Ухвала суду № 113771711, 27.09.2023, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/777/23

Провадження № 2-а/162/34/2023

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

27 вересня 2023 року смт Любешів

Суддя Любешівського районного суду Волинської області Савич А.С., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови №3АІ3438164 від 08.09.2023 в справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 через свого представника Савонік Л.О. 22.09.2023 звернулася в суд з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення про притягнення її до відповідальності.

У своєму позові позивач заявила клопотання про звільнення її від сплати судового збору, оскільки проаналізувавши судову практику Європейського Суду, Верховного Суду, норми чинного законодавства та фактичні обставини справи, вона дійшла висновку, що у цій справі відсутня розумна пропорційність між використаними засобами та поставленою метою, оскільки розмір судового збору в рази перевищує розмір штрафу, передбаченого санкцією ст. 122 КУпАП.

З урахуванням наведеного, просить звільнити її від сплати судового збору.

Вивчивши матеріали адміністративного позову, суд доходить такого висновку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Окрім того, відповідно до п.1 ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Частиною 2 ст. 8 цього Закону передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, за змістом наведених норм єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є майновий стан сторони, який унеможливлює чи створює істотні перешкоди у сплаті нею судового збору у встановленому законом розмірі, про наявність якого сторона має надати належні і допустимі докази.

Водночас, розглядаючи вказане клопотання, суд дійшов висновку, що, всупереч вимогам закону, позивачкою не надано до суду жодних переконливих доказів, які б давали підстави для звільнення її від сплати судового збору при подачі позову.

Так, позивач є особою працездатного віку, доказів того, що за станом здоров`я вона не має змоги працювати, що вона не працює, а також, що вона не отримує будь-які доходи, до матеріалів клопотання не долучено.

При цьому, суд вважає за необхідне наголосити на наступному.

Згідно з ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відмова у звільненні від сплати судового збору, відстрочці або розстрочці його сплати не порушує положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд), оскільки не перешкоджає вказаній особі у доступі до суду і не ускладнює його таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір, його об`єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови звільнення від сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що у задоволенні клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору слід відмовити за необґрунтованістю.

Керуючись ст. 132, 133, 248, 256 КАС України, ст.8 Закону України «Про судовий збір»,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені клопотання позивачки ОСОБА_1 про звільнення позивача від сплати судового збору - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: А.С. Савич