Рішення № 11378972, 21.09.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" вересня 2010 р. Справа № 18/135

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Світ килимів"

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Рівне"

про стягнення заборгованості в сумі 19 854 грн. 40 коп.

Суддя Гудак А.В.

Представники:

Від позивача : представник Савіцька О.В. дов. б/н від 08.09.10р.

Від відповідача : представник не з'явився

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач - ТзОВ СП"Світ килимів" звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача - ТзОВ "Караван будівельний Рівне" заборгованості в сумі 19854 грн. 40 коп. в т.ч. 18133,65 грн. - основний борг, інфляційні –163,20 грн., 3% річних –203,26 грн., 1354,29 грн. - пеня.

          Представник позивача в судовому засіданні 21.09.10р. позовні вимоги підтримав, просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 19854 грн.40 коп. та судові витрати: державне мито 200 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

          Представник відповідача в судові засідання 19.08.10р., 09.09.10р. та 21.09.10р. не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджено повідомленнями про вручення поштових відправлень № 33001600673301 від 27.07.10р. (а.с.2), яке отримано відповідачем 28.07.10р., № 3301600682513 від 20.08.10р., яке отримано відповідачем 25.08.10р. (а.с.28), №3301600690923 від 13.09.10р. (а.с.51), яке отримано відповідачем 14.09.10р., про причини неявки суд не повідомлено.

          Крім того, відповідач не подав суду документи: копію довідки про включення до ЄДРПОУ на день розгляду справи; відзив з документальним обґрунтуванням; докази сплати; доказ направлення примірника відзиву позивачу, витребувані ухвалами суду від 26.07.10р., 19.08.10р., 09.09.10р.

          Враховуючи те, що відповідачу надавалося достатньо часу для подачі своїх заперечень на позов і відповідач наданим йому правом не скористався, господарський суд вважає можливим розгляд справи № 18/135 без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд –

          ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю СП "Світ килимів" ( Постачальник ) та товариством з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Рівне" ( Покупець ) укладено Договір № 257/01-2008РР від 28 січня 2008 року (а.с.7-9).

Згідно п. 1.1, п. 1.2 Договору №141/12-08рр/46 від 18 грудня 2008 року ( надалі Договір ) Постачальник ( Позивач ) зобов'язується доставляти і передавати на умовах та у встановлені строки непродовольчу продукцію (Товар) у власність Покупця ( Відповідачу ), а Покупець зобов'язується приймати у власність і оплачувати його на умовах Договору; асортимент та ціна товару, що може бути поставлений згідно цього Договору, визначається у специфікації (Додаток №2 до Договору), який є невід'ємною частиною договору.

Крім того, 28.01.08р. Позивач та Відповідач уклали Додаткову угоду №1-Б до Договору № 257/01-2008РР від 28 січня 2008 року (а.с.10).

Поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих Позивачем (Постачальником) до виконання замовлень Відповідача (Покупця) відповідно до умов Договору, Угоди про умови.

На виконання умов Договору Позивачем у 2008 році поставлено Відповідачу партії товару на загальну суму 56133,65 грн., що підтверджено видатковими накладними :

№ SCK –000230 від 30.01.08р. на суму 14176,67 грн. (а.с.12), № SCK –000229 від 30.01.08р. на суму 15889,15 грн. (а.с.11), № SCK –000523 від 14.03.08р. на суму 6027,48 грн. (а.с.13), № SCK –001565 від 14.08.08р. на суму 4085,81 грн. (а.с.15); довіреністю на отримання ТМЦ серії НВМ № 213087 (а.с.14), № SCK –001939 від 30.09.08р. на суму 3902,04 грн. (а.с.44), № SCK –001940 від 30.09.08р. на суму 4430,57 грн. (а.с.45), № SCK –002008 від 10.10.08р. на суму 934,80 грн. (а.с.47).

Згідно із пунктом 2.11 Договору зобов'язання постачальника з поставки товару вважається виконаним з моменту передачі покупцю товару, його приналежностей, супровідних документів та підписання сторонами оформленої належним чином видаткової накладної або товарно-транспортної накладної та передачі покупцю податкової накладної. Пунктом 7.7 Договору встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити поставлений продавцем товар протягом 14 календарних днів з моменту продажу такого товару третім особам.

Як свідчать матеріали справи, Відповідач свої зобов'язання згідно умов Договору по оплаті товару виконав частково в сумі 38000грн., що підтверджено банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.31-43).

Врахувавши всі суми оплати сума заборгованості основного боргу за реалізований товар відповідача перед позивачем становить 18133,65 грн., яка підтверджена Актом звірки взаєморозрахунків на 01.03.10 щодо заоргованості на користь позивача (а.с.16), який підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статей 509, 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов"язаням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, заборгованість ТзОВ "Караван будівельний Рівне" перед ТзОВ СП "Світ килимів" становить 18133,65 грн., а тому вимоги позивача в частині стягнення основного боргу обґрунтовані і підлягають стягненню на підставі ст.ст. 525, 626, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен сплатити суму основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

А тому, позивачем нараховано по договору: інфляційні в сумі 163,20 грн. та 3% річних в сумі 203,26 грн. за період з 01.03.10р. по 14.07.10р. (а.с.6). Розрахунок судом перевірено та визнано вірним.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно із статтею 230 ГК України штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою ( штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання.

Пунктами 8.1-8.2 Договору визначено, за порушення строків оплати товару згідно Договору покупець на вимогу постачальника сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від простроченої суми за кожен день прострочення оплати.

Згідно розрахунку (а.с.6) позивачем нараховано пеню в розмірі 1354,29 грн. :за період з 01.03.2010р. по 07.06.2010р. –1011,05 грн., за період з 08.06.10р. по 07.07.10р. -283,96 грн., за період з 07.07.10р. по 14.07.10р. –59,28 грн.

Як свідчать матеріали справи, позивачем при здійсненні нарахування пені, не враховано вищевказану норму Господарського кодексу і невірно визначений період з якого починається нарахування пені та період протягом якого нараховується пеня щодо потсавик товару по вищевказаним накладним. А , тому суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 1354,29 грн.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України передбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Стягненню з відповідача підлягає основна заборгованість в сумі 18133,65 грн., інфляційні –163,20 грн., 3% річних –203,26 грн.

          Відповідно до статті 49 ГПК України на відповідача покладаються відшкодування на користь позивача судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог. Розмір пропорції складає 93,18%. А тому, витрат по сплаті держмита становлять 186,36 грн., витрати по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу становлять 219,80 грн.          

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

          Відповідно зі статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржують ся в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 811, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Рівне" (м. Рівне, п-т Миру,11, код ЄДРПОУ 35504757) на користь ТзОВ СП"Світ килимів" ( юрид. адреса: м. Київ, вул. Щербакова, 1/8 , фактична: м. Київ, вул.. Тимошенка Маршала,7, код ЄДРПОУ 30218419) основний борг в сумі 18133,65 грн., інфляційні –163,20 грн., 3% річних –203,26 грн.; витрати по сплаті держмита в сумі 186 грн. 36 коп., витрати по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу в сумі 219 грн. 80 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

3.В решті позову відмовити.

Суддя Гудак А.В.

Повний текст рішення суддею підписано "27" вересня 2010 р.