Рішення № 11378842, 11.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" серпня 2010 р.Справа № 10/73-10-2314 за позовом Публічного акціонерного товариства «Продовольча компанія «Ясен»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Одіссея Трейд»

про стягнення 19642,27грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Тарасенко О.І. за довіреністю від 21.12.2009р.№2656

від відповідача: не з’явився

Суть спору: ПАТ «Продовольча компанія «Ясен»звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ «Одіссея Трейд» 19642,27 грн., з яких, 15749,38 грн. –основний борг за товар, що поставлений позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору поставки від 18.11.2009р. №432-10; 743,02 грн. –пеня, що нарахована відповідачу з 25.02.2001р. по 20.05.2010р. та 3149,87 грн. –штраф.

Відповідач у судові засідання не з’явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому ухвали суду про порушення провадження у справі від 31.05.2010р. та про відкладення розгляду справи від 18.06.2010р., які відправлені відповідачу на адресу, що зазначена у позові, повернуті до суду органами зв’язку з повідомленням «за закінченням строку зберігання», а ухвала суду про відкладення розгляду справи від 26.07.2010р., яка відправлена відповідачу на адресу, що зазначена у Витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на 14.06.2010р., повернута до суду органами зв’язку з повідомленням «за зазначеною адресою не проживає», а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі документами.

Ухвалою голови суду від 26.07.2010р. строк розгляду справи продовжений до 25.08.2010р.

На підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

18.11.2009р. між ПАТ «Продовольча компанія «Ясен»(постачальник, позивач) та ТОВ «Одіссея Трейд»(покупець, відповідач) укладений договір поставки, згідно з яким, позивач зобов’язується в порядку та на умовах, визначених цим договором та у відповідності з замовленням відповідача поставляти останньому в зазначену ним торгову точку та/або на склад відповідача товар, а відповідач зобов'язується приймати замовлений в обсягах і на умовах, передбачених даним договором товар та оплатити його вартість за цінами, узгодженими сторонами на підставі замовлення відповідача, з метою наступного перепродажу товару та реалізації від свого імені кінцевим споживачам. Точний обсяг і асортимент товарів, що придбаються відповідачем, визначаються в товарно-транспортних накладних (далі - ТТН) відповідача на придбання окремих партій товарів, підписаних сторонами.

У розділі 3 договору встановлено, що відповідач оплачує товари у кількості та за цінами, вказаними у накладних позивача (п.3.1. договору); оплата за поставлений товар здійснюється шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок позивача з відтермінуванням платежу в 30 календарних днів з дати отримання товару (п.3.3. договору); один раз на квартал, протягом перших 15 днів наступного кварталу, сторони здійснюють перевірку взаєморозрахунків. З цією метою постачальник формує акт звірки взаєморозрахунків за минулий період та направляє такий акт відповідачу поштою рекомендованим листом. Якщо протягом 10 (десяти) днів з моменту одержання акту звірки взаєморозрахунків відповідач не висловлює письмової незгоди з даними цього акту, відомості бухгалтерського обліку позивача вважаються такими, що були підтверджені відповідачем (п.3.5. договору).

Згідно з п.5.3. договору, прийом товарів підтверджується відповідною відміткою відповідача (у вигляді штампу та підпису) в накладній та довіреністю на право отримання товару.

Згідно п.10.3.1. договору у разі несвоєчасної оплати за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожен день затримки до повного погашення заборгованості.

Згідно п.10.3.2. договору у випадку прострочення відповідачем оплати товару більше ніж на десять календарних днів останній сплачує позивачу штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

У п. 12.1. договору встановлено, що договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2010р.

Поряд з цим судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 15749,38 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною №3647 від 25.01.2010р., яка підписана та засвідчена печаткою відповідача. В свою чергу відповідач за поставлений позивачем товар у встановлений договором строк не розрахувався.

Супровідним листом від 16.03.2010р. №438 позивач надіслав відповідачу на підписання акт звірки розрахунків, згідно з яким, станом на 16.03.2010р. борг відповідача за поставлений позивачем товар становить 15749,38 грн. та одночасно попередив відповідача, що відповідно до умов п.3.5. договору поставки, якщо протягом 10 (десяти) днів з моменту одержання акту звірки взаєморозрахунків відповідач не висловлює письмової незгоди з даними цього акту, відомості бухгалтерського обліку позивача вважаються такими, що були підтверджені відповідачем, що підтверджується фіскальним чеком №2807 від 16.03.2010р. Між тим вказаний акт звірки розрахунків позивач не підписав, письмової незгоди із вказаним актом звірки позивачу не надіслав та борг в сумі 15749,38 грн. не сплатив.

19.03.2010р. позивач звернувся до відповідача з претензією №456, в якій заявив вимогу в строк до 01.04.2010р. сплатити суму боргу за поставлений позивачем товар в розмірі 15749,38 грн., що підтверджується фіскальним чеком №3243 від 19.03.2010р.

Оскільки відповідач відповіді на претензію не надав та борг позивачу не сплатив, останній звернувся до суду з даним позовом, в якому, окрім стягнення з відповідача основного боргу в сумі 15749,38 грн., також просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 743,02 грн. та штраф в сумі 3149,87 грн., що нараховані відповідачу за порушення строків оплати поставленого позивачем товару.

          Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність,зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Водночас вимогами ч.2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а в силу вимог ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір поставки, згідно з яким, позивач зобов’язується в порядку та на умовах, визначених цим договором та у відповідності з замовленням відповідача поставляти останньому товар, а відповідач зобов'язується приймати замовлений в обсязі та асортименті, визначених в товарно-транспортних накладних відповідача на придбання окремих партій товарів, підписаних сторонами та оплатити його вартість за цінами, вказаними у накладних позивача шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок позивача з відтермінуванням платежу в 30 календарних днів з дати отримання товару.

Разом з тим, із вищевстановлених обставин справи випливає, що на виконання умов вказаного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 15749,38 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною №3647 від 25.01.2010р., яка підписана та засвідчена печаткою відповідача, а відповідач за поставлений позивачем товар не розрахувався, як в строк, що встановлений умовами укладеного між сторонами договору поставки, тобто 24.02.2010р., так і в подальшому. Поряд з цим, акт звірки розрахунків, який позивач направив відповідачу на підписання рекомендованим листом, останній не підписав та жодної письмової незгоди з цим атом не висловив, а в відповідно до умов п.3.5. укладеного між сторонами договору поставки, якщо протягом 10 днів з моменту одержання акту звірки розрахунків відповідач не висловлює письмової незгоди з даними цього акту, відомості бухгалтерського обліку позивача вважається такими, що були підтверджені відповідачем. Більш того, жодних заперечень щодо кількості та вартості поставленого позивачем товару, а тим більш доказів, які спростовують наявність боргу відповідача в сумі 15749,38 грн. відповідач не надав і до суду.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Водночас відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов’язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом,пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

При цьому вимогами ч.ч.2,3 ст.549 ЦК України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Як вище встановлено господарським судом, умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожен день затримки до повного погашення заборгованості (п.10.3.1. договору поставки). Також умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що у випадку прострочення відповідачем оплати товару більше ніж на десять календарних днів останній сплачує позивачу штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару (п.10.3.2. договору поставки).

Розрахунок пені, який здійснений позивачем з 25.02.2010р. по 20.05.2010р. на суму боргу 15749,38 грн., та згідно з яким, розмір нарахованої відповідачу пені становить 743,02 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача та вимогам чинного законодавства щодо нарахування пені. Розрахунок штрафу, який здійснений позивачем у розмірі 20% від суми боргу, та згідно з яким, розмір нарахованого відповідачу штрафу становить 3149,87 грн. також перевірений господарським судом та встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача та вимогам чинного законодавства щодо нарахування штрафу.

Таким чином позовні вимоги ПАТ «Продовольча компанія «Ясен»є обґрунтованими та правомірними, такими, що підтверджуються наявними у справи доказами та жодним чином не спростованими відповідачем, а тому задоволені господарським судом в повному обсязі.

На підставі ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Публічного акціонерного товариства «Продовольча компанія «Ясен»задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одіссея Трейд»(65005, м. Одеса, вул. Мельницька, буд. 26/2, код ЄДРПОУ 35819821, п/р 26000177236900 в АКІБ «Укрсиббанк» м. Одеса, МФО 351005) на користь Публічного акціонерного товариства «Продовольча компанія «Ясен»(14037, м. Чернігів, вул. Борисенка, 41-А, код ЄДРПОУ 00381048, р/р 26002315536 в ПАТ «Полікомбанк», м. Чернігів, МФО 353100) основний борг в сумі 15749 (п’ятнадцять тисяч сімсот сорок дев’ять) грн. 38 коп., пеню в сумі 743 (сімсот сорок три) грн. 02 коп., штраф в сумі 3149 (три тисячі сто сорок дев’ять) грн. 87 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 196 (сто дев’яносто шість) грн. 42 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Рішення підписане 12 серпня 2010 року.

Суддя