Рішення № 11378825, 12.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" серпня 2010 р.Справа № 6-15/179-09-6390 За позовом: Першого заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 9 Спортивний клуб Міністерства оборони України До відповідача: Приватного підприємства “Інвестиційна компанія “Юг-Інвест”

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Грін Коїн”

Про визнання права власності

За зустрічним позовом : Приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест»

До відповідача за зустрічним позовом: Міністерства оборони України

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом: 9 Спортивний клуб Міністерства оборони України

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за зустрічним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю „Грін Коїн”

Про визнання права власності

          Суддя Демешин О. А.

Представники:

Від прокуратури: Безкровний А.І. - довіреність

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Подрайка А.М. - довіреність

від відповідача(позивача за зустрічним позовом): Курдибаха І.І. - довіреність

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача(відповідача за зустрічним позовом): Пашнєва Ю.В. - довіреність           

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача(позивача за зустрічним позовом): Ковальчук О.О. - довіреність

Суть спору: Перший заступник військового прокурора Південного регіону України звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою та заявою про уточнення позовних вимог в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі –Позивач) до Приватного підприємства “Інвестиційна компанія “Юг-Інвест” (далі –Відповідач) про визнання права власності на об’єкти нерухомості військового містечка №216 (м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2-а): бойлерну, комплексу біля басейну, басейни №1,2, бігову доріжку, казарму, спортивні зали №1,2 та адміністративне приміщення, загальною площею 5995,5 кв. м.

Приватне підприємство «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест»надало до господарського суду Одеської області зустрічний позовов до Міністерства оборони України про визнання права власності на об’єкти нерухомості військового містечка №216 (м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2-а): бойлерну, комплексу біля басейну, басейни №1,2, бігову доріжку, казарму, спортивні зали №1,2 та адміністративне приміщення, загальною площею 5995,5 кв. м. Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.07.2010р. зустрічний позов прийнято до сумісного розгляду з первісним позовом.

Прокурор позов підтримав у повному обсязі. З зустрічним позовом не згоден, з підстав, викладених в письмових запереченнях на зустрічний позов.

Позивач позов підтримав. У зв`язку з ненаданням позивачем відзиву на зустрічний позов, справав розглядається за наявними матеріалами в порядку ст..75 ГПК України.

Відповідач з позовом не згоден, з підстав, викладених у відзиві. Зустрічний позов, підтримує у повному обсязі.

В С Т А Н О В И В :

Як зазначалось вище, перший заступник військового прокурора Південного регіону України звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Приватного підприємства “Інвестиційна компанія “Юг-Інвест” про визнання права власності на об’єкти нерухомості військового містечка №216 (м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2-а): бойлерну, комплексу біля басейну, басейни №1,2, бігову доріжку, казарму, спортивні зали №1,2 та адміністративне приміщення, загальною площею 5995,5 кв. м.

Перший заступник військового прокурора Південного регіону України зазначає, що Міністерство оборони України є власником спірного нерухомого майна, проте Приватне підприємство “Інвестиційна компанія “Юг-Інвест” зареєструвавши право власності на спірні об’єкти нерухомості в Одеському міському бюро технічної інвентаризації, не визнає право власності на спірне нерухоме майно за Міністерством оборони України. В обґрунтування позовних вимог Перший заступник військового прокурора Південного регіону України посилається на ч. 2 ст. 16, ст. 392 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що власник майна має право звернутися з позовом про визнання права власності, зокрема, у випадку, коли право власності на спірне майно оспорюється або не визнається іншою особою.

В позовній заяві наведено перелік підстав, що на думку Першого заступника військового прокурора Південного регіону України дають право Міністерству оборони України вимагати визнання права власності на спірне нерухоме майно за Міністерством оборони України, зокрема:

Міністерство оборони України є власником спірного нерухомого майна, що підтверджується: Рішенням виконкому Одеської міської ради №27 від 29.05.1951 року “Про поновлення прав землекористування, а також прав на будівлі, відведені у довоєнний і післявоєнний періоди для потреб Одеського військового округу”, Інвентаризаційною відомістю, згідно якої спірне нерухоме майно знаходиться на обліку КЕВ м. Одеси, Індивідуальними картками обліку будівель та технічним паспортом, Наказом начальника Одеського гарнізону №36 від 31.10.2008 року “Про закріплення за 9 СКА казарменно-житлового фонду, інженерних мереж та споруд військового містечка №216 на земельній ділянці загальною площею –3,5 га”.

Спірна нерухомість на теперішній час знаходиться на обліку та у володінні Міністерства оборони України, його структурного підрозділу –9 СКА.

Міністерство оборони України має право витребувати спірні об’єкти нерухомості від ПП “Інвестиційна компанія “Юг-Інвест” на підставі ст. 330, ч.3 ст. 388 ЦК України, з огляду на Рішення Господарського суду Одеської області по справах №15-17/183-07-7032 та 15/34-08-725, якими встановлено, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння Міністерства оборони України поза його волею.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.03.2010 року по справі позовні вимоги було задоволено в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.05.2010 року вищевказане Рішення господарського суду Одеської області від 03.03.2010 року скасовано, справу направлено на новий розгляд.

Вказана Постанова Вищого господарського суду України обгрунтована тим, що спір було розглянуто місцевим судом без дослідження в повному обсязі обставин справи та норм чинного законодавства, що є порушенням принципу всебічного, повного і об’єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття рішення з помилковим застосуванням норм права, а саме:

- суд першої інстанції не надав правової оцінки постанові Вищого господарського суду України від 24.11.2009 року по справі №6/22-08-441 за позовом Одеської міської ради до ТОВ «Грін коін»та ПП «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест»про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна від 03.10.2007 року, та за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору Першого заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до ТОВ «Грін коін»та ПП «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест»про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 03.10.2009 року з моменту укладання та повернення об’єктів нерухомості та інших споруд військового містечка №216 Міністерству оборони України, якою в задоволенні позовних вимог Одеської міської ради та Першого заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України відмовлено.

- суд першої інстанції приймаючи рішення не в повному обсязі надав правову оцінку правовідносинам сторін щодо спірного майна та правомірності виникнення прав власнка на це майно, оскільки суд не встановив чи здійснені заходи по виконанню умов договору купівлі-продажу майна, оскільки відповідно до ст.ст. 655-658 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму, а право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару, але якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.06.2010р. справу прийнято до свого провадження суддею Демешиним О.А. з присвоєнням їй номера 6-15\179-09-6390.

Приватне підприємство «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест»під час нового розгляду справи звернулось із зустрічним позовом до Міністерства оборони України про визнання за ним права власності на об’єкти нерухомості військового містечка №216 (м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2-а): бойлерну, комплексу біля басейну, басейни №1,2, бігову доріжку, казарму, спортивні зали №1,2 та адміністративне приміщення, загальною площею 5995,5 кв. м.

В обгрунтування зустрічного позову ПП «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест»зазначає, що воно є власником спірного нерухомого майна, а Міністерство оборони України звернувшись з позовом до суду не визнає та оспорює це право, що згідно ст. 392 Цивільного кодексу України є підставою для пред’явлення позову про визнання права власності на спірне нерухоме майно.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, а зустрічний позов задовольнити, виходячи з наступного:

Державою Україна, через орган уповноважений управляти майном –Міністерство оборони України 15.03.2006 року з ТОВ “ГРІН КОІН” було укладено інвестиційний договір №11/007/03-061/ОЦс про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об’єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка №216 (м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін.

Відповідно до п. 2.6 Договору №11/007/03-061/ОЦс від 15.03.2006 року спірне нерухоме майно складало пайовий внесок Міністерства оборони України.

Відповідно до п. 10.1 Договору №11/007/03-061/ОЦс від 15.03.2006 року за взаємною згодою сторін, на будь-якому етапі виконання договору ТОВ “ГРІН КОІН” мало право здійснити викуп –дострокову компенсацію вартості пайової участі (паю) Міністерства оборони України, що полягало в укладанні цивільно-правової угоди, за яким буде здійснено перехід права власності на майно, що складає розмір пайової участі Міністерства оборони України.

Керуючись п. 10.1 Договору №11/007/03-061/ОЦс від 15.03.2006 року між Міністерством оборони України та ТОВ “ГРІН КОІН” було укладено договір №11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006 року про компенсацію пайової участі Міністерства оборони України в інвестиційному договорі №11/007/03-061/ОЦс від 15.03.2006 року. Відповідно до умов Договору №11/007/03-061/ОЦс від 23.03.2006 року ТОВ “ГРІН КОІН” зобов’язувалось компенсувати вартість пайової участі Міністерства оборони України. З листа №248/43/45, що міститься в матеріалах справи вбачається, що 11.10.2007 року ТОВ “ГРІН КОІН” на рахунок Міністерства оборони України в Державному казначействі було перераховано 6521666, 67 грн. (призначення платежу –викуп паю Міністерства оборони України за договорами №11/007/03-061/ОЦс від 15.03.2006 р. та №11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006 р.)

В подальшому зазначені кошти були використані на будівництво житла для військовослужбовців згідно з розподілом від 18.12.2007 року, наданим Департаментом будівництва, якого визначено відповідальним виконавцем бюджетної програми 2101190 “Будівництво (придбання) службового житла для військовослужбовців Збройних Сил України”.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що Міністерство оборони України ухилялось від нотаріального посвідчення Договору №11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006 року, у зв’язку з чим ТОВ “ГРІН КОІН” звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про визнання дійсним Договору №11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006 року та визнання права власності на спірне нерухоме майно.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 31.08.2007 року по справі №15-17/183-07-7032 позовні вимоги задоволено в повному обсязі, Договір №11/008/03-062/ОЦс від 23.06.2006 року визнано дійсним, право власності на спірне нерухоме майно було визнано за ТОВ “ГРІН КОІН”. Комунальним підприємством “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості” 20.09.2007 року на підставі Рішення господарського суду Одеської області від 31.08.2007 року по справі №15-17/183-07-7032 право власності на спірне нерухоме майно було зареєстровано за ТОВ “ГРІН КОІН” за реєстраційним номером 203538, номер запису: 5931 в книзі 67неж-128.

03 жовтня 2007 року ТОВ “ГРІН КОІН” та ПП “Інвестиційна компанія “Юг-Інвест” уклали договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна.

З витягу Одеського бюро технічної інвентаризації №16173852 від 04.10.2007 року, що міститься в матеріалах справи, вбачається, що право власності на спірне нерухоме майно на підставі укладеного договору було зареєстровано за ПП “Інвестиційна компанія “Юг-Інвест”.

Після реєстрації права власності на об’єкти спірного нерухомого майна за ПП “Інвестиційна компанія “Юг-Інвест” Першим заступником прокурора м. Одеси та Першим заступником військового прокурора Південного регіону України були внесені подання про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 31.08.2007 року по справі №15-17/183-07-7032 за нововиявленими обставинами.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.01.2008 року по справі №15-17/183-07-7032 подання Першого заступника прокурора м. Одеси та Першого заступника військового прокурора Південного регіону України були задоволені, - рішення господарського суду Одеської області від 31.08.2007 року по справі №15-17/183-07-7032 було скасовано, у задоволенні позовних вимог ТОВ “ГРІН КОІН” до Міністерства оборони України про визнання дійсним Договору №11/008/03-062/ОЦс від 23.06.2006 року - відмовлено. В подальшому Першим заступником військового прокурора Південного регіону України було подано ще один позов до Господарського суду Одеської області про визнання недійсними Договорів №11/007/03-062/ОЦс від 23.03.2006 року, №11/008/03-062/ОЦс від 23.06.2006 року та Додаткової угоди №1 від 25.03.2006 року до договору №11/008/03-062/ОЦс.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.06.2008 року по справі №15/34-08-725 позовні вимоги Першого заступника військового прокурора Південного регіону України було задоволено в повному обсязі.

Таким чином, рішеннями Господарського суду Одеської області по справах №15-17/183-07-7032 та №15/34-08-725 було встановлено, що ТОВ “ГРІН КОІН” не набуло права розпоряджатися спірним нерухомим майном з огляду на недійсність Договорів №11/007/03-061/ОЦс від 15.03.2006 р. та №11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006 р. Зважаючи, що на момент винесення рішень Господарського суду Одеської області по справам №15-17/183-07-7032 та №15/34-08-725 спірне нерухоме майно було відчужено ТОВ “ГРІН КОІН” на користь ПП “Інвестиційна компанія “Юг-Інвест” і зареєстровано за останнім, Перший заступник військового прокурора звернувся до Господарського суду Одеської області із позовними вимогами до ТОВ “ГРІН КОІН” та ПП “Інвестиційна компанія “Юг-Інвест” про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна від 03.10.2007 року та повернення спірного нерухомого майна Міністерству оборони України.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2009 року по справі №6/22-08-441 у задоволенні позовних вимог Першого заступника військового прокурора Південного регіону України було відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог Першого заступника військового прокурора Південного регіону України Вищий господарський суд України зазначив наступне:

- ПП “Інвестиційна компанія “Юг-Інвест” не знало і не могло знати про відсутність у ТОВ “ГРІН КОІН” права розпоряджатися спірним нерухомим майном, так як на момент укладання договору купівлі-продажу від 03.10.2007 року було чинним рішення господарського суду Одеської області від 31.08.2007 року по справі №17/183-07-7032 та право власності на нерухоме майно було зареєстровано за ТОВ “ГРІН КОІН”

- ПП “Інвестиційна компанія “Юг-Інвест” є добросовісним набувачем та спірне нерухоме майно вибуло з володіння Міністерства оборони України з волі останнього.

- Аналіз фактичних обставин по справі свідчить про відсутність підстав для витребування спірного нерухомого майна від добросовісного набувача –ПП “Інвестиційна компанія “Юг-Інвест”, передбачених ст. 387 ЦК України, а відтак позовна вимога Військового прокурора Південного регіону про повернення спірного нерухомого майна Міністерству оборони України є такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З Постанови Вищого господарського суду України від 24.11.2009 року по справі №6/22-08-441 вбачається, що Першим заступником військового прокурора Південного регіону України заявлялась вимога до ПП “Інвестиційна компанія “Юг-Інвест” про повернення спірного нерухомого майна Міністерству оборони України, чим підтверджується, що на момент розгляду справи спірне нерухоме майно не було у володінні Міністерства оборони України.

В той же час, зважаючи, що позовна вимога про повернення спірного нерухомого майна Міністерству оборони України була відхилена Вищим господарським судом України, спірне нерухоме майно було залишено у володінні ПП “Інвестиційна компанія “Юг-Інвест”.

Будь-яких доказів припинення володіння спірним нерухомим майном ПП “Інвестиційна компанія “Юг-Інвест” після прийняття Постанови Вищого господарського суду України від 24.11.2009 року по справі №6/22-08-441 до матеріалів справи надано не було. З огляду на викладене, посилання Першого заступника військового прокурора Південного регіону України на володіння спірним нерухомим майном Міністерством оборони України суд вважає безпідставним.

З рішень господарського суду Одеської області по справах №15-17/183-07-7032 та 15/34-08-725, залучених до матеріалів справи вбачається, що питання яким чином спірне нерухоме майно вибуло з володіння Міністерства оборони України не було предметом судового дослідження і господарський суд Одеської області будь-яких висновків з цього приводу не робив.

А відтак, висновок Першого заступника Військового прокурора Південного регіону України, що наведеними рішеннями встановлено факт вибуття спірного нерухомого майна з володіння Міністерства оборони України поза його волею - є хибним.

В той же час, з рішення Вищого господарського суду України від 24.11.2009 року по справі №6/22-08-441 вбачається, що зазначене питання було предметом судового дослідження по вказаній справі і Вищий господарський суд України дійшов висновку про вибуття спірного нерухомого майна з володіння Міністерства оборони України з волі останнього.

Окрім зазначеного, не можливо погодитись з висновками Першого заступника військового прокурора Південного регіону України, що Рішення Одеської міської ради №27 від 29.05.1951, Наказ начальника Одеського гарнізону №36 від 31.01.2008 року, інвентаризаційна відомість КЕВ м. Одеси, індивідуальні картки та технічні паспорти будівель є доказами, що підтверджують право власності Міністерства оборони України на спірне нерухоме майно.

Наведений перелік документів підтверджує той факт, що спірне нерухоме майно було у володінні Міністерства оборони України та знаходилось на обліку його органів.

Проте, зазначені документи не спростовують факт вибуття спірного нерухомого майна з володіння Міністерства оборони України та наявність прав на спірне нерухоме майно у ПП “Інвестиційна компанія “Юг-Інвест”, що було встановлено рішенням Вищого господарського суду України від 24.11.2009 року по справі №6/22-08-441.

В той же час, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” державна реєстрація речових прав на нерухоме майно –офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” державний реєстр прав на нерухоме майно та їх обмежень –є єдиною державною інформаційною системою, яка містить відомості, зокрема, про речові права на нерухоме майно та суб’єктів речових прав.

Як вбачається з витягу Одеського бюро технічної інвентаризації №16173852 від 04.10.2007 року право власності на спірне нерухоме майно зареєстровано за ПП “Інвестиційна компанія “Юг-Інвест”. Таким чином, факт державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ПП «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест»є свідченням виконання сторонами умов договору купівлі-продажу від 03.10.2008 року.

В той же час, будь-яких доказів скасування державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ПП “Інвестиційна компанія “Юг-Інвест” до матеріалів справи не надано.

Абзацом третім частини 2 статті 331 ЦК України, також встановлено, що право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації.

Таким чином, наявність державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ПП “Інвестиційна компанія “Юг-Інвест” є офіційним визнанням державою права власності на спірне нерухоме майно за підприємством.

Зазначене свідчить про відсутність у Міністерства оборони України будь-яких прав на спірне нерухоме майно, оскільки двом особам одночасно одне й теж нерухоме майно не може належати на праві власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як зазначалось вище, в обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається на статтю 392 ЦК України, якою встановлено, що власник може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Тобто, зазначена норма закону може застосовуватись в спорі про визнання права власності на майно за умов, що за захистом цього права звертається особа, яка є власником майна.

Судовими рішеннями по вищевказаних справах №15-17/183-07-7032 та 15/34-08-725, №6/22-08-441 та матеріалами цієї справи підтверджено, що позивачу спірне нерухоме майно не належить на праві власності і це право за Міністерством оборони України не зареєстровано в органах, як того вимагає абзац третій частини 2 статті 331 ЦК України.

Таким чином, необґрунтованими є посилання прокурора на статтю 392 ЦК України, як на підставу для задоволення своїх позовних вимог.

Зважаючи, що Першим заступником Військового прокурора Південного регіону України не доведено позовних вимог про визнання права власності на спірне нерухоме майно за Міністерством оборони України, а викладені доводи спростовуються матеріалами справи, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що ПП «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест»набуло право власності на спірне нерухоме майно на підставі ст. 330 Цивільного кодексу України та є власником майна до цього часу, оскільки право власності відповідача зареєстроване Комунальним підприємством „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості”.

Між тим, позивачем оспорюється та не визнається це право відповідача на спірне майно, що відповідно до статі 392 ЦК України, є підставою для задоволення зустрічного позову, оскільки саме Приватному підприємству „”Інвестиційна компанія „Юг-Інвест” на момент вирішення спору належить право власності на це майно.

За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити, а зустрічний позов задовольнити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Зустрічний позов задовольнити повністю

3. Визнати за Приватним підприємством «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест»(65091, м.Одеса, вул..Південна, 26, код 35359451) право власності на об’єкти нерухомості військового містечка №216 (м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2-а): бойлерну, комплексу біля басейну, басейни №1,2, бігову доріжку, казарму, спортивні зали №1,2 та адміністративне приміщення, загальною площею 5995,5 кв. м.

4. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м.Київ, пр-тПовітрофлотський, 6, код 00034022) на користь Приватного підприємства „Інвестиційна компанія „Юг-Інвест” (65091, м.Одеса, вул..Південна, 26, код 35359451) 25500 гривень витрат по сплаті держмита та 236 гривень витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ч.5 ст.85 ГПК України

Повне рішення складено 13.08.2010р.

Суддя