Рішення № 11378795, 12.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" серпня 2010 р.Справа № 6/91-10-2438 Позивач: Державне підприємство „Дельта-лоцман”

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками

податків у м. Миколаєві

Відповідач: Чорноморське головне морське агентство „Інфлот”

про: стягнення 31138,65 долара США

.

          Суддя Демешин О. А.

Представники:

Від позивача: Питомець Г.П. - довіреність

Від відповідача: не з`явився

Від третьої особи: Єремець Є.О. - довіреність

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство „Дельта-лоцман” (далі –позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом та заявою про збільшення позовних вимог до Чорноморського головного морського агентства „Інфлот” (далі –відповідач) про стягнення 29172,9доларів США боргу по канальному збору, 904,53 дол. США сума пені та 1061,22 дол. США штрафу.          

          Відповідач з позовом не згоден з підстав, зазначених у відзиві на позов.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, згодна з позовними вимогами.

В судовому засіданні оголошувались перерви до 09.08.2010 рок о 15:30 та 12.08.2010р. о 15.00.

В С Т А Н О В И В :

На підставі правочинів між державним підприємством „Дельта-лоцман" та Чорноморським головним морським агентством, укладеного відповідно до статей 207, 638 Цивільного кодексу України, статті 181 Господарського кодексу України, шляхом прийняття до виконання замовлень, на підставі заявок ЧГМА „Інфлот" позивач в квітні 2010 року надав послуги з лоцманського проведення, послуги служби регулювання руху суден та право проходження Бузько-Дніпровсько-лиманським та Херсонським морським каналами в обидві сторони суднам GORKEM BEY (Туреччина), ANITTEPE-S (Туреччина), ZEYNO (Панама), SELIN AYANOGLU (Туреччина), POLIHRONIS (Мальта), ALIKAN DEVAL (Туреччина), SARI PASHA (Мальта), LADA 2005 (Коморські острови), МАРКИЗ (Росія), БАРОН (Росія), ВИКОНТ (Росія), YM URANUS (Мальта), CANITRANS (Коморські острови), OLUK (Мальта) та іншим, які знаходились під агентуванням відповідача.

Фактичне надання позивачем відповідачу послуг підтверджується лоцманськими квитанціями та квитанціями СРРС (в яких зазначено судновласника, назву судна, розміри судна, дату і час надання послуги).

Для оплати наданих послуг відповідачу було виставлено відповідні рахунки на загальну суму 413811,02 дол. США (з ПДВ), які були оплачені відповідачем частково в сумі

384638,12 дол. США.

Таким чином, заборгованість відповідача по несплаченим у повному обсязі рахункам позивача склала 29172,9 долара США, що фактично складає суму податку на додану вартість (далі –ПДВ), нарахованого на суму канального збору за проходження суднами Бузько-Дніпровсько-лиманським та Херсонським морським каналами.

Позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та нараховану на цю суму неустойку у вигляді пені в розмірі 0,1% від суми прострочення за кожен день прострочення –904,58 дол.США та штраф за прострочення понад 30-ти денний строк в розмірі 7% від суми –1255,54грн.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на безпідставність включення в рахунки, що йому виставлялись на оплату канального збору, суми податку на додану вартість. Тому, відповідач вважає, що він обгрунтовано сплачував рахунки частково, а саме –без включених в них сум ПДВ.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Постановою КМ України № 1544 від 12.10.2000р. було затверджено Положення про портові збори.

Пунктом 18 вказаного Положення визначено, що нарахування канального збору здійснюється за кожне проходження каналу судном в один кінець і кожне проходження каналу судном транзитом в один кінець за 1 куб. метр об'єму судна за визначеними ставками.

Цією ж постановою встановлено, що за проходження Бузько-Дніпровсько-лиманського і Херсонського морського каналу з заходженням суден у порти Дніпро-Бузький, Миколаїв (морський), Херсон (морський), Очаків, Октябрьськ та причал заводу ..Океан", а також без заходження в морські порти (причали), канальний збір сплачується суднами за визначеними ставками державному підприємству "Дельта-лоцман ".

Порядок оподаткування податком на додану вартість, у тому числі визначення кола платників податку, умов реєстрації у якості платника ПДВ, визначення бази оподаткування регламентується Законом України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до п. 4.1. статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), відповідно до законів України з питань оподаткування (за винятком ПДВ, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг).

Підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 5.16 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" (з урахуванням змін, внесених Законом України від 04.06.2009 р. 1451-УІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів, міжнародних відправлень, міжнародного лізингу та міжнародного ремонту товарів") від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з надання послуг, що включаються до складу портових зборів згідно із законодавством, на користь осіб, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу, вантажів та міжнародних відправлень від пункту перетину державного кордону України до пункту (місця) митного оформлення на території України при їх прибутті (отриманні) на митну територію України, а також від пункту (місця) митного оформлення на території України до пункту перетину державного кордону України.

Тобто, чинним законодавством України передбачена податкова пільга, відповідно до якої не нараховується податок на додану вартість на суми портових зборів, нарахованих суднам під час здійснення ними міжнародних перевезень.

Оскільки, судна (за винятком судна POLIHRONIS (Мальта), яким надавались послуги за заявками відповідача, заходили або виходили до/з портів (терміналів) Миколаївського та Херсонського регіону в баласті (без вантажу), тобто під час заходу/виходу в порт не здійснювали міжнародного перевезення, то за прохід Бузько-Дніпровсько-лиманським та Херсонським морським каналом в одну сторону під час проходу в баласті (без вантажу), канальний збір обґрунтовано нараховувався позивачем з нарахуванням податку на додану вартість, оскільки пільга, передбачена п. 5.16 ст. 5 Закону, в цьому випадку не повинна була застосовуватись.

На канальний збір за проходження Бузько-Дніпровсько-лиманським та Херсонським морським каналами суднами з вантажем на борту під час здійснення ними міжнародних перевезень, позивач відповідно до пункту 5.16 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" податок на додану вартість не нараховував.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися своєчасно та належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Оскільки строк виконання боржником зобов'язання (обов'язок сплати рахунків за надані послуги) не встановлений, згідно з частиною другою ст. 530 Цивільного кодексу України, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати свій обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

У даному випадку днем пред'явлення вимоги вважається день отримання відповідачем виставленого рахунку.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцяти днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що в даному випадку мали місце міжнародні перевезення і прохід судна через канал „в баласті” (без вантажу)

є невід`ємним елементом операції з міжнародного перевезення, - тому відповідно до п.1.19 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість” і пункту 11 Положення про портові збори – на канальний збір ПДВ не повинен був нараховуватись, з огляду на наступне:

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" податок на додану вартість відноситься до загальнодержавного обов'язкового платежу.

Пунктом 11 Положення Про портові збори встановлено, що на суми портових зборів нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Не нараховується податок на додану вартість на суми портових зборів, які стягуються із суден у закордонному плаванні, що:

- здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їх багажу, вантажів та міжнародних відправлень;

- прямують між портами України для здійснення навантаження/розвантаження з подальшим перетином державного кордону України;

- прямують транзитом через територію України без митного оформлення на її території.

Вартість послуг, що включається до складу портових зборів, надаються під час прямування судна до пункту (місця) митного оформлення для навантаження (довантаження) вантажів (посадки пасажирів) чи з пункту (місця) митного оформлення після вивантаження (часткового вивантаження) вантажів (висадки пасажирів) і є невід'ємною складовою послуг з міжнародного перевезення вантажу (пасажирів).

Між тим, відповідно до частини 3 статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" ставки та механізм справляння обов'язкових платежів за винятком особливих видів мита, не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України.

При цьому стаття 92 Конституції передбачає, що виключно законами України встановлюються податки та збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до статті 116 Конституції України до повноважень Кабінету Міністрів України не віднесено повноважень встановлювати ставки (розмір), механізм, терміни та порядок сплати обов'язкових платежів до бюджету України.

Згідно частини 2 ст. 4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Таким чином, при вирішенні цього спору, суд виходить з того, що Постанова КМ України ”Про портові збори” є підзаконним нормативним актом і визначені нею питання в частині нарахування податку на додану вартість по канальному збору та визначення пільг щодо сплати цього податку, врегульовано Законом України „Про податок на додану вартість”. Тому, пункт 11 вказаної Постанови не може бути застосований судом при розгляді цієї справи.

Пунктом 5.16 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з надання послуг, що включаються до складу портових зборів згідно із законодавством, на користь осіб які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу, вантажів та міжнародних відправлень від пункту перетину державного кордону України до пункту (місця) митного оформлення на території України при їх прибутті (отриманні) на митну територію України, а також від пункту (місця) митного оформлення на території України до пункту перетину державного кордону України.

Тобто, чинним законодавством України передбачена податкова пільга, відповідно до якої не нараховується податок на додану вартість на суми портових зборів, нарахованих суднам під час здійснення ними міжнародних перевезень та чітко встановлено коли саме (в який проміжок маршруту) така пільга застосовується і що вона застосовується до суден, що перевозять вантаж (багаж) або пасажирів.

Згідно з п. 1.19. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" послуга з міжнародного перевезення - послуга з перевезення пасажирів, їхнього багажу, вантажів та міжнародних відправлень будь-яким транспортним засобом, якщо таке перевезення здійснюється територією двох чи більше країн і при цьому пункт відправлення або пункт призначення, або той і той знаходяться на території України. При цьому з метою оподаткування резидентський статус сторін договору про такі перевезення не береться до уваги.

Будь-яких інших умов надання пільг з оподаткування ПДВ послуг, що оплачуються потовими зборами, Законом України „Про податок на додану вартість" або іншими законами з питань оподаткування не встановлено.

Як зазначалось вище, положення п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України „Про портові збори", яким, фактично, замінений порядок нарахування податку на додану вартість на суми портових зборів, не можуть бути покладені в основу рішення по справі, як ухвалені Кабінетом Міністрів України з перевищенням наданих повноважень, та такі, що суперечать законам і Конституції України.

Пунктом 18 Положення про портові збори, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1544 від 12.10.2000, визначено, що нарахування канального збору здійснюється за кожне проходження каналу судном в один кінець і кожне проходження каналу судном транзитом в один кінець за 1 куб. метр об'єму судна за визначеними ставками.

Отже, відповідно до вимог чинного законодавства України, на відрізку шляху морського судна, що прямує з вантажем від пункту перетину державного кордону України до пункту (місця) митного оформлення на території України при його прибутті на митну територію України для вивантаження, а також на відрізку шляху від пункту (місця) митного оформлення на території України до пункту перетину державного кордону України судна, завантаженого на території України, при проходженні каналу в один кінець, застосовується податкова пільга, передбачена п. 5.16 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість".

На інших відрізках шляху судна („в баласті”, тобто - без вантажу) застосовується ставка ПДВ у розмірі 20 %, встановлена підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість ".

Слід зазначити, також, що пунктом 1.22 ст. 1 цього Закону визначено, що суцільна (неподільна) послуга з міжнародного перевезення пасажирів, багажу, вантажів та міжнародних відправлень -послуга з перевезення (доставки) пасажирів, їхнього багажу, вантажів та міжнародних відправлень від пункту відправлення (прийняття вантажу або міжнародного відправлення для перевезення) на території України до пункту митного оформлення, від пункту митного оформлення до пункту призначення (доставки) за межами державного кордону України та/або між пунктами за межами митного кордону України, а також від пункту відправлення (прийняття вантажу або міжнародного відправлення для перевезення) за межами території України до пункту митного оформлення у межах державного кордону України, від пункту митного оформлення до пункту призначення (доставки) у межах митного кордону України.

Зазначеним підтверджено, що перехід судна в баласті (без вантажу) не підпадає під визначення суцільної (неподільної) послуги з міжнародного перевезення, оскільки умовою міжнародного перевезення є наявність на судні вантажу, пасажирів та їхнього багажу.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивач безпідставно виставив рахунок відповідачу на оплату канального збору в розмірі 84863,2доларів США., у т.ч.ПДВ 8775,45доларів США за прохід каналом судна POLIHRONIS (Мальта), оскільки це судно здійснювало прохід каналом, було завантажено і, як вбачається з квитанції №2326 від 02.04.2010р. - перехід здійснювало для донавантаження.

Тому, позовні вимоги в частині стягнення 8775,45доларів США і нараховану на цю суму пені в розмірі 61,43дол США задоволенню не підлягають.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення боргу 20397доларів США 48 центів (29172,9доларів США –8775,42дол США. = 20397,48дол США), пені 843долара США 10 центів (904,53 дол. США - 61,43 дол США) та 1061,22 дол. США штрафу.          

На підставі викладеного позов підлягає частковому задоволенню з покладенням на відповідача судових витрат пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Чорноморського головного морського агентства „Інфлот” (65026, м. Одеса, Митна площа, 1, р/р 26004016347 у філії ВАТ „Державний експортно-імпортний банк України” у місті Одесі, МФО 328618, код 01180568) на користь Державного підприємства „Дельта-лоцман” (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27, код ЄДРПОУ 25374003, філія ВАТ „Державний експортно-імпортний банк України” у м. Миколаєві, р/р 26007001010084, МФО 326739) –боргу 20397доларів США 48 центів, пені 843долара США 10 центів , штрафу 1061долар США 22 цента, витрат по сплаті держмита 223 долара 02цента та витрат на ІТЗ судового процесу 168гривень 98коп.

3.          В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ч.5 ст.85 ГПК України

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.08.2010 року.

Суддя