Рішення № 11378341, 02.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2010 р.Справа № 27/61-10-2250 За позовом: Приватного підприємства „Постачсервіс”;

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Черномортехфлот”;

про стягнення 112 425,91 грн.

Суддя Невінгловська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Дубініна А. В. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Приватне підприємство „Постачсервіс” звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Черномортехфлот”, в якій просить суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Черномортехфлот” на користь Приватного підприємства „Постачсервіс” грошові кошти в розмірі 112425,91 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 22.05.2009 року між Приватним підприємством „Постачсервіс” та Відкритим акціонерним товариством „Черномортехфлот” був укладений договір №9/05-1.

У судовому засіданні 02.08.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач –Відкрите акціонерне товариство „Черномортехфлот” у судові засідання не з’явився, письмового відзиву на позовні вимоги не надав, свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були отримані відповідачем, але він без поважних причин не з’являвся в засідання та не надав витребувані судом документи, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

22.05.2009р. між Відкритим акціонерним товариством „Черномортехфлот” (надалі - замовник) та Приватним підприємством „Постачсервіс” (надалі - виконавець) було укладено договір № 9/05-1 відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов’язується виконати корпусні роботи з/с „Багермейстер Федоренко” відповідно до ТУ, наданих уповноваженими на те представниками замовника із зазначенням об’ємів виконання робіт.

Відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.2 договору виконавець зобов’язується забезпечити першочергове виконання робіт в погоджені з замовником строки та при виконанні додаткових робіт, за заявкою замовника, погоджувати їх вартість та строки виконання.

Згідно з п. 2.2.3 договору виконавець гарантує якість виконання робіт та усуває за свій рахунок неполадки виявлені протягом 6 місяців з дня підписання акту приймання-передачі.

Пунктом п. 3.1 договору встановлено, що загальний строк ремонтних робіт 10 робочих днів.

Відповідно до п. 4.1 договору загальна вартість робіт визначається протоколом погодження ціни на виконання робіт, складеним та підписаним обома сторонами (додаток №1 до договору).

У п. 4.2 договору зазначено, що оплата за договором виконується наступним шляхом:

-          І платіж в розмірі 15000,00 грн. протягом 3-х діб з дня початку робіт на судні;

- кінцевий розрахунок, за фактом виконання за мінусом першого платежу, протягом 3-х банківських днів, після підписання акта виконання робіт обома сторонами.

Відповідно до п. 7.2 договору у разі неможливості вирішення виникаючих спорів шляхом переговорів, кожна з сторін має право звернутись в господарський суд України в встановленому порядку.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що за порушення умов договору винна сторона відшкодовує завдані збитки, в тому числі неотриманий прибуток, в порядку, передбаченому законодавством України.

Згідно з умовами п. 7.4 договору за порушення строків оплати замовник перераховує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від несвоєчасно перерахованої суми, за кожен день прострочення, але не більше 1,0% від суми замовлення.

Відповідно до п. 8.1 договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 10.06.2009р., якщо хоча б одна зі сторін не заявить письмово про його розірвання за будь-якими причинами, завчасно.

Відповідно до додатку № 1 від 22.05.2009р. до договору № 9/05-1 загальна вартість робіт складає 192764,35 грн. в тому числі ПДВ 20%.

Позивач свої договірні зобов’язання виконав належним чином, тобто здійснив об’єм робіт передбачених додатком №1 до договору від 22.05.2009р. на загальну суму 192764,35 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 04.06.2009р., який підписаний обома сторонами у договорі та скріплений відповідними печатками.

У відповідності до замовлень Відкритого акціонерного товариства „Черномортехфлот”, позивачем також були проведені додаткові роботи, згідно до положень п. 2.2.2 договору. Так, 28.10.2009р. ПП „Постачсервіс” поставило ВАТ „Черномортехфлот” (за замовленням відповідача) ремкомплект для насоса ЦВС10/40 у кількості 5 штук на загальну суму 29751,00грн. (у т.ч. ПДВ), що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями поставочного листа від 28.10.2009р. та відповідною накладною №9/10-1 від 28.10.2009р., зазначені документи були своєчасно отримані відповідачем, що вбачається з печатки канцелярії ВАТ „Черномортехфлот” № 9/10-1.

Таким чином, з урахуванням суми договору та вартості додатково проведених робіт, позивачем виконані роботи на загальну суму 389960,83 грн., що підтверджується складеним між сторонами актом звірки взаєморозрахунків. Згідно акту звірки взаєморозрахунків від 17.06.2010р. на 31.05.2010р. за ВАТ „Черномортехфлот” рахується заборгованість перед ПП „Постачсервіс” у розмірі 107 515,35грн.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків відповідачем перераховувались на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти на загальну суму 282445,48 грн. За актом виконаних робіт від 04.06.2009р. були перераховані грошові кошти 04.06.2009р. у сумі 15 000,00 грн., 18.06.2009р. у сумі 40 000,00 грн., 15.07.2009р. у сумі 40000,00 грн. та 07.08.2009р. у сумі 20000,00 грн., на загальну суму 115000,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи витягами з банківських виписок з особового рахунку ПП „Постачсервіс” за відповідні періоди та платіжними дорученнями № 1039 від 02.06.2009р., № 1176 від 17.06.2009р., № 1527 від 14.07.2009р. № 1649 від 05.08.2009р.

В порушення вимог договору відповідач не здійснив повну оплату по акту виконаних робіт від 04.06.2009р. в зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 77 764,35 грн.

В порядку досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №10/03/18 від 18.03.2010р. на суму 112425,91грн., з яких 77 764,35 грн. борг за договором від 22.05.2009р., 29 751,00 грн. вартість ремкомплектів та 4 910,56 грн. пеня нарахована на суму заборгованості за договором, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

На момент вирішення спору за Відкритим акціонерним товариством „Черномортехфлот” рахується заборгованість за фактично виконані роботи за договором №9/05-1 від 22.05.2009р. у сумі 107515,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним невиконанням договірних зобов’язань відповідачем та направлено на стягнення з відповідача наявної заборгованості за договором №9/05-1 від 22.05.2009р у сумі 107515,35 грн. та пені у сумі 4910,56 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, укладений сторонами договір, за своєю правовою природою відноситься до договорів підряду.

Згідно до ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Строк дії договору №9/05-1 від 22 травня 2009 року, відповідно до п. 8.1 зазначеного договору, був встановлений до 10.06.2009 року.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України, строком дії договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно до встановлених обставин справи, вбачається, що відповідач порушив виконання своїх зобов’язань за договором №9/05-1 від 22 травня 2009 року, а саме прострочив строки оплати за фактично проведені роботи позивачем.

Відповідач визнав існування боргу у сумі 107515,35 грн. станом на 31.05.2010р., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 17.06.2010р., підписаним уповноваженими особами обох сторін, оригінал якого досліджувався в судовому засіданні. Відповідач заперечує лише пеню виставлену позивачем за рахунком №10/03-2 від 18.03.2010р. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань ВАТ „Черномортехфлот”.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Приватним підприємством „Постачсервіс” в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 107515,35 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов’язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи сторони дійшли згоди щодо розміру пені у п.7.4 договору і встановили, що за порушення строків оплати замовник перераховує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від несвоєчасно перерахованої суми, за кожен день прострочення, але не більше 1,0% від суми замовлення.

Згідно до п.4.2 договору, кінцевий розрахунок проводиться по факту виконання за мінусом першого платежу, на протязі 3 банківських днів, після підписання акту виконаних робіт обома сторонами.

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов’язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкції за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд зробивши власний розрахунок нарахування пені за період з 10.06.2009р. по 08.12.2009р. за шість місяців з урахуванням здійснених відповідачем проплат (розмір пені становить подвійну облікову ставку НБУ) встановив, що загальна сума пені становить 9959,05 грн.

Між тим, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 01-08/344, суд не може з власної ініціативи виходити за межі позовних вимог, оскільки згідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України зміна підстави або предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог є виключено правом, а не обов’язком позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення пені за неналежне виконання зобов’язань у розмірі 4910,56, згідно до здійсненого позивачем розрахунку.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 1124,26 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Черномортехфлот” (65026, м.Одеса, вул. Польська, 18, код ЄДРПОУ 01385479) на користь Приватного підприємства „Постачсервіс” (65012, м.Одеса, вул. Приморська, 3, код ЄДРПОУ 30445980) 107515/сто сім тисяч п’ятсот п’ятнадцять/грн. 35 коп. основної заборгованості, 4910 /чотири тисячі дев’ятсот десять/грн. 56 коп. пені, 1124/одна тисяча сто двадцять чотири/грн. 26 коп. державного мита, 236/двісті тридцять шість/грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 09.08.2010р.