Рішення № 11377034, 26.07.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" липня 2010 р.Справа № 10/18-10-489 за позовом Одеської залізниці

до відповідача Приватного підприємства «РІА КЛЕРІ»

про стягнення 29328,77 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Ярославцева О.В. за довіреністю від 01.04.2010р. №266

від відповідача: Хімічева Н.М. –керівник

Суть спору: Одеська залізниця звернулася до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ПП «РІА КЛЕРІ» 29328,77 грн., з яких, 24095,52 грн. –основний борг за послуги, що надані позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору про надання рекламних послуг від 08.06.2008р. за реєстраційним №ОД/Л-07-490 дНЮ, в т.ч. 19883,52 грн. –борг за послуги, що надані позивачем по Додатковій угоді №12 від 01.07.2008р. до договору та 4212 грн. –борг за послуги, що надані позивачем по Додатковій угоді №14 від 07.07.2008р. до договору; 5233,25 грн. –пеня, що нарахована відповідачу з 26.01.2009р. по 24.12.2009р. за порушення строків оплати грошових коштів в сумі 23207,20 грн. та з 08.04.2009р. по 28.09.2009р. за порушення строків оплати грошових коштів в сумі 888,32 грн.

Під час розгляду справи позовні вимоги неодноразово змінювалися та зменшувалися позивачем, про що до суду надані відповідні заяви, а саме клопотання про зміну позовних вимог від 10.03.2010р. №НЮ-14/253, яке залучено судом до справи 10.03.2010р., та згідно з яким, на виконання вимог суду позивач здійснив розрахунок пені із врахуванням вимог ч.6 ст.232 ГК України, згідно з яким, розмір пені становить 2993,52 грн., в т.ч. 2777,21 грн. –пеня, що нарахована на суму 23207,20 грн. та 106,31 грн. –пеня, що нарахована на суму 888,32 грн.; заява про зменшення розміру позовних вимог від 21.04.2010р. за вх.№10397, згідно з якою, позивач просить суд стягнути з відповідача 20935,26 грн., з яких, 19752,48 грн. –основний борг, в т.ч. 15540,48 грн. - борг по Додатковій угоді №12 від 01.07.2008р. до договору та 4212 грн. –борг по Додатковій угоді №14 від 07.07.2008р. до договору; 1182,78 грн. –пеня, в т.ч. 1138,48 грн. –пеня по Додатковій угоді №12 від 01.07.2008р. до договору та 44,30 грн. –пеня по Додатковій угоді №14 від 07.07.2008р. до договору; заява про уточнення позовних вимог від 09.06.2010р. за вх.№14812, згідно з якою, позивач просить суд стягнути з відповідача 22114, 32 грн., з яких, 19752,48 грн. –основний борг, в т.ч. 15540,48 грн. - борг по Додатковій угоді №12 від 01.07.2008р. до договору та 4212 грн. –борг по Додатковій угоді №14 від 07.07.2008р. до договору; 2361,84 грн. –пеня, в т.ч. 1867,10 грн. –пеня по Додатковій угоді №12 від 01.07.2008р. та 504 грн. –пеня по Додатковій угоді №14 від 07.07.2008р., та у заяві про уточнення позовних вимог від 01.07.2010р. за вх.№16696 позовні вимоги викладені позивачем в остаточній редакції, а саме позивач просить суд стягнути з відповідача 22122,54 грн., з яких, 19752,48 грн. –основний борг, в т.ч. 15540,48 грн. - борг по Додатковій угоді №12 від 01.07.2008р. до договору та 4212 грн. –борг по Додатковій угоді №14 від 07.07.2008р. до договору; 2370,06 грн. –пеня, в т.ч. 1868,76 грн. –пеня по Додатковій угоді №12 від 01.07.2008р. та 501,30 грн. –пеня по Додатковій угоді №14 від 07.07.2008р.

Відповідач просить суд відмовити у задоволені позовних вимог, з підстав, що викладені у письмових поясненнях, які залучені судом до справи 10.03.2010р., у письмових поясненнях, які залучені судом до справи 24.03.2010р., у додаткових письмових поясненнях, які залучені судом до справи 24.03.2010р., та у письмових поясненнях на заяву про уточнення позовних вимог, які залучені судом до справи 14.07.2010р., згідно з якими, відповідач посилається на те, що, по –перше, по Додатковій угоді №12 від 01.07.2008р. до договору вартість наданих позивачем послуг зменшується на 2227,20 грн., оскільки адресна програма по цій додатковій угоді зменшена на 96 вагонів, про що свідчить витяг з «Руху пасажирських поїздів», згідно з яким, літній поїзд №234/233 Одеса-Москва вийшов з обігу 28.08.2008р. та літній поїзд №236/235 Одеса-Москва вийшов з обігу 16.09.2008р. По-друге, позивачем порушені умови п.1.1. договору, оскільки з 01.08.2008р. рекламна компанія зірвана позивачем відсутністю її розміщення. По-третє, рахунок –фактура на оплату послуг №513 від 12.12.2008р. є безпідставним, оскільки незрозумілою є назва послуги, що вказана у цьому рахунку «перерахунок згідно телеграми №Н/633 від 25.03.2008р.», вартість цієї послуги в сумі 888,32 грн. та сам рахунок виставлений за підписом Буравчук Т.О., яка була звільнена 03.11.2008р. По-четверте, дублікати рахунків та актів, які дійсно одержані відповідачем 26.01.2009р. не містять дати складання акту та періоду проведення рекламної компанії, не містять підпису відповідальної особи –представника пасажирського вагонного депо Одеса-Головна, а підписані Кричуном С.І., який являється працівником резерву провідників. По-п’яте, з 15.07.2008р. позивач не надав відповідачу жодного фотозвіту. По-шосте, за фактично надані позивачем послуги з 15.07.2008р. по 31.08.2008р. по Додатковій угоді №14 від 07.07.2008р. до договору відповідач розрахувався вчасно, а послуги з 01.09.2008р. по 16.09.2008р. позивачем не надані.

Під час розгляду даної справи строк вирішення спору продовжувався господарським судом до 26.05.2010р. у зв’язку із задоволенням відповідного клопотання сторін, про що 24.03.2010р. винесено відповідну ухвалу, а також до 26.07.2010р. у зв’язку із задоволенням відповідного клопотання сторін у справі, про що 12.05.2010р. винесено відповідну ухвалу.

На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошено перерву до 26.07.2010р., про що сторони повідомлені належним чином.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

08.06.2008р. між Одеською залізницею (Розповсюджувач, позивач) і ПП «РІА КЛЕРІ» (Рекламодавець, відповідач) укладений договір про надання рекламних послуг за реєстраційним №ОД/Л-07-490 дНЮ, згідно з яким, позивач проводить рекламні компанії в інтересах відповідача на Рекламних носіях та Територіях, що належать позивачу, а відповідач приймає та сплачує такі послуги позивача в порядку та на умовах передбачених даним договором. Умови проведення кожної окремої рекламної компанії, а саме: тип реклами, тип спеціальних конструкцій, адресна програма, період та вартість проведення рекламної компанії, оплата послуг позивача, кількість місць для розміщення, а також особливі умови проведення рекламної компанії визначаються сторонами в Додатковій угоді до даного договору, яка є невід’ємною частиною даного договору.

У розділі 2 договору визначені терміни, що вживають у даному договорі, а у розділі 3 договору встановлені умови щодо прав та обов’язків сторін, а саме встановлено, що позивач в т.ч. має право за домовленістю сторін надавати відповідачу фото звіти про проведену рекламну компанію, або усунення ушкоджень Рекламоносіїв (п.3.1.3.), та одночасно в т.ч. зобов’язаний вчасно виставляти рахунки-фактури для оплати послуг у відповідності до встановленого Додатковою угодою графіку оплати (п.3.2.2.); розмістити надану відповідачем рекламу на умовах і в терміни, передбачені Додатковою угодою, та підтримувати її в належному стані у період рекламної компанії (п.3.2.3.).

Відповідач має право в т.ч. направляти на адресу позивача будь-які претензії, пов’язані з незадовільним проведенням рекламної компанії, у письмовій формі (по факсу з обов’язковим надсиланням оригіналу претензії поштою) тільки протягом терміну проведення рекламної компанії не пізніше 3-х робочих після її закінчення (п.3.3.3.) та одночасно в т.ч. зобов’язаний здійснювати розрахунки з позивачем у відповідності до вимог даного договору (п.3.4.5.); прийняти виконані роботи шляхом підписання Акту приймання –передачі виконаних робіт (п.3.4.6.).

Згідно з умовами п.4.3. договору оплата послуг здійснюється відповідачем шляхом 100% оплати шляхом безготівкового переказу коштів на розрахунковий рахунок позивача на підставі рахунків-фактур, виставлених позивачем, термін вказано у додатковій угоді, а відповідно до умов п.6.3. договору у разі несвоєчасної або неповної оплати відповідачем послуг даного договору відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми належної до сплати.

Умовами п.4.4. договору передбачено щомісячно оформлення акту приймання-передачі робіт, який не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним відповідач надає позивачу.

Згідно з умовами п.5.1. договору, договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2008р.

Також судом встановлено, що 01.07.2008р. між сторонами укладено Додаткову угоду №12 до договору, в якій встановлені умови щодо проведення рекламної компанії, а саме: виду надання рекламних послуг –розміщення плакатів А4 у вагонах СВ, Купе, Плацкарт пасажирського вагонного депо Одеса-Головна (ЛВЧД-3); виду реклами - транзитна; адресної програми (місяця розміщення реклами, адрес) –всього 124 СВ,К і 82 П; періоду проведення рекламної компанії - з 01.07.2008р. по 31.12.2008р.; сюжету (змісту реклами)- Мобільний оператор; вартості послуг - 4748,80 грн.; графіку оплати –100% передоплата; відповідального працівника від позивача - Буравчук Т.О. та відповідального працівника відповідача - Хімічева Н.М.

Поряд з цим судом встановлено, що під час виконання умов цієї додаткової угоди позивач виставив відповідачу рахунки-фактури на оплату наданих послуг на суму 24632,32 грн., в т.ч. рахунок-фактура №295 від 01.08.2008р. на оплату послуг, що надані позивачем у липні в сумі 4748,80 грн., який одержаний відповідачем 01.08.2008р. за вх.№210, що підтверджується відміткою відповідача на вказаному рахунку; рахунок-фактура №294 від 01.08.2008р. на оплату послуг, що надані позивачем у серпні в сумі 4748,80 грн., який одержаний відповідачем 01.08.2008р. за вх.№38, що підтверджується відміткою відповідача на вказаному рахунку; рахунок-фактура №367 від 01.09.2008р. на оплату послуг, що надані позивачем у вересні в сумі 4748,80 грн., який одержаний відповідачем 22.09.2008р. за вх.№52, що підтверджується відміткою відповідача на вказаному рахунку; рахунок-фактура №403 від 25.09.2008р. на оплату послуг, що надані позивачем у жовтні в сумі 4748,80 грн., який одержаний відповідачем 02.10.2008р. за вх.№56; рахунок-фактура №438 від 29.10.2008р. на оплату послуг, що надані позивачем у листопаді в сумі 4748,80 грн. та рахунок-фактура №513 від 12.12.2008р. на оплату послуг, що надані позивачем у грудні в сумі 888,32 грн., які одержані відповідачем 26.04.2009р., разом із претензією позивача про оплату наданих послуг від 08.04.2009р. №НЮ-9/54, що підтверджується відміткою відповідача на вказаних рахунках та не заперечується самим відповідачем у судовому засіданні.

При цьому акти виконаних робіт по цій Додатковій угоді за липень-грудень 2008 року позивач передав відповідачу на підписання лише 26.01.2009р., що підтверджується підписом відповідача на вказаних актах та не заперечується самим відповідачем у судовому засіданні.

Разом з тим судом встановлено, що під час виконання цієї додаткової угоди відповідачем здійснено перевірку виконання її умов позивачем, про що між сторонами підписаний відповідний акт перевірки за 07.07.2008р., 10.07.2008р. та 14.07.2008р., згідно з яким, в ході перевірки порушень не виявлено, а також відповідачем здійснено оплату послуг, що надані позивачем у серпні 2008 року в сумі 4748,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням №96 від 21.08.2008р., а послуги, які надані позивачем у липні, вересні-грудні на суму 19883,52 грн. відповідач позивачу не сплатив.

Також судом встановлено, що 07.07.2008р. між сторонами укладено Додаткову угоду №14 до договору в якій встановлені умови щодо проведення рекламної компанії, а саме: виду надання рекламних послуг –розміщення плакатів А4 у вагонах СВ,Купе, Плацкарт Пасажирського вагонного депо Одеса-Головна (ЛВЧД-3); виду реклами - транзитна; адресної програми (місяця розміщення реклами, адрес) –всього 67П, 100К і 14 СВ; періоду проведення рекламної компанії: з 07.07.2008р. по 16.09.2008р.; сюжету (змісту реклами) - Готельні послуги; вартості послуг - 18164,25 грн., в т.ч. за липень 6054,75 грн., за серпень 7897,50 грн., за вересень 4212 грн.; відповідального працівника від позивача: Буравчук Т.О. та відповідального працівника відповідача Хімічева Н.М.

Під час дії цієї Додаткової угоди позивач також виставив відповідачу рахунки-фактури на оплату наданих послуг, в т.ч. рахунок-фактура №290 від 01.08.2008р. на оплату послуг, що надані позивачем з 15.07.2008р. по 31.07.2008р. на суму 3948,75 грн., який відповідач одержав 01.08.2008р. за вх.№37, а 21.08.2008р. здійснив оплату послуг по цьому рахунку, що підтверджується платіжним дорученням №97 від 21.08.2008р.; рахунок-фактура №291 від 01.08.2008р. на оплату послуг, що надані позивачем у серпні 2008р. на суму 7897,50 грн., який відповідач одержав 01.08.2008р. за вх.№39 та 03.09.2008р. здійснив оплату цього рахунку, що підтверджується платіжним дорученням №99 від 03.09.2008р.; рахунок-фактура №368 від 01.09.2008р. на оплату послуг, що надані позивачем у вересні 2008 року на суму 4212 грн., який відповідач одержав 22.09.2008р. за вх.№51, що підтверджується відміткою відповідача на вказаному рахунку. Вказаний рахунок залишився не оплачений відповідачем.

При цьому акт виконаних робіт по цій Додатковій угоді за вересень 2008 року позивач передав відповідачу на підписання лише 26.01.2009р., що підтверджується підписом відповідача на вказаних актах та не заперечується самим відповідачем у судовому засіданні.

Окрім того, під час виконання вищевказаних Додаткових угод №12 та №14 позивач звернувся до відповідача з листом від 24.09.2008р. №Л-17/4445, в якому повідомив відповідача про систематичне невиконання договірних зобов’язань щодо оплати послуг по Додатковим угодам №12 та №14, про наявність боргу по цим Додатковим угодам, а також про те, що у разі несплати боргу у термін до 26.09.2008р. буде поставлено питання про скасування вказаного договору. Вказаний лист одержаний відповідачем, що підтверджується самим відповідачем у листі від 15.05.2009р. за вих. №03/05.

В подальшому позивач звернувся до відповідача з претензією №НЮ-9/54 від 08.04.2009р., в якій заявив вимогу про оплату боргу. В додаток до претензії позивач надав дублікати рахунків та актів виконаних робіт по додатковій угоді №14.

Вказану претензію відповідач одержав 26.04.2009р., що підтверджується поясненнями самого відповідача у судовому засіданні, а у листі від 15.05.2009р. за вих.№03/05 повідомив позивача, що внаслідок неналежного виконання договірних зобов’язань щодо розміщення реклами позивачем, відповідачу спричинені збитки; що з середини вересня 2008 року перевезення були переведені на зимовий час, а тому адресна програма по ДУ 12 від 01.07.2008р. зменшилася на два поїзди, що в грошову еквіваленті становить 2784 грн. в місяць.

          Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом між сторонами у справі укладений договір про надання рекламних послуг з додатковими угодами до цього договору №12 і №14, згідно з якими, позивач зобов’язався проводити рекламні компанії в інтересах відповідача на рекламних місцях та територіях позивача, а відповідач зобов’язався приймати та сплачувати послуги позивача, зокрема, шляхом 100% передоплати на підставі рахунків-фактур, виставлених позивачем. При цьому умовами укладеного між сторонами договору також передбачено щомісячне оформлення акту прийму-передачі робіт, який не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним позивач надає відповідачу.

Між тим, акти прийму-передачі виконаних робіт за липень-грудень 2008 року по додатковій угоді №12 та акт приймання-передачі виконаних робіт за вересень 2008р. по додатковій угоді №14 позивач передав відповідачу на підписання лише 26.01.2008р. При цьому ці акти відповідачем не підписані, з посиланням при цьому на їх оформлення позивачем не належним чином, зокрема, без зазначення дати їх складення, періоду надання послуг, а також з посиланням на те, що послуги за цими актами надані позивачем відповідачу неналежним чином. Поряд з цим, послуги, що надані позивачем у серпні 2008 року по додатковій угоді №12 та у липні-серпні 2008 року по додатковій угоді №14 відповідач оплатив, а послуги, що надані позивачем у липні, вересні-грудні 2008 року по додатковій угоді №12 та у вересні 2008 року по додатковій угоді №14 відповідач не оплатив, з посиланням на те, що послуги, надані позивачем відповідачу неналежним чином.

При цьому свої посилання відповідач обґрунтовує тим, що позивач не надав відповідачу жодного фотозвіту; що з 15.08.2008р. жодного повідомлення про планову перевірку з боку позивача до відповідача не надходило, а пропозиції відповідача на проведення спільної перевірки ігнорувалися позивачем; що деякі літні поїзди вийшли з обігу в період надання рекламних послуг позивачем, внаслідок чого адресна програма зменшилася на 96 вагонів, а отже і зменшилася вартість послуг позивача за цей період.

Поряд з цим, за умовами укладеного між сторонами договору надання фотозвітів позивачем є правом, а не обов’язком останнього (п.3.1.3. договору), а направляти на адресу позивача претензії пов’язані з незадовільним проведенням рекламної компанії у письмовій формі (по факсу з обов’язковим надсиланням оригіналу претензії поштою) тільки протягом терміну проведення рекламної компанії та не пізніше 3 робочих днів після її закінчення є правом відповідача (п.3.3.3. договору).

Між тим, доказів, які підтверджують доводи відповідача про те, що позивач ігнорував звернення відповідача з пропозиціями провести спільну перевірку відповідач до суду не надав, а лист останнього б/н та б/д з вимогою до В.О. начальника депо Одеса-Головна не надісланий позивачу і тому не може бути визнаний господарським судом належним і допустимим доказом, який підтверджує доводи відповідача.

Водночас позивач погодився із доводами відповідача про вихід з обігу літніх поїздів та на вимогу суду здійснив перерахунок вартості послуг, що надані позивачем у період вересня по грудень 2008р. включно по Додатковій угоді №12 від 01.07.2008р., згідно з яким, вартість наданих відповідачу послуг становить 15540,48 грн., а із врахуванням вартості послуг, що надані позивачем у вересні 2008р. по Додатковій угоді №14 від 07.07.2008р. вартість наданих позивачем послуг становить 19752,48 грн.

Також позивач уточнив позовні вимоги, про що 01.07.2010р. надав до суду відповідну заяву за вх.№16696, згідно з якою просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 19752,48 грн.

В свою чергу відповідачем також на вимогу суду здійснений перерахунок вартості послуг, які надані позивачем як у липні 2008р., вересні-грудні 2008р. по Додатковій угоді №12 від 01.07.2008р., згідно з яким, вартість наданих позивачем послуг становить 12737,22 грн., так і у вересні 2008р. по Додатковій угоді №14 від 07.07.2008р., згідно з яким, вартість наданих позивачем послуг становить 2915,71 грн., що загалом становить 15652,93 грн.

При цьому у судовому засіданні представник позивача не надав до суду жодних заперечень щодо розрахунку відповідача, а навпаки, погодився із цим розрахунком.

Таким чином оцінивши в сукупності докази, які надані сторонами в підтвердження своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку про те, що позивач надав відповідачу послуги, що передбачені умовами як Додаткової угоди №12, та і Додаткової угоди №14 та загальна вартість наданих позивачем послуг становить 15652,93 грн., а відповідач в всовую чергу належними і допустимими доказами у розумінні вимог ст.34 ГПК України не довів суду обставин ненадання таких послуг позивачем.

За таких обставин уточнені позивачем позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу задовольняються господарським судом частково в сумі 15652,93 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов’язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Як вище встановлено господарським судом, умовами укладеного між сторонами договору встановлено, що у разі несвоєчасної або неповної оплати відповідачем послуг даного договору відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми належної до сплати.

Згідно з розрахунком пені, який уточнений позивачем, нарахування пені по рахунку №295 за липень 2008 року здійснено позивачем з 01.08.2008р. по 01.02.2009р. на суму боргу 4784,80 грн. і розмір нарахованої пені становить 578, 90 грн.; нарахування пені по рахунку №367 за вересень 2008 року здійснено позивачем з 01.10.2008р. по 01.04.2009р. на суму боргу 3226,88 грн. і розмір нарахованої пені становить 386,20 грн.; нарахування пені по рахунку №403 за жовтень 2008 року здійснено позивачем з 26.09.2008р. по 26.03.2009р. на суму боргу 2521,60 грн. і розмір нарахованої пені становить 300,10 грн.; нарахування пені по рахунку №438 за листопад 2008 року здійснено позивачем з 31.10.2008р. по 30.04.2009р. на суму боргу 2521,60 грн. і розмір нарахованої пені становить 301,80 грн.; нарахування пені по рахунку №513 за грудень 2008 року здійснено позивачем з 13.12.2008р. по 13.06.2009р. на суму боргу 2521, 60 грн. і розмір нарахованої пені становить 301,80 грн., а нарахування пені по рахунку №368 за вересень 2008 року (Додаткова угода №14) здійснено позивачем з 02.09.2008р. по 02.03.2009р. на суму боргу 4212 грн. і розмір нарахованої пені становить 501,30 грн., що загалом становить 2370,06 грн.

Між тим, виходячи із умов укладеного між сторонами договору, якими встановлено, що оплата послуг здійснюється відповідачем шляхом 100% оплати шляхом безготівково переказу коштів на розрахунковий рахунок позивача на підставі рахунків-фактур, виставлених позивачем, а також з того, що рахунок на оплату послуг, які надані позивачем у вересні 2008 року виставлені відповідачу 22.09.2008р., рахунок на оплату послуг, що надані позивачем у жовтні 2008р. виставлений відповідачу 02.10.2008р., рахунок на оплату послуг, що надані позивачем у листопаді 2008р. виставлений позивачем 26.04.2009р., рахунок на оплату послуг, що надані позивачем у грудні 2008р. виставлений позивачем 26.04.2009р., рахунок на оплату послуг, що надані позивачем у вересні 2008р. по ДУ №14 виставлений позивачу 21.09.2008р.; що вартість послуг, які підлягають оплаті відповідачем на підставі виставлених позивачем рахунків не відповідає фактичній вартості наданих позивачем послуг, що визнано і самим позивачем, господарський суд вважає, що позивач безпідставно нарахував відповідачу пеню за порушення строків оплати наданих послуг, а тому і підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені відсутні.

На підставі ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Одеської залізниці задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства «РІА КЛЕРІ» (65079, м. Одеса, Кулікове поле,1, код ЄДРПОУ 35049851, п/р 26009002641001 у філії «ОРУ»банку ТОВ «Фінанси та кредит») на користь Одеської залізниці (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315, п/р 26003000001 в Одеській філії АБ «Експрес-Банк»у м. Одесі, МФО 328801) основний борг в сумі 15652 (п'ятнадцять тисяч шістсот п’ятдесят дві) грн. 93 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 155 (сто п’ятдесят п’ять) грн. 44 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 125 (сто двадцять п’ять) грн. 08 коп.

          3.У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Рішення підписане 26 липня 2010 року.

Суддя