Ухвала суду № 11377833, 30.07.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

про припинення провадження у справі

"30" липня 2010 р. Справа № 32/84-10-2493

За заявою кредитора: Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси;

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю „Лік”(м.Одеса, вул. Єлізоветівська, буд. 19,кв. 3; код ЄДРПОУ 13922818)

про визнання банкрутом

                              Суддя Грабован Л.І.

Представники сторін:

від кредитора: не з’явився;

від боржника: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: про визнання банкрутом

Державна податкова інспекція у Приморському районі м.Одеси звернулась до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Лік” у порядку ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, посилаючись на наявність заборгованості перед бюджетом у сумі 1823,00 грн.

Боржник у засідання суду не з`явився, витребувані ухвалою суду документи не надав.

Відповідно до ч.12 статті 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” відсутність відзиву боржника не зупиняє провадження у справі.

Ініціюючий кредитор - Державна податкова інспекція у Приморському районі м.Одеси ухвали суду від 18.06.2010р., від 07.07.2010р. та 16.07.2010р. отримав, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштового відправлення, однак у засідання суду не з’явився та витребувані судом документи не надав.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності зі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив наступне:

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора ( кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Стаття 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка має назву „Особливості банкрутства відсутнього боржника”, передбачає вказані „інші випадки” та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

Державна податкова інспекція у Приморському районі м.Одеси як на одну з підстав порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Лік” за положеннями ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” посилається на відсутність боржника за місцезнаходженням, що на думку кредитора підтверджується актом перевірки №1669/24-1002 від 19.11.2009р.

Однак, відповідно до вимог ст. 1 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” місцезнаходження юридичної особи –адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі –виконавчий орган).

Згідно з ст. 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.

З урахування положень ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника.

Дана правова позиція викладена у п.105 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року „Про судову практику в справах про банкрутство”.

Однак, у наданій заявником до суду Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 27.05.2010р. запису щодо відсутності Товариства з обмеженою відповідальністю „Лік” за місцезнаходження не міститься.

Крім того, вимога кредитора щодо порушення справи по банкрутство за положеннями ч.1 ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” повинна підтверджуватись іншими ознаками, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Однак з матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Лік” у першому кварталі 2009 року активно проводило підприємницьку діяльність. Згідно Звіту „Про фінансові результати за 1-й кв. 2009р.” товариство мало чистий прибуток (рядок 190); відповідно до фінансового балансу станом на 31.03.2009р. збільшувало виробничі запаси (рядок 100), готову продукцію (рядок 130), дебіторську заборгованість (рядки 160, 161, 170, 210), тобто збільшувало свій актив (рядок 260).

Відповідно до довідки ООД АТ „Райффайзен Банк Аваль” №88-0-0-00/10-1610 від 08.07.2010р. на рахунку боржника за другий квартал 2009 року відбувався рух грошових коштів.

28.12.2009р. Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси було прийнято рішення №75707/10/24 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, однак підстав його невиконання, з урахуванням наявних на той час активів боржника, заявником не вказано.

Відповідно до ч.2 ст.52 Закону господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Відповідно до ст.1 Закону банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Наявні у матеріалах справи документи не підтверджують боржника задовольнити вимоги кредитора не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю „Лік” в порядку ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не обґрунтована належним доказами та є безпідставною.

Відповідно до ч.36 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року „Про судову практику в справах про банкрутство” у разі коли, законом не врегульовано подальший перебіг провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство, судам слід припиняти провадження у справі про банкрутство на підставі п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 ч.1 ст. 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Вказана позиція викладена, зокрема у постанові Вищого господарського суду України від 30.03.32010р. по справі №Б-13/200.

Оскільки, підстави для розгляду справи про банкрутство за заявою Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю „Лік” у порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” відсутні, господарський суд припиняє провадження по справі №32/84-10-2493.

Керуючись ч.7 ст. 12, п. 7 ч.1 ст. 40, ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 68, п.11 ч.1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

                              У Х В А Л И В:

1.Провадження у справі №32/84-10-2493 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю „Лік”(м.Одеса, вул. Єлізоветівська, буд. 19,кв. 3; код ЄДРПОУ 13922818) –припинити.

2.Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду від 18.06.2010р.

3.Скасувати заборону боржнику та іншим особам вчиняти будь-які дії по відчуженню майна боржника, де б воно не було, здійснювати дії по реорганізації боржника, внесення майна та інших активів як внеску у підприємства, організації, що засновуються, накладену ухвалою суду від 18.06.2010р.

Копію ухвали надіслати: кредитору, боржнику, державному органу з питань банкрутства, державному реєстратору Виконавчого комітету Одеської міської ради, ПершомуВДВС у Приморському районі м. Одеси.

Суддя