Рішення № 11378652, 04.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" серпня 2010 р.Справа № 12/157-09-3599 Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю “Дунапак - Україна”

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю “Бізнес Вин”

про стягнення 318409,15 грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: –не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю “Дунапак - Україна” (далі по тексту –ТОВ “Дунапак - Україна”), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Вин” (далі по тексту –ТОВ “Бізнес Вин”), в якому просить суд стягнути з відповідача 277226,33 грн. –боргу за поставлену продукцію, 31793,02 грн. –пені; 3974,09 грн. –3% річних та витрати за надання послуг адвоката в сумі 9389,80 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.07.2009 р. порушено провадження у справі № 12/157-09-3599 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

27.07.2009 р. суд отримав від Відповідача клопотання від 24.07.2009 р., яким просить повернути позовну заяву ТОВ “Дунапак - Україна” без розгляду.

12.08.2009 р. суд отримав від Відповідача відзив на позов від 10.08.2009 р., відповідно до якого останній просить повернути позовну заяву ТОВ “Дунапак - Україна” без розгляду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.09.2009 р. провадження по справі було зупинено у зв'язку з надходженням апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від 24.07.2009р. по справі №12/157-09-3599 та необхідністю направити дану справу до Одеського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.09.2009 р. було відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ТОВ “Бізнес Вин”.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.09.2009 р. провадження по справі №12/157-09-3599 було поновлено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.09.2009 р. провадження по справі було зупинено у зв'язку з надходженням до Одеського апеляційного господарського суду касаційної скарги по справі №12/157-09-3599 та необхідністю направити дану справу до Одеського апеляційного господарського суду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.11.2009 р. касаційну скаргу ТОВ “Бізнес Вин” залишено без задоволення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.02.2010 р. провадження по справі № 12/157-09-3599 було поновлено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.02.2010 р. провадження по справі було зупинено у зв'язку з надходженням запиту Вищого господарського суду України по справі №12/157-09-3599 та необхідністю направити дану справу до Вищого господарського суду України.

Листом начальника управління забезпечення роботи судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими суб’єктами Р. Романюка від 03.06.2010 р. №03.03-25/657 матеріали справи №12/157-09-3599 було повернуто до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.07.2010 р. провадження по справі №12/157-09-3599 було поновлено.

Ухвалою голови господарського суду Одеської області від 12.07.2010 р. провадження по справі №12/157-09-3599 було продовжено на один місяць до 16.08.2010 р.

23.07.2010 р. суд отримав від відповідача клопотання про відкладення розгляду справи та пояснення по суті справи (вх.№19081).

03.08.2010 р. суд отримав від заяву від 29.07.2010 р. №419, якою Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розгляд справи проводити без його представника та пояснення по справі від 29.07.2010 р. вих№420, відповідно до яких Позивач проти пояснень та доводів Відповідача заперечує та наполягає на задоволенні позовної заяви від 14.07.2009 р. вих№813 (вх.№5427) в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився доказів сплати боргу не надав. Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив:

19.06.2008р. між ТзОВ “Дунапак - Україна” (надалі - постачальник) та ТОВ “Бізнес Вин” (надалі - покупець) укладено договір постачання №1 (№ 22/ЦО) (далі по тексту - Договір).

          Відповідно до п.1.1. Договору постачальник зобов’язується поставляти і передати у власність покупцю гофротару (надалі - Товар), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити Товар на умовах передбачених Договором.

          Пунктом 2.2. Договору визначено, що Товар постачається партіями в асортименті та кількості, які визначаються сторонами у накладних та і специфікаціях.

У період з 29.08.2008 р. по 10.02.2009 р. ТОВ “Дунапак - Україна” поставило ТОВ “Бізнес Вин” у власність гофропродукцію на загальну суму 290 109,81 гри.

Гофропродукцію було передано Відповідачу на підставі видаткових накладних: № ЦО-00150 від 29.08.2008 р. на суму 41751,36 грн., № ЦО-00157 від 09.09.2008 р. на суму 4020 грн., № ЦО-00182 від 09.10.2008 р. на суму 33496,32 грн., № ЦО-00240 від 05.12.2008 р. на суму 14612,23 грн., № ЦО-00250 від 11.12.2008 р. на суму 52660,03 грн., № ЦО-00255 від 16.12.2008 р. на суму 49765,92 грн., № ЦО-00261 від 17.12.2008 р. на суму 34742,40 грн., № ЦО-00269 від 24.12.2008 року на суму 30145,36 грн., № ЦО-1000264 від 04.02.2009 р. на суму 13185,83 грн., № ЦО-1000424 від 10.02.2009 р. на суму 15 730,36 грн.

Відповідно до п. 5.1. Товар оплачується покупцем протягом 30 календарних днів після отримання продукції. Оплата проводиться покупцем в українських гривнях шляхом перерахування відповідних коштів на розрахунковий рахунок постачальника, вказаний в рахунку - фактурі.

Як зазначає в своїй позовній заяві Позивач та не спростовує Відповідач останній в порушення взятих на себе зобов’язань по Договору не оплатив Товар, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість на суму 277226,33 грн.

Згідно п. 7.3. Договору при несвоєчасній оплаті поставленого товару покупець на вимогу постачальника сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, нараховану на суму простроченого платежу за кожен день прострочення.

06.07.2009 р. Відповідачу було направлено претензію, якою позивач просив ТОВ “Бізнес Вин” сплатити заборгованість по Договору постачання №1 від 19.06.2008 р.

          Порушення відповідачем зазначених вище договірних зобов’язань зумовило звернення позивача до господарського суду Одеської області з відповідним позовом.

Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

          Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

          Згідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1,7 ст.193).

          Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов’язання.

          Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

          Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

          Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги ТОВ “Дунапак - Україна”, щодо стягнення з ТОВ “Бізнес Вин” 277226,33 грн. –боргу за поставлену продукцію, 31793,02 грн. –пені; 3974,09 грн. –3% річних, підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати за надання послуг адвоката в сумі 9389,80 грн. (платіжне доручення №4001722 від 14.07.2009 р.) витрати по сплаті державного мита на суму 3129,94 грн. (платіжне доручення №4001720 від 14.07.2009 р.) та ІТЗ судового процесу на суму 315 грн. (платіжне доручення №4001721 від 14.07.2009 р.)

          Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Вин”(67751, Одеська область, Білгород - Дністровський район, с. Молога, вул. Комсомольська, буд. 260, код 33080423) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Дунапак - Україна” (81750, Львівська область, Жидачівський район, м. Ходорів, вул. Стрілецька, буд. 11, код 30028622) –277226 (двісті сімдесят сім тисяч двісті двадцять шість) грн. 33 коп. –боргу за поставлену продукцію, 31793 (тридцять одна тисяча сімсот дев’яносто три) 02 коп. –пені; 3974 (три тисячі дев’ятсот сімдесят чотири) 09 коп. –3% річних, 9389 (дев’ять тисяч триста вісімдесят дев’ять) грн. 80 коп. - витрати за надання послуг адвоката, 3129 (три тисячі сто двадцять дев’ять) грн. 94 –витрат на оплату державного мита; 315 (триста п’ятнадцять) грн. –витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 09.08.2010 р.

Суддя