Рішення № 11377961, 28.07.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" липня 2010 р.Справа № 12/72-10-2495 Позивач: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

Відповідач: фізична особа підприємець ОСОБА_1

про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 8938,88 грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Кухарчик Г.І. довіреність від 27.04.2010р.;

від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача - фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту ФОП ОСОБА_1), в якій просить суд розірвати договір оренди №5/96 від 13.12.2004 р. укладений між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та ФОП ОСОБА_1, виселити ФОП ОСОБА_1 із нежилих приміщень першого поверху №502, загальною площею 111,1 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, а також стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради заборгованість з орендної плати в розмірі 8214,51 грн. та пеню в сумі 724,37 грн.

13.07.2010 р. суд отримав від Позивача заяву про уточнення позовних вимог (вх.№17898).

Відповідач в судове засідання не зявився, проте був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 24.06.2010 р. наданими суду позивачем, але у судове засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзиву на позов не надав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача суд встановив:

13.12.2004 р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (Орендар) було укладено Договір №5/96 оренди нежитлового приміщення (надалі за текстом Договір), згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежилі приміщення першого поверху №502, загальною площею 111,1 кв.м,, розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

За умовами Договору, за орендоване приміщення Орендар зобовязався сплачувати орендну плату, що становила на перший місяць після підписання договору оренди 644,58 грн., без урахування ПДВ та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначався шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Орендар зобовязався вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця незалежно від результатів господарської діяльності.

Пунктом 1.3. термін дії Договору було встановлено до 28.10.2010 р.

В порушення вимог п.п. 2.2, 2.4. договору, Відповідачем за користування орендованим приміщенням орендна плата сплачувалась не в повному обсязі. Так станом на 27.04.2010 р. сума заборгованості Відповідача зі сплати оренди складала 6358,10 грн. про що свідчить наданий Позивачем розрахунок заборгованості.

В ході розгляду справи Відповідачем було сплачено частину заборгованості, відповідно до чого Позивачем було уточнено позовні вимоги і сума стягнення заборгованості із Відповідача складає 1097,69 грн.

Відповідно до п. 5.1. Договору за невиконання або неналежне виконання обов'язків за Договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки у відповідності з чинним законодавством. Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов договору.

Згідно п. 5.2. за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Згідно розрахунку наданому Позивачем, за несвоєчасне внесення орендної плати, у відповідності до п.5.2 договору, нарахована пеня у розмірі 736,41 грн.

28.04.2010 р. Представництвом на адресу Відповідача була надіслана пропозиція про розірвання договору № 01-15/402, однак відповіді на зазначену пропозицію Представництво не отримало.

Враховуючи порушення орендарем порядку внесення плати за користування орендованим приміщенням Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося з відповідним позовом до господарського суду Одеської області для захисту свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Стаття 41 Конституції України, ст. 319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

В обґрунтування заявлених позовних вимог Представництво по управлінню комунальної власності Одеської міської ради посилається на те, що відповідачем в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобовязання з своєчасної сплати орендних платежів не виконувались, внаслідок чого за відповідачем станом на 27.05.2010р. рахується заборгованість з орендної плати в сумі 8214,51 грн. та 724,37 грн. пені. В процесі розгляду справи відповідачем було частково сплачено заборгованість з орендної плати, а саме в сумі 10800 грн. Таким чином станом відповідно до наданого позивачем розрахунку за відповідачем станом на 12.07.2010р. рахується заборгованість з орендної плати в сумі 1097,69 грн. та пеня в сумі 736,41 грн., за період з серпня 2009р. по травень 2010р. яка розрахована помісячно з врахуванням вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України., яку відповідачем до теперішнього часу не сплачено, що є підставою для розірвання договору оренди № 5/96 від 13.12.2004р. на підставі п.2 ст.651, п.2 ст.773, ст.783 Цивільного кодексу України та ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", виселення відповідача з орендованого приміщення зі стягненням заборгованості з орендної плати на суму 1097,69грн. та 736,41грн. пені

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Відповідно до п.5.2 договору оренди № 5/96 від 13.12.2004р. за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Таким чином, сторони по договору передбачили відповідальність орендаря за несвоєчасне внесення орендної плати сплата пені за кожен день прострочки.

Цей пункт договору кореспондується з ч.2 ст.343 Господарського кодексу України, згідно якої платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання.

Пунктом 5.3 вказаного договору визначено, що у разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, орендодавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення обєкту оренди. У разі відмови орендодавця від договору оренди договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору, що кореспондується зі ст.782 Цивільного кодексу України.

В свою чергу, відповідно до ст.291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до ст.783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4)наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Вищенаведений перелік підстав для розірвання договору найма на вимогу орендодавця є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Також ч.2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Виходячи з вищевикладеного, підставою для розірвання спірних договорів за рішенням суду на вимогу позивача є істотне порушення відповідачем умов договору оренди.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем деякі орендні платежі здійснювалися не в повному обсязі та з пропуском строку, встановленого пунктом 2.4 договору оренди, проте це не є істотним порушенням умов договору в розумінні ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України, внаслідок якого позивач значною мірою позбавляється того, на що розраховував при укладенні спірного договору.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи відсутність підстав для розірвання договору оренди № 5/96 від 13.12.2004р. на підставі ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України, ст.26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” суд прийшов до висновку, що в цій частині позов задоволенню не підлягає, а отже, і в частині виселення відповідача з орендованих приміщень також задоволенню не підлягає.

Відносно заявленої вимоги щодо стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 1097,69 грн., суд прийшов до висновку, що вона є підтвердженою матеріалами справи, обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

В частині заявленої вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 736,41грн. суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, вважає, що зазначена вимога підлягає частковому задоволенню, а саме на суму 661,19 грн.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Представництва по управлінню комунальної власності Одеської міської ради підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати в сумі 1097,69 грн. та пені у сумі 661,19 грн.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати по сплаті держмита в сумі 97,81 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах в сумі 226,32 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (65082, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р 37326027001909 МФО 828011 банк ГУДКУ в Одеській області ЗКПО 26302595) 1097 (одна тисяча девяносто сім) грн. 69 коп. - заборгованості з орендної плати, 661 (шістсот шістдесят одна) грн. 19 коп. пені, 97 (девяносто сім) грн. 81 коп. витрат на оплату державного мита; 226 (двісті двадцять шість) грн. 32 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 02.08.2010 р.

Суддя