Ухвала суду № 113787862, 05.07.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/4299/14-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2022 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Сірій А.В.,

за участю:

представника боржника-1: не з`явився,

боржника-2: не з`явився,

представника стягувача: не з`явився,

державного виконавця: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві скаргу ОСОБА_1 на дії Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гречуха Олега Ярославовича при примусовому виконанні виконавчого листа № 757/4299/14-ц, виданого Печерським районним судом м. Києва 31.07.2014 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - боржник-1, ОСОБА_1 ) звернувся до Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на дії Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гречухи Олега Ярославовича (далі - Старший державний виконавець Гречух О.Я.) при примусовому виконанні виконавчого листа № 757/4299/14-ц, виданого Печерським районним судом м. Києва 31.07.2014 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (далі - стягувач, ПАТ «Родовід Банк») коштів, в якій просить визнати неправомірною постанову про арешт коштів боржника, винесену 15.08.2019 року Старшим державним виконавцем Гречухом О.Я., в частині накладення арешту на грошові кошти у вигляді заробітної плати, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 у АТ «Укрсиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750, МФО 351005); скасувати постанову про арешт коштів боржника, винесену 15.08.2019 року Старшим державним виконавцем Гречухом О.Я., в частині накладення арешту на грошові кошти у вигляді заробітної плати, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 у АТ «Укрсиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750, МФО 351005).

В обґрунтування заявлених вимог представник боржника-1 зазначає, що 31.07.2014 року Печерським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 757/4299/14-ц на виконання заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 05.06.2014 року у цивільній справі за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 04.10.2016 року постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа № 757/4299/14-ц, виданого Печерським районним судом м. Києва 31.07.2014 року. Так, 01.10.2019 року Старшим державним виконавцем Гречухом О.Я. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_3, якою постановлено здійснювати відрахування у розмірі 20% з доходів ОСОБА_1 , які він отримує у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» (далі - ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет»). Вказує, що ОСОБА_1 було відкрито в АТ «Укрсиббанк» рахунок № НОМЕР_1 для отримання заробітної плати та на виконання вищевказаної постанови Старшого державного виконавця Гречухи О.Я. від 01.10.2019 року ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» здійснювало відрахування з доходів боржника-1 у розмірі 20% із заробітної плати. 26.12.2019 року ОСОБА_1 був звільнений з роботи за угодою сторін та не отримує заробітну плату від ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», проте рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Укрсиббанк», який використовується для виплати заробітної плати, арештований. 25.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві із заявою про скасування арешту, проте на день звернення до суду зі скаргою відомостей про прийняте рішення не отримано. Вказує, що 18.03.2020 року він отримав постанову Старшого державного виконавця Гречухом О.Я. від 15.08.2019 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_3, якою накладено арешт на його грошові кошти, що містяться на рахунках, відкритих, у тому числі, в АТ «Укрсиббанк». Вважає, що арешт коштів на рахунку, на який зараховувалася заробітна плата є неправомірним, оскільки позбавляє боржника-1 можливості отримувати нараховану заробітну плату та соціальні виплати, що, в свою чергу, позбавляє його необхідних коштів на існування та порушує права, передбачені Конституцією України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2020 року справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

03.03.2020 року та 17.12.2020 року повторно суддею Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В. зроблено запит про витребування матеріалів цивільної справи № 757/4299/14-ц за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

13.04.2021 року матеріали цивільної справи № 757/4299/14-ц за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

Судове засідання по розгляду скарги призначено на 28.04.2021 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.04.2021 року, у зв`язку із неявкою в судове засідання учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час та місце судового засідання, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 15.07.2021 року.

08.07.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за відсутності боржника-1 та його представника.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.07.2021 року, у зв`язку із неявкою в судове засідання учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час та місце судового засідання, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 08.12.2021 року.

08.12.2021 року справу знято зі складу у зв`язку з направленням цивільної справи № 757/4299/14-ц за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду для розгляду в касаційному порядку.

18.01.2022 року матеріали цивільної справи № 757/4299/14-ц за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

Судове засідання по розгляду скарги призначено на 23.02.2022 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.02.2022 року, у зв`язку із неявкою в судове засідання учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час та місце судового засідання, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 05.07.2022 року.

В судове засідання 05.07.2022 року учасники справи не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв`язку, електронною поштою та шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України. Боржник-1 у заяві від 08.07.2021 року просив розглядати скаргу за його відсутності та відсутності його представника.

Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, а боржник-1 у заяві від 08.07.2021 року просив розглядати скаргу за його відсутності та відсутності його представника, суд дійшов висновку про розгляд скарги за відсутності учасників справи.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Суд встановив, що заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 05.06.2014 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 05.06.2018 року, позов ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитом від 10.04.2008 року № 77.1/АА-00732.08.2 у розмірі 15 221,57 доларів США (тіло кредиту та відсотки), 3 339 695,09 грн. (пеня та 3% річних), 3 654,00 грн. судових витрат (том 1 а. с. 83 - 86; 242 - 246).

31.07.2014 року Печерським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 757/4299/14-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором від 10.04.2008 року № 77.1/АА-00732.08.2 у розмірі 15 221,57 доларів США (тіло кредиту та відсотки), 3 339 695,09 грн. (пеня та 3% річних), 3 654,00 грн. судових витрат.

30.10.2016 року постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа № 757/4299/14-ц, виданого Печерським районним судом м. Києва 31.07.2014 року (том 1 а. с. 104).

15.08.2019 року Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гречухом О.Я. винесено постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_3, якою накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 , що містяться на рахунках, відкритих, у тому числі, в АТ «Укрсиббанк», а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику (том 2 а. с. 211 - 212).

Вказану постанову отримано представником боржника-1 - адвокатом Громовим С.М. 18.03.2020 року, що підтверджується розпискою (том 2 а. с. 210).

01.10.2019 року Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гречухом О.Я. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_3, якою постановлено здійснювати відрахування у розмірі 20% з доходів ОСОБА_1 , які він отримує у ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» (том 2 а. с. 190 - 191).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.04.2020 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково; заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 05.06.2014 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 05.06.2018 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором (том 2 а. с. 100 - 104).

Постановою Київського апеляційного суду від 02.02.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 05.06.2014 року - без змін (том 2 а. с. 172 - 179).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.11.2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; постанову Київського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (том 3 а. с. 63 - 70).

Постановою Київського апеляційного суду від 09.12.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 05.06.2014 року змінено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 9 659,86 доларів США, що за курсом НБУ становить 77 211,26 грн., заборгованість по процентах у розмірі 40,57 доларів США, що за курсом НБУ становить 324,28 грн. пеню у розмірі 967,78 грн. та 6 568,22 грн. - 3% річних; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін (том 3 а. с. 82 - 89).

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, cуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За змістом ст. ст. 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Як визначено у ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як визначено у ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Як визначено у ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Як визначено у ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому п. 10 ч. 1 ст. 34 цього Закону (абз. 2 ч. 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження». Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20).

У ч. ч. 1, 3 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

З копії трудової книжки серії НОМЕР_2 та довідки про доходи ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» від 11.02.2020 року № 19, вбачається, що ОСОБА_1 у період часу з 25.10.2018 року по 26.12.2019 року працював в ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» (том 2 а. с. 201 - 209; 200).

Згідно звітів про здійснення відрахувань та виплат доходи ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» від 12.11.2019 року та 10.12.2019 року із заробітної плати ОСОБА_1 у межах виконавчого провадження № НОМЕР_3 проводилися утримання щомісяця у розмірі 20% (том 2 а. с. 198 - 199).

25.02.2020 року ОСОБА_1 направив на адресу Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гречухи О.Я. заяву про скасування постанови про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на кошти боржника, що містяться на зарплатному рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий АТ «Укрсиббанк» (том 2 а. с. 215).

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно ч. 5 ст. 97 Кодексу законів про працю України, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оплату праці», забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством.

У постанові від 20.04.2022 року у справі № 756/8815/20 (провадження № 14-218цс21) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що у випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою (стипендією, пенсією тощо) боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів, на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.

Так, рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Укрсиббанк», використовується боржником для отримання заробітної плати, про що свідчать банківські виписки за період часу з 22.02.2019 року по 21.02.2020 року, всі операції, проведені за рахунком № НОМЕР_1 , відкритим в АТ «Укрсиббанк», пов`язані з нарахуванням ОСОБА_1 заробітної плати (том 2 а. с. 192 - 196).

Позиція суду щодо заборони накладення арешту на рахунок зі спеціальним режимом узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09.08.2019 року у справі № 913/958/16, та у постанові від 27.06.2019 року у справі № 916/73/19.

Аналогічна правова позиція даному висновку наведена Верховним Судом у постановах від 11.06.2018 року у справі № 910/4153/13, від 16.05.2018 року у справі № 905/294/15, від 27.03.2018 року у справі № 922/808/16.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, за наявного арешту боржник позбавлений можливості отримувати заробітну плату для забезпечення засобів для існування, у той час, коли державним виконавцем не здійснюється зараховування коштів з вказаного рахунку на погашення заборгованості, що призводить до порушення конституційних прав боржника.

За таких обставин, оскаржувана постанова про арешт коштів боржника, винесена 15.08.2019 року Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гречухом О.Я., в частині накладення арешту на грошові кошти у вигляді заробітної плати, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 у АТ «Укрсиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750, МФО 351005) є неправомірною.

Як визначено у ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Ураховуючи, що положеннями ст. 451 ЦПК України не передбачено можливості скасування судом постанови державного виконавця, яку суд визнає неправомірною, при цьому нормами вказаної статті передбачено, що у такому випадку суд має зобов`язати виконавця усунути порушення, суд, визнаючи постанову Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гречухи О.Я. від 15.08.2019 року неправомірною одночасно покладає на державного виконавця обов`язок самостійно усунути порушення шляхом скасування вказаної постанови.

За таких обставин, скарга ОСОБА_1 є обґрунтованою, проте підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 18, 22, 56, 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 259-261, 268, 352-355, 447-453, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гречуха Олега Ярославовича при примусовому виконанні виконавчого листа № 757/4299/14-ц, виданого Печерським районним судом м. Києва 31.07.2014 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» коштів - задовольнити частково.

Визнати постанову про арешт коштів боржника, винесену 15.08.2019 року Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гречухом Олегом Ярославовичем, в частині накладення арешту на грошові кошти у вигляді заробітної плати, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 у АТ «Укрсиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750, МФО 351005) неправомірною.

Зобов`язати Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гречуха Олега Ярославовича усунути порушення шляхом скасування постанови від 15.08.2019 року арешт коштів боржника в частині накладення арешту на грошові кошти у вигляді заробітної плати, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 у АТ «Укрсиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750, МФО 351005) у виконавчому провадженні № НОМЕР_3.

В іншій частині скарги - відмовити.

Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, повідомити суд і ОСОБА_1 не пізніше ніж у десятиденний строк з дня одержання ухвали.

Ухвалу може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 01.08.2022 року.

Суддя І.В. Григоренко