Рішення № 113788801, 12.09.2023, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/914/23 Пров. №2/478/203/2023

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2023 року смт.Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:

головуючого судді Іщенко Х.В.,

за участю:

секретарясудового засідання Луговської А.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду смт. Казанка цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства «Перший Український міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - акціонерне товариство «Перший Український міжнародний Банк» (далі - АТ «ПУМБ», Банк, позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1002009274801 від 04.11.2021 року, в загальному розмірі 121323,14 грн., з яких: 63682,24 забогованість за кредитом, 6,45 грн. заборгованість за відсотками, 57634,45 грн. заборгованість за комісією та судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що 04.11.2021 року між АТ «ПУМБ» та відповідачем ОСОБА_1 було підписано Анкету-заяву № 1002009274801 про приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб та оформила споживчий кредит (далі - кредитний договір), підписанням якого відповідач акцептував публічну пропозицію АТ «ПУМБ», яка розміщена на веб-сайті останнього: АТ «ПУМБ»»: wpumb.ua табеззастережно приєднавсядо умовдоговору.

Вказував на те, що згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування ним, комісію та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки та на умовах передбачених договором, однак тривалий час відповідач належним чином свої зобов`язання по сплаті кредитних коштів не виконує та взагалі припинила повертати кредит, в зв`язку з чим, станом на 18 червня 2023 року, у неї виникла заборгованість, в розмірі 121323,14 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача та стягнути витрати на оплату судового збору, в розмірі 2684,00 грн.

Ухвалою суду від 28.07.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце судового засідання повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила. Відзиву чи письмових заперечень від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст.247ЦПК фіксування судового процессу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки представник позивача та відповідач не з`явилися до зали судового засідання.

Суд,дослідивши матеріалисправи вмежах заявленихвимог тадоведених обставин,приходить до такого висновку.

Згідно ст. ст.12,13,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

04листопада 2021року відповідач ОСОБА_1 підтвердила,що приймаєпублічну пропозиціюАТ «ПУМБ»на укладеннядоговору комплексногобанківського обслуговуванняфізичних осіб,яка розміщенана сайтіПАТ «ПУМБ» wpumb.ua та беззастережно приєднався до умов договору у повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті договору комплексного банківського обслуговування, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погодилася з тим, що може обирати будь-які передбачені договором комплексного банківського обслуговування послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку), а при обранні послуги з укладення договору страхування, підписанням цієї заяви підтвердив, що дає свою згоду на укладення договору страхування на зазначених нижче умовах, а саме з наданням кредиту на: на загальні споживчі цілі, сплата разової комісії банку.

Відповідно до заяви № 1002009274801 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 04 листопада 2021 року банк надає позичальнику суму кредиту, яка становить 70000,00 грн, у тому числі: на загальні споживчі цілі - 70000,00 грн, для сплати разової комісії - 0 грн. Строк кредиту та договору страхування - 36 місяців. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 4,99% річних (пункт 5 кредитного договору), розмір процентної ставки - 0,01% річних, разова комісія 0,00% + 0 грн.

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 доЗакону «Про споживче кредитування», у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина другастатті 9 Закону «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно п. п. 3, 4, 5, 6 Паспорту споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладання договору про споживчий кредит), який підписаний відповідачем, тип кредиту - кредитна лінія, ліміт кредиту - від 0 до 70000 грн. (в залежності від суми, яка погоджена у заявці на кредит), строк кредитування - 36 місяців, мета отримання кредиту - загальні споживчі цілі, процентна ставка - 0,01 % річних, щомісячна комісія по обслуговуванню кредиту - 4,99 %, комісія по обслуговування кредитної заборгованості 3493 грн. щомісяця, пеня -відсутня.

Тобто, своїм підписом відповідач підтвердила, що дає згоду на те, що її заява про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, разом з Паспортом споживчого кредиту складає договір кредитування, з яким вона ознайомилася і до якого заперечень не має.

Відповідно до меморіального ордеру № TR.53369696.1527092.8810 від 04.11.2021 рокувідповідачу згідно договору № 1002009274801 від 04.11.2021 року було перераховано кредитні кошти в сумі 70000,00 грн. на рахунок НОМЕР_1 .

Факт отриманнякредитних коштіввідповідачем ОСОБА_1 підтверджено також випискою по особовому рахунку клієнта за період часу з 04.11.2021 року по 18.06.2023 року включно.

Виписка по рахунку згідно Переліку типових документів, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 578/5 від 12 квітня 2012 року, має статус первинного документу, а отже є належним та допустимим доказом по справі.

За такого, з наданої Банком виписки по особовому рахунку чітко прослідковується користування кредитними коштами а отже є доведений фактотримання ОСОБА_1 споживчого кредиту та користування цим кредитом.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином умов договору не виконувала. На погашення кредитних коштів оплату проводила частково та з порушенням термінів.

Детальними розрахунками заборгованості за вказаним кредитним договором підтверджено факт порушення відповідачем умов кредитного договору та не виконання зобов`язань, що випливають з них.

Таким чином, відповідач взяті на себе зобов`язання по виплаті кредитних коштів у строки визначені договором не виконує, термін сплати коштів порушено.

Згідно детального розрахунку заборгованості, станом на18.06.2023 року, відповідач має непогашену заборгованість перед Банком (позивачем) за кредитним договором № 1002009274801 від 04.11.2021 року в розмірі 121323,14 грн., з яких: 63682,24 - забогованість за кредитом, 6,45 грн. - заборгованість за відсотками, 57634,45 грн. - заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості.

Доказів, які б спростовували надані позивачем розрахунки за кредитним договором № 207/5687607-СК від 05.12.2018 року та доводили б повне виконання боржником кредитних зобов`язань відповідачем суду не надано.

Встановивши вказані обставини, суд вважає, що зі сторони відповідача порушені вимоги чинного законодавства, що регулюють кредитні правовідносини.

18.06.2023 року відповідачу позивачем направлено письмову вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитом, однак дана вимога залишена відповідачем без задоволення.

Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов`язального права по кредитному договору.

Відповідно до ч. 1ст. 509 ЦК України, зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

Уст. 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст.626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1ст. 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до ч. 1ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1ст. 1048 ЦК Українивизначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно дост. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.

Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно достатей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно дстатті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2ст. 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частина 2ст. 1056-1 ЦК Українивизначає, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1ст. 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістомст. 634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначеніст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (ст. ст.530,631 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1ст. 530 ЦК України).

Згідно з абзацом третім частини четвертоїстатті 11Закону України«Про захистправ споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»), кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

10 червня 2017 року набрав чинностіЗакон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

У зв`язку з чим уЗаконі України«Про захистправ споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частин першої та другоїстатті 11Закону України«Про споживчекредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 12Закону України«Про споживчекредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно частини другоїстатті 215ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинностіЗаконом України«Про споживчекредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21). Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21 жовтня2020 року у справі № 194/1387/19 (провадження № 61-7416св20).

Пунктом 5 укладеного між сторонами кредитного договору встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першоюстатті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Необхідність внесення плати за обслуговування кредиту передбачена й у графіку щомісячних платежів, який є частиною кредитного договору від 04.11.2021 року.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачу ОСОБА_1 було встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд дійшов висновку, що положення пункту 5 кредитного договору, укладеного 04 листопада 2021 року між ОСОБА_1 та АТ «ПУМБ» щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно у терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обовязок доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.

За правилами статей12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, повязаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина четвертастатті 12ЦПК України).

За змістомстатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суду встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Згідно зістаттею 77ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин першої-третьоїстатті 12 ЦПК Україниздійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини шостоїстатті 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За такого вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за комісією по обслуговуванню кредитної заборгованості, в розмірі 57634,45 грн. є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Таким чином, враховуючи, що відповідач порушила умови кредитного договору та не в повному обсязі розраховувався з позивачем за кредитом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими лише в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, в розмірі 63682,24 грн. та заборгованості за відсотками, в розмірі 6,45 грн., а тому підлягають задоволенню лише у зазначеній частині.

Відповідно дост.141 ЦПК Українисуд покладає на відповідача обов`язок по відшкодуванню позивачу витрат на оплату судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі ст. ст. 1049, 1050 ЦК України, умовами кредитного договору, керуючись ст. ст.2,5,10-13,77-81,89,141,258,259,280,263,264,265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву акціонерного товариства «Перший Український міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково;

Стягнути з ОСОБА_1 , (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства «Перший Український міжнародний Банк» (юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. № 4, ЄДРПОУ: 14282829) заборгованість за кредитним договором № 1002009274801від 04.11.2021 року у розмірі 63688 (шістдесят три тисячі шістсот вісімдесят вісім) грн. 69 коп, з яких: - 63682 (шістдесят три тисячі шістсот вісімдесят дві) грн.24 коп. заборгованість за кредитом; - 6 (шість) грн. 45 коп. заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства «Перший Український міжнародний Банк» (юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. № 4, ЄДРПОУ: 14282829) судовий збір в розмірі 1408 (одну тисячу чотириста вісім) грн. 83 (вісімдесят три) коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Суддя: Іщенко Х.В.