Рішення № 11378430, 04.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" серпня 2010 р.Справа № 17/68-10-2603 За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Західенерго”; до відповідача: 1. Державного підприємства „Одеська залізниця”;

2. Товариств з обмеженою відповідальністю „Донбасвуглепереробка”;

про стягнення 983,24 грн.

Суддя Зуєва Л.Є.

Представники:

від позивача: Масенко О.В. –на підставі довіреності №08-32 від 11.01.2010р.;

від відповідачів: 1. Яцук Є.В. –на підставі довіреності №35 від 04.01.2010р.;

2. не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: 10.06.2010р. за вхід.№5070 ВАТ „Західенерго” (далі –Позивач) звернулося до суду з позовною заявою до ДП „Одеська залізниця”, ТОВ „Донбасвуглепереробка” з вимогою про стягнення вартості нестачі вантажу в сумі 983,24грн.

Відповідач, ДП „Одеська залізниця” в судове засідання з’явився, надав письмовий відзив на позов, в якому заявлені до нього позовні вимоги не визнає та просить суд ДП „Одеська залізниця” від відповідальності звільнити, посилаючись на обставини викладені у відзиві.

ТОВ „Донбасвуглепереробка” в судове засідання не з’явився, хоча на його адресу судом неодноразово направлялися ухвали суду з зазначенням в них дати, часу та місяця проведення судових засідань, однак направив на адресу суду письмовий відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд у задоволенні позову відмовити, внаслідок чого справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст.. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

Згідно з умовами договору №2-10-1ЕН від 01.02.2010р., укладеного між ДП „Вугілля України” та ВАТ „Західенерго”, вантажовідправник відпустив зі станції відправлення „Росія” на адресу позивача концентрат вугільний у вагоні №60286283 по залізничній накладній №51858739 в об'ємі 69000 кг, однак фактично на станцію призначення „Ладижин” у вказаному вагоні прибуло вугілля в об'ємі 2150 кг.

При комісійному переважуванні вугілля в вагоні №60286283 встановлена недостача в обсязі 2150 кг. За результатами контрольного переважування складено комерційний акт серії БО№646481 від 04 березня 2010р., де вказано, що „Навантаження нижче рівня бортів 20-30 см. Укатана катком, над 1 люком зліва по ходу потягу мається воронкоподібне поглиблення діаметром 1000-1000, глибиною до пола, над 7 люком мається поглиблення 500-500, глибиною 1500, нещільно прилягають люки на шляху слідування сталося протікання вантажу, маються отвори 50-60 см., які зачиненні дошками. До завантаження відправник поломку вагону бачити міг. Двері зачиненні щільно, течі вантажу немає. Недостаючий вантаж у вагоні міститься міг. Коток застосовувався лише в місцях поглиблень. На поверхні вантажу захисне маркування відсутнє. В комерційному акті зазначено, що вагон є несправним.".

На підставі викладено, позивачем розраховано розмір збитків від нестачі, які згідно наданого позивачем розрахунку становить 983,24 грн., з урахуванням 1% природної втрати та граничного розходження.

Зазначені обставини спонукали ВАТ „Західенерго” звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ДП „Одеська залізниця” та ТОВ „Донбасвуглепереробка” про стягнення суми нестачі вугілля з перевезення в сумі 983,24 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.06.2010р. порушено провадження у справі №17/68-10-2603 за позовом ВАТ „Західенерго” до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ДП „Одеська залізниця”, ТОВ „Донбасвуглепереробка” про стягнення суми нестачі вугілля з перевезення в сумі 983,24 грн.

Відповідач (Одеська залізниця) проти позовних вимог заперечує та зазначає, що згідно залізничної накладної №51858739 завантаження вагону №60286283 здійснював вантажовідправник, таким чином він повинен був встановити, що зазначений вагон не справний та прийняти відповідні міри реагування, однак він цього не зробив, що призвело до втрати вантажу в процесі перевезення. Згідно п. 3.9 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року № 04-5/601 зазначається, що коли під завантаження наданий технічно несправний вагон, відправник зобов'язаний відмовитися від його використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, нестачу, пошкодження вагону, що виникли внаслідок технічної несправності рухомого складу, відноситься на вантажовідправника.

Відповідач, ТОВ „Донбасвуглепереробка” у своєму відзиву на позов зазначило, що на підставі ч. 2 ст. 308, ч. 3 ст. 310, ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за прийнятий вантаж з моменту отримання вантажу, якщо втрата або нестача сталися з його вини, у зв’язку з чим просить йог від відповідальності звільнити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та проаналізувавши норми чинного законодавства в сфері залізничних перевезень, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 924 Цивільного Кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст.110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі –продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Так розглядом матеріалів встановлено, що під час прибуття поїзду на станцію „Котовськ” Одеської залізниці виявлено розходження в масі вантажу та вагон було подано на вагову перевірку.

За результатами обстеження вагону складено акт загальної форми № 307 від 02.03.2010р., згідно якого виявлено різницю в масі, що менше по перевізним документам на 2150 кг.

На підставі складених актів загальної форми складено комерційний акт БО№646481 від 04.03.2010року, згідно якого маса недостачі вантажу складає 2150 кг.

На підставі викладено, позивачем розраховано розмір збитків від нестачі, які згідно наданого позивачем розрахунку становить983,24 грн.

Згідно складеного акту про технічний стан вагону №35 від 04.03.2010р. вбачається, що втрата вантажу відбулася в процесі експлуатації внаслідок технічної несправності вагону, яку вантажовідправник бачити міг, однак будь-які міри по запобіганню втрати вантажу не вчинив.

Згідно ст.113 Статуту Залізниць України – за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Крім того, відповідно до вимог ч. ІІІ ст. 27 Статуту залізниць України, під час перевезення вантажу, який здувається, відправник зобов’язаний вжити відповідних профілактичних заходів. У разі невиконання зазначених вимог відповідальність за втрату або пошкодження вантажу, що виникли з цієї причини, несе відправник.

Пунктами 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001 р. встановлено, що у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Згідно ст. 31 Статуту Залізниць України, залізниця зобов’язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках –продезінфіковані вагони та контейнери.

Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів –відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

Як вбачається з комерційного акту вугілля завантажувалось засобами відправника ТОВ „Донбасвуглепереробка”, маса вантажу визначена відправником.

У відповідності до ч. 2 ст. 32 Статут Залізниць України відправник зобов’язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з додержанням Технічних умов.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі –продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 27 Статуту залізниць України, під час перевезення вантажу, який здувається, відправник зобов'язаний вжити відповідних профілактичних заходів. У разі невиконання зазначених вимог відповідальність за втрату або пошкодження вантажу, що виникли з цієї причини, несе відправник.

Наявність поглиблення та відсутність захисного маркування у місцях поглиблення свідчить про завантаження вугілля у технічно та комерційно несправний вагон та можливу втрату вугілля при транспортуванні. У змісті комерційного акту БО №646481 від 04.03.2010р. не вказано та залізницею не надано докази про причину утворення даного поглиблення.

Дослідивши розрахунок позовних вимог наданий позивачем, суд дійшов висновку, що він розрахований не у відповідності до вимог діючого законодавства, внаслідок чого сума позовних вимог заявлена до стягнення підлягає зменшенню, з наступних правових підстав.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів (розділ 8 Правил перевезень), затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000 за № 862/5083, встановлено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничною розходження визначення маси нетто) для концентрату вугілля вологого (завантаженого у вологому стані) становить 2 % маси, а не коефіцієнт 1% маси, який було застосовано позивачем при здійсненні розрахунків.

Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вартість втраченого вантажу з урахуванням застосування норми природної втрати та граничного розходження становитиме 502,56 грн., виходячи з наступного розрахунку.

2150 кг. (недостача вугілля згідно комерційного акту) –1380 кг. (2% маса норм природної втрати та граничного розходження) = 770 кг. (маса втраченого вантажу з урахуванням норм природної втрати та граничного розходження).

770 кг. * 580,54 грн. = 447,02 грн.- 28,22 грн. (знижка) = 418,8 грн.+83,76 грн. (20 ПДВ) = 502,56 грн.

Отже, величина заподіяних збитків у зв’язку з нестачею вугілля поверх норм природної втрати і граничного розходження становить 502,56 грн., без обліку залізничного тарифу.

Згідно ст.113 Статуту Залізниць України – за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Згідно ст. 31 Статуту Залізниць України, залізниця зобов’язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках –продезінфіковані вагони та контейнери.

Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів –відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

Як вбачається з комерційного акту вантаж завантажувався засобами відправника, маса вантажу визначена відправником, що вказано в накладній і підтверджено відповідним підписом „прийомосдатчиком”, без участі залізниці.

Крім цього, при подачі вагонів прийомосдатчики в обов’язковому порядку в книзі реєстрації вагонів роблять запис про технічний стан вагону, а вже потім вагон подається під завантаження, з чого слідує, що вагон мав приховані несправності і просипання вантажу виникло в дорозі з вини залізниці.

Згідно з п. 3.9 Роз’яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №04-5/601, „якщо під завантаження наданий технічно несправний вагон, відправник зобов’язаний відмовитися від його використання, а якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу вантажу відноситися на вантажовласника.

Приймаючи до уваги ті обставини, що залізниця подала під завантаження несправний вагон, а вантажовідправник не відмовився від пошкодженого вагону, суд доходить до висновку, що недостача вугілля виникла, як з вини залізниці, як перевізника Державного підприємства „Одеська залізниця” ст. 110 Статуту залізниць України так і з вини вантажовідправника –ТОВ „Донбасвуглепереробка”, внаслідок чого відповідальність за втрачений вантаж слід покласти солідарно в рівних долях на ТОВ „Донбасвуглепереробка” та ДП „Одеська залізниця”.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ВАТ „Західенерго” до відповідачів підтверджені відповідними доказами, у зв’язку з чим підлягають задоволенню частково, з урахуванням того що позивачем по справі при розрахунку позовних вимог не вірно було застосовано граничних норм природної втрати та граничного розходження. Наявність вини, як вантажовідправника в прийнятті пошкодженого вагону до завантаження, так і перевізника, який надав під завантаження технічно несправний вагон встановлена в ході розгляду справи, внаслідок чого суд дійшов висновку, що на користь позивача слід стягнути з Одеської залізниці 50% вартості втраченого вантажу та з ТОВ „Донбасвуглепереробка” 50% вартості втраченого вантажу у розмірі по 251,28 грн. солідарно пропорційно ступеню вини кожного.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести на рахунок відповідачів пропорційно, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з державного підприємства „Одеська залізниця” (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код 01071315, п/р 26003000001 в АБ „Експрес-Банк” Одеська філія, МФО 328801) на користь відкритого акціонерного товариства „Західенерго” /79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15, код ЄДРПОУ 05470928/ –251 грн. 28 коп. /двісті п’ятдесят одна грн. 28 коп./ - вартості нестачі вантажу; 51 грн. 00 коп. /п’ятдесят одна грн. 00 коп./ –держмита; 118 грн. 00 коп. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ –витрати на ІТЗ судового процесу.

Наказ видати.

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальності „Донбасвуглепереробка” /85485, Донецька область, м. Українськ, вул. Октябрська, 1, код ЄДРПОУ 32011542/ на користь відкритого акціонерного товариства „Західенерго” /79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15, код ЄДРПОУ 05470928/ –251 грн. 28 коп. /двісті п’ятдесят одна грн. 28 коп./ - вартості нестачі вантажу; 51 грн. 00 коп. /п’ятдесят одна грн. 00 коп./ –держмита; 118 грн. 00 коп. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ –витрати на ІТЗ судового процесу.

Наказ видати.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя