Рішення № 11377535, 30.07.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" липня 2010 р.Справа № 9/142-10-2616 За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Р.В.МЕТАЛ СЕРВІС";

До відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2;

про стягнення 18811,02грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Паламарчук С.С. (за довіреністю);

Від відповідача: ОСОБА_2;

СУТЬ СПОРУ: 14.06.2010 р. за вх. № 5304 Товариство з обмеженою відповідальністю "Р.В.МЕТАЛ СЕРВІС" (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі Відповідач) 18811,02 грн.

Представник відповідача у судове засідання 30.07.2010 р. зявився, відзив на позов не надав, проти позовних вимог не заперечує.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

За усною домовленістю між Товариством з обмеженою відповідальністю "Р.В.МЕТАЛ СЕРВІС" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, Позивачем було надано Відповідачу транспортні послуги: 76600 м. Le Havre м.п. Ягодин, України; 22051,02 грн.(без ПДВ 20%); а саме: транспортне перевезення за маршрутом м.п. Ягодин, Україна, с. Коблево, Миколаївська область, Україна, - 2300,00 грн.( без ПДВ 20%), відповідно до Акту № ФУ 022 здачі-приймання робіт (надання послуг). Вантажний автомобіль використовувався з державним номером НОМЕР_2.

20.10.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Р.В.МЕТАЛ СЕРВІС" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було підписано акт здачі-приймання робіт, що підтверджує прийняття Відповідачем наданих послуг з перевезення та відсутність претензій по відношенню до кожної із сторін. Згідно цього акту загальна вартість робіт(послуг) становить 24811,02 грн.

20.10.2008р. Позивачем було виставлено Відповідачу рахунок № ФУ-018 на суму 24811,02 грн. Відповідачем було частково оплачено надані послуги у сумі 6000 грн., що підтверджується банківською випискою від 23.12.2008р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Р.В.МЕТАЛ СЕРВІС" транспортні послуги виконало в повному обсязі, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №307684, згідно якої вбачається, що вантаж доставлено вантажоодержувачу, а саме в даному випадку Відкритому акціонерному товариству „Коблево” 17.102008р., про що свідчить підпис Уповноваженої особи вантажоодержувача, і печатка даної юридичної особи.

16.01.2009р. Відповідачу було відправлено лист з актом здачі-приймання робіт №ФУ-022 від 20.10.2008р., рахунок ФУ-018 від 20.10.2008р., міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №307684. Зазначені документи Відповідач отримав 24.01.2009р, про що зазначено в поштовому повідомленні про вручення.

07.05.2010р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Р.В.МЕТАЛ СЕРВІС" було надіслано Відповідачу вимогу про повернення боргу (вих. №57) від 06.05.2010р., з вимогою оплатити вартість наданих послуг, оскільки виникла заборгованість у розмірі 18811,02 грн. Також, 07.05.2010р на адресу Відповідача курєрською службою здійснювалась доставка вимоги про повернення боргу, але вручення не було здійснене, оскільки Відповідач відсутній за даною адресою, хоча з огляду на дані в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, змін стосовно місця проживання Відповідача не простежується.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.

Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори, укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобовязання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (65009, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_3, в Південне ГРУ АКБ „Приватбанк”, МФО 328704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.В.МЕТАЛ СЕРВІС" (юридична адреса: 33003, м. Рівне, вул. Струтинської, буд. 2а; фактична адреса: 35331, Рівненська обл., Рівненський район, с. Городок, вул. Борона Штейнгеля, буд. 3Д, код ЄДРПОУ 30712400, р/р 26001730253981 в ЛОФ АКБ „Укрсоцбанк” м. Рівне, МФО 325019) основний борг в сумі 18811,02 грн., витрати по державному миту в сумі 188,11 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Меденцев П.А.