Ухвала суду № 113775993, 15.09.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 249-79-26, факс:249-79-28;

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 456-51-65; факс: 456-93-08

e-mail:inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

Код ЄДРПОУ: 02896762

_________________

Провадження 1-кс/760/8876/23

В справі 760/21099/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

15 вересня 2023 року слідчий суддяСолом`янського районногосуду містаКиєва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянув клопотання прокурора Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна в межах досудового розслідування кримінального провадження, внесеного 07.07.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023102090000133, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

ІІ. Мотивувальна частина

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшло клопотання, з якого вбачається, що Солом`янським УП ГУ НП у м. Києві за процесуальним керівництвом Солом`янської окружної прокуратури м. Києва здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42023102090000133, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

У клопотанні прокурор просила накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 для попередження можливої неправомірної реєстрації та відчуження.

Обґрунтовуючи своє клопотання, прокурор зазначила наступне.

Солом`янською окружною прокуратурою м. Києва отримано інформацію щодо шахрайського заволодіння в особливо великих розмірах невстановленими особами, спадковим майном померлої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому числі об`єктом нерухомості, а саме квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала на праві власності померлій у якої на даний час не встановлені родичі.

Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис про смерть №12876 від 23.06.2022).

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть за №010-3747 від 21.06.2022 причина смерті ОСОБА_4 невідома, без ознак насильницької смерті, поховання здійснено колишніми колегами померлої у зв`язку з відсутністю родичів.

За фактом смерті ОСОБА_4 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100090001339 від 21.06.2022, відповідно до протоколу огляду місця події від технічний паспорт на квартиру, ідентифікаційний код, свідоцтво про право власності на житло, заповіт, довіреність, свідоцтво про право на спадщину за заповітом, майновий сертифікат та копії документів, ключі від квартири в 2х екземплярах.

Інформація про опечатування квартири відсутня.

В подальшому, слідчим слідчого відділу Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві вищевказані документи передані під розписку ОСОБА_5 .

Відповідно до інформації КП КМР «Київське міського бюро технічної інвентаризації» від 11.01.2023, двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 42,53 кв.м., жила 31,00 кв.м. на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4 : на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 26.06.1995.

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вказана квартира не зареєстрована реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна не присвоєно.

За відомостями відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації та інформацією з Реєстру територіальної громади м. Києва ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 17.03.1992 по 23.06.2022 мала зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Управлінням державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на виконання запиту щодо надання інформації про державну реєстрацію актів цивільного стану про народження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено, що виявлено: актовий запис про смерть за №12876, складений 23.06.2023 Київським відділом державної реєстрації смерті ЦМУМЮ (м. Києва).

Згідно з інформації зі Спадкового реєстру спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась.

Разом з цим встановлено, що за життя ОСОБА_4 залишила заповіт яким заповіла все своє майно спадкоємцю, який не вступив у спадщину.

Відповідно до ст. ст. 1268, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Під час досудового розслідування осіб з якими померла ОСОБА_4 , перебуває в родинному зв`язку на даний час, не встановлено.

Таким чином, спадщину у встановлений законом строк ні за законом, ні за заповітом не прийнято.

Проте, правовстановлюючі документи перебувають у особи яка не є не спадкоємцем та не перебуває в родинних відносинах з померлою.

Враховуючи викладене, в даному кримінальному провадженні направлено лист щодо залучення представника Київської міської ради в якості потерпілого.

Чинне цивільне законодавство передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Якщо фізична особа склала заповіт, таким чином розпорядившись своєю власністю на випадок смерті, і не скасувала його, то у разі її смерті спадкування здійснюється за заповітом, який є останньою волею спадкодавця.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

З огляду на викладене, внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України (попередня кваліфікація).

Враховуючи вищевикладене, постановою про визнання предметів в якості доказів від 11.09.2023 процесуальним керівником у кримінальному провадженні вищезазначена квартира визнана речовим доказом.

Прокурор у клопотанні зазначила, що з метою попередження можливого неправомірного подальшого відчуження об`єкту нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , який належатиме територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради, або законним спадкоємцям померлої ОСОБА_4 , наявна необхідність, у накладенні арешту на вище вказане майно.

Відповідно до ч.1ст.171КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Згідно з ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши матеріали додані до клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про розгляд клопотання на підставі наявних матеріалів.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Метою арешту майна є збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що у слідства існує сукупність підстав вважати що вказане майно є предметом кримінального правопорушення, суд погоджується з заявленою прокурором необхідністю накладення арешту на вказану квартиру, з метою забезпечення її збереження.

ІІІ. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст.98, 131,132,170,172,173,372 КПК України, слідчий суддя ухвалив:

1. Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , для попередження можливої неправомірної реєстрації та відчуження.

2. Ухвала про арешт майна виконується негайно.

3. Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя: