Рішення № 11377492, 30.07.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" липня 2010 р.Справа № 9/133-10-2575 За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Південгідроспецбуд»;

До відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1;

про стягнення 10950,83 грн.;

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Тарасевич В.С. (за довіреністю);

Від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПОРУ: 10.06.2010 р. за вх. №5078 Відкрите акціонерне товариство «Південгідроспецбуд»(далі Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення із Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі Відповідач) 10950,83 грн.

Представник відповідача у судове засідання 30.07.2010 р. не зявився.

Ухвала про порушення провадження у справі від 14.06.2010р., надіслана судом на юридичну адресу Відповідача, повернута до суду відділення поштового звязку через відсутність Відповідача, таким чином Відповідач вважається належним чином повідомленим про дату і місце судового засідання, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, про що зазначено у розясненнях, викладених у п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/530 від 10 грудня 2009р. Крім того, як вбачається із Довідки з ЄДР від 28.07.2010р. адреса, за якою надіслано ухвалу суду є адресою місця проживання фізичної особи підприємця.

Відповідач не надав відзив на позов, у звязку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

03.01.2008 р. між сторонами спору було укладено договір №03/01-08, за умовами п.1.1 якого Позивач надає відповідачу послуги з вивантаження залізничних вагонів з цементом у сілоса та надання сілосів в оренду для фасовки цементу у мішки.

Відповідно до п.3.1. договору вартість обробки залізничних вагонів за 1 тону вантажу, вартість оренди ємкостей для зберігання вантажів сторони узгоджують щоквартально шляхом підписання протоколу узгодження ціни, який є невідємною частиною договору.

Згідно до протоколу узгодження №1 від 03.01.2008 р. до договору від 03.01.2008 р. вартість обробки залізничних вагонів за 1 тону вантажу 21 грн., вартість оренди ємкостей №№10, 11, 12 для зберігання вантажу в місяць 5000 грн.; строк дії протоколу до 31.03.2008 р.

В підтвердження надання прийняття послуг за договором від 03.01.2008 р. сторонами підписано акти здачі-прийняття робіт №ДО-0000235 від 04.12.2008 р. (на суму 5000 грн.), №ДО-0000227 від 06.10.2008 р. (на суму 5000 грн.), №ДО-0000223 від 30.09.2008 р. (на суму 5832 грн.).

Позивачем Відповідачу було виставлено рахунки-фактури №ДО-0000297 від 04.12.2008 р. на суму 5000 грн., №ДО-0000260 від 30.09.2008 р. на суму 5832 грн.

Позивач повідомив, що за надані послуги Відповідач частково розрахувався на суму 7000 грн.

У звязку з неналежним виконанням зобовязань за договором №03/01-08 від 03.01.2008 р. у Відповідача утворилась заборгованість перед Позивачем у сумі 8832 грн.

Позивачем у відповідності до чинного законодавства та положень договору у звязку з неналежним виконанням Відповідачем умов договору розраховано збитки від інфляції в сумі 1739,90 грн., 3% річних в сумі 378,93 грн.

Однак, Позивачем зроблено помилку в розрахунках при визначені індексу інфляції за період з 10.12.2008 р. по 18.05.2010 р. 1,197, що призвело до неправильного розрахунку суми збитків від інфляції. Крім того, Позивачем невірно розраховано суму 3% річних.

Судом самостійно розраховану суму збитків від інфляції за період прострочення сплати суми боргу з 10.12.2008 р. по 18.05.2010 р., яка за розрахунком суду складає 1563,60 грн.; також суд розрахував 3% річних від простроченої суми за зазначений вище період, що складає 359,48 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.

Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори, укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобовязання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦКУ, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Південгідроспецбуд»(м. Одеса, вул. Троїцька,39, кв.14, код ЄДРПОУ 01416530) основну заборгованість в сумі 8832 грн., суму збитків від інфляції в сумі 1563,60 грн., 3% річних в сумі - 359,48 грн., 107,55 грн. витрати по державному миту; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Меденцев П.А.