення 12 000 грн. 00 коп.

СУДДЯ С.О.МИРОПОЛЬСЬКИЙ

За участю представників:

Позивача – Василець С.О.

Відповідача – не з’явився

За участю секретаря судового засідання: Зері Ю.О.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 12 000 грн. 00 коп. коштів, помилково перерахованих платіжним дорученням № 26 від 05.11.2007 р. на виконання умов договору підряду № 15/10 від 15.10.2007 р.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, в судове засідання його представник не з’явився, про причини неявки не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується підписом уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення, тому відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

          15 жовтня 2007 року між закритим акціонерним товариством «Красноколядинське», правонаступником якого є позивач, та товариством з обмеженою відповідальністю «Агротехніка-Інвест» був укладений договір підряду № 15/10.

          Згідно п. 1.1 вищезазначеного договору замовник (позивач) доручає, а виконавець (відповідач) зобов’язується надати послуги з орання землі, а замовник (позивач) зобов’язується прийняти на умовах цього договору та оплатити проведену роботу.

          Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

          Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

          У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

          Так, на виконання умов укладеного договору сторонами були підписані додаток № 1 до договору № 15/10 від 15.10.2007 р., яким встановлена вартість за обробіток одного гектару, акти виконаних робіт № 1 від 31.10.2007 р. про обробіток 300 гектарів (вартість робіт склала 24000 грн.), № 2 від 22.11.2007 р. про обробіток 182 гектарів (вартість виконаних робіт склала 14560 грн.). Таким чином, загальна вартість виконаних відповідачем робіт склала 38560 грн.

          Рахунки, які були виставлені відповідачем, були сплачені позивачем згідно умов договору в повному обсязі.

          Проте, позивачем платіжним дорученням № 26 від 05.11.2007 р. помилково повторно сплачений рахунок № 43 від 25.10.2007 р. на суму 12000 грн. 00 коп.

          Із матеріалів справи вбачається, що дійсно рахунок № 43 від 25.10.2007 р. на суму 12000 грн. оплачений позивачем згідно платіжного доручення № 456 від 31.10.2007 р. та № 26 від 05.11.2007 р. Крім того, факт надлишкової сплати позивачем зазначених коштів підтверджується аналізом документів по взаєморозрахункам між сторонами.

          В зв’язку з цим позивач просить відповідача повернути йому ці кошти, помилково перераховані двічі.

          Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

          Нормами цієї ж статті передбачено, що її положення застосовуються також до вимог, в даному випадку, про повернення виконаного однією із сторін у зобов’язанні.

          Таким чином, відповідно до приписів ст. 1213 Цивільного кодексу України відповідач зобов’язаний повернути позивачу безпідставно набуті грошові кошти.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем зазначені грошові кошти позивачу на сплачені, аргументованих заперечень щодо вимог позивача ним суду не надано. Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню, шляхом стягнення з відповідача 12 000 грн. 00 коп. .

Відповідно до ст.ст. 44-49 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по оплаті держаного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 193, Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 629, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 44-49, 75, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка-Інвест» (42232, Сумська область, Лебединський район, с. Пристайлове, вул. Жовтнева, 79; код 31293015) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Красноколядинське» (17210, Чернігівська область, Талалаївський район, с. Красний Колядин, вул. Леніна, 10-б; код 34271235) 12 000 грн. 00 коп. грошових коштів, 102 грн. 00 коп. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя