Постанова № 1137841, 13.11.2007, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

12 листопада 2007 року

м. Севастополь Справа № 20-12/142

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Черткової І.В.,

суддів Волкова К.В.,

Щепанської О.А.,

секретар судового засідання Рєвєнко М.Ю.

за участю представників сторін:

позивача не з'явився;

відповідачів: Зінченко Юлія Віталіївна, довіреність № 4700/10 від 12.06.2007 - Державна податкова інспекція у Балаклавському районі міста Севастополя;

не з'явився - Головне управління Державного казначейства України у місті Севастополі;

прокурор: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 04.09.2007 у справі № 20-12/142

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інкерманська риболовна компанія" (вул. Ангарська, 10а, Інкерман, місто Севастополь, 99703)

до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя (вул. 7 Ноября, 3, місто Севастополь, 99042)

Головного управління Державного казначейства України у місті Севастополі (вул. Балаклавська, 9, місто Севастополь, 99059)

за участю: прокурора міста Севастополя (вул. Павліченко, 1, місто Севастополь, 99011)

про спонукання ДПІ надати висновок в органи Державного казначейства України про правомірність заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 186 819,00 грн, стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ у розмірі 186 819,00 грн та пені в сумі 12 947, 32 грн

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду міста Севастополя від 04.09.2007 у справі № 20-12/142 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Інкерманська риболовна компанія" задоволено частково.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Балаклавському районі міста Севастополя надати Головному управлінню Державного казначейства України у місті Севастополі висновок про правомірність заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 186 819,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача бюджетну заборгованість з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 186 819,00 грн, судовий збір у сумі 1 593, 22 грн. Відмовлено в задоволенні позовних вимог у частині стягнення пені в сумі 12 947,32 грн.

Постанова мотивована тим, що право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 186 819,00 грн підтверджується матеріалами справи. Вимога про стягнення пені не відповідає чинному законодавству.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Балаклавському районі міста Севастополя звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати, у позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що бюджетному відшкодуванню підлягає тільки надмірно сплачений податок на додану вартість.

У судовому засіданні 12.11.2007 відповідач підтримав свої вимоги.

Головне управління Державного казначейства України у місті Севастополі надало суду відгук на апеляційну скаргу, який мотивований тим, що органи Державного казначейства України здійснюють повернення податку на додану вартість із бюджету лише на підставі висновків податкових органів або рішення суду.

Представник відповідача - Головного управління Державного казначейства України у місті Севастополі у судові засідання не з’явився. Відповідач надіслав клопотання про розгляд справи у відсутність його представника, судова колегія вважає можливим задовольнити заявлене клопотання. Відповідно до статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач належним чином повідомлений про час і місце засідання суду, проте він не реалізував своє процесуальне право на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції, тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Прокурор у судовому засіданні 29.10.2007 просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову скасувати.

Представник позивача у судовому засіданні 29.10.2007 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду залишити без змін.

Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.10.2007 суддю Волкова К.В. замінено на суддю Горошко Н.П.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.11.2007 суддю Горошко Н.П. замінено на суддю Волкова К.В.

Переглянувши постанову суду відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

За результатами господарської діяльності позивача за червень 2006 року різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту мала від'ємне значення і складала відповідно до декларації з податку на додану вартість та розрахунку суми бюджетного відшкодування 186 819, 00 грн (а. с. 7-9).

Відповідачем на підставі підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” проведено камеральну перевірку заявлених у зазначеній податковій декларації даних, за результатами якої складено довідку № 174/23-130/1/33245183/84 від 20.09.2006 (а. с. 10).

За результатами камеральної перевірки встановлено, що заявлене бюджетне відшкодування неможливо підтвердити в сумі 186 819, 00 грн з підстав відсутності матеріалів зустрічних перевірок постачальників позивача.

Після проведення камеральної перевірки відповідач здійснив виїзну позапланову перевірку заявлених в декларації даних, за результатами якої складено акт перевірки № 180/23-130/33245183/88 від 26.09.2006.

На підставі зазначеного акту перевірки Державна податкова інспекція у Балаклавському районі міста Севастополя 29.09.2006 прийняла та надіслала на адресу позивача податкове повідомлення-рішення № 0000642301/0 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 186 819, 00 грн.

Постановою господарського суду міста Севастополя від 12.01.2007 у справі № 20-3/363 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інкерманська риболовна компанія" до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя за участю: прокурора міста Севастополя про визнання податкового повідомлення-рішення протиправним та скасування його позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя № 0000642301/0 від 29.09.2006.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.03.2007 у справі № 20-3/363 постанова господарського суду міста Севастополя від 12.01.2007 залишена без змін.

Отже, судом не встановлено будь-яких порушень з боку позивача, які могли би бути підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування чи позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначаються пунктом 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 названого Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 того ж Закону встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Матеріалами справи підтверджується, що цю вимогу закону позивач виконав (а. с. 117).

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, відповідно до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами.

Доводи Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя про те, що бюджетному відшкодуванню підлягає тільки надмірно сплачений податок на додану вартість, не приймаються судовою колегією до уваги, виходячи з наступного. Для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань зі сплати податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) наступають тільки для нього. Вказана обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у випадку якщо останній виконав всі передбачені законом умови по отриманню такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем виконані вимоги пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” щодо порядку подання до державної податкової інспекції податкових декларацій з податку на додану вартість та розрахунків суми бюджетного відшкодування в установлені строки, що є підставою для отримання відшкодування. Таким чином, Державна податкова інспекція у Балаклавському районі міста Севастополя порушила право позивача на бюджетне відшкодування і не виконала вимоги підпунктів 7.7.5, 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”. Враховуючи, що право позивача на отримання в установлені строки бюджетного відшкодування з податку на додану вартість порушено, то позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача заборгованості з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 186 819 грн підлягають задоволенню.

Стягуючи з Державного бюджету України на користь позивача заборгованість у сумі 186 819 грн, судова колегія вважає, що таким чином право позивача на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість захищено, а тому позовні вимоги про покладення Державну податкову інспекцію у Балаклавському районі міста Севастополя обов'язку надати органам Державного казначейства України висновок про правомірність заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 186 819,00 грн задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги про стягнення пені в сумі 12 947, 32 грн також не підлягають задоволенню, оскільки Законом України „Про податок на додану вартість” в чинній редакції право на нарахування пені на суму бюджетної заборгованості не передбачено.

Господарський суд міста Севастополя задовольнив обидві вимоги позивача: зобов'язав Державну податкову інспекцію у Балаклавському районі міста Севастополя надати висновок про правомірність заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування та стягнув з Державного бюджету України на користь позивача цю суму бюджетної заборгованості. Це означає, що позивач отримав право на стягнення з Державного бюджету України 186 819 грн заборгованості двічі. Один раз на підставі судового рішення про стягнення зазначеної суми, а другий - на підставі висновку Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя. При прийнятті постанови суд першої інстанції не врахував то, що для здійснення органами Державного казначейства України повернення податку на додану вартість із бюджету достатньо висновку податкового органу або рішення суду, а тому постанова господарського суду міста Севастополя підлягає скасуванню, апеляційна скарга - частковому задоволенню.

Керуючись статтею 195, пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктом 4 частини 1 статті 202, частиною 2 статті 205, статтями 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя задовольнити частково.

2.Постанову господарського суду міста Севастополя від 04.09.2007 у справі № 20-12/142 скасувати.

3.Прийняти нову постанову.

4.Позов задовольнити частково.

5.Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інкерманська риболовна компанія" (місто Севастополь, вул. Ангарська, 10а, р/р 26004300112446 в ПКФ АТ "ВАБанк", МФО 321637, ОКПО 33245183) заборгованість з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 186 819,00 грн.

6.Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інкерманська риболовна компанія" 1 593, 22 грн судового збору.

7.У решті позову відмовити.

8.Господарському суду міста Севастополя видати виконавчі документи.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя І.В. Черткова

Судді К.В. Волков

О.А. Щепанська