Рішення № 11376641, 23.07.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" липня 2010 р.Справа № 9/80-10-1708 За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"; в особі, якою є філія "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС";

До відповідача: житлово-будівельного кооператива "Суворовський-5" ;

про стягнення 52511,11грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Слівка К.Є. (за довіреністю); Лупол Н.Г. (за довіреністю);

Від відповідача: Ломідзе О.Г. (директор);

СУТЬ СПОРУ: 16.04.2010 р. за вх. № 3190 Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"; в особі, якою є філія "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення із Житлово-будівельного кооператива "Суворовський-5" (далі –Відповідач) 52511,11 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Представник відповідача у судові засідання призначені по справі з’являвся. Відзив на позов надав 26.05.2010р. за вх. №13519, згідно якого проти позовних вимог заперечує у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Житлово-будівельний кооператив "Суворовський-5", надалі Відповідач, є абонентом філії "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС", надалі Позивач. Згідно з правилам користування системи комунального водопостачання у містах та селищах України, затвердженим наказом Дердкомунгоспу України №65 від 01.07.1994р., та Договором про надання послуг водопостачання та водовідведеня №80/1 від 01.11.2000р., укладеним між КП „Одесводоканал” та Відповідачем, та додатковою угодою від 05.08.2004р. до даного Договору. Позивач надав послуги з водопостачання та водовідведеня Відповідачу, за які він у відповідності до розділу 12 Правил водокористування, та п. 3.2 Договору повинен був своєчасно оплачувати надані послуги, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Позивача.

КП „Одесводоканал” було реорганізовано шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС", яке відповідно до п. 1.1 Статуту є правонаступником всіх прав та зобов’язань реорганізованого КП „Одесводоканал” на підставі Договору орендицілісного майнового комплексу КП „Одесводоканал” від 17.12.2003р. рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" була створена філія "Інфоксводоканал", основним предметом діяльності якої є надання послуг з водопостачання та водовідведеня.

Розрахунок заборгованості за надані послуги водокористування здійснювався Позивачем згідно показаннями засобів обліку та діючими тарифами, затвердженими рішеннями виконкому Одеської міської ради №99 від 19.05.2006р., №349 від 19.04.2007р, №95 від 14.02.2008р.

Однак Відповідач не розраховувався за надані послуги у повному обсязі. У результаті чого утворилася заборгованість за період з 01.01.2007р по 01.02.2010р., у сумі 52511,11 грн., що підтверджується обґрунтованим розрахунком суми боргу та довідкою про розрахунки з абонентом.

Доказами, що підтверджують надання послуг водопостачання та водовідведеня є часткова сплата послуг Відповідачем, звіти Відповідача про водопостачання за вказаний період, які він надав Позивачеві у відповідності з п. 2.3.8 Договору.

02.04.2010р. філією "Інфоксводоканал" Відповідачу було надіслано підписаний зі сторони Позивача акт звірки взаємних розрахунків №461, але свій екземпляр акту звірки або відповідь на нього, Позивачем не отримані.

26.05.2010р. у судовому засіданні Відповідач надав суду заперечення на позов (вх. №13519), в якому зазначив, що Житлово-будівельний кооператив "Суворовський-5" сплатив за водопостачання та водовідведеня Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" за 2007р. –23628,36 грн., що підтверджується копією про стан розрахунків Житлово-будівельного кооператива "Суворовський-5" і Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" з 01.01.2007р по 31.12.2007р., що підписана тільки Відповідачем. Також Відповідач у відзиві зазначає, що Позивач в позовній заяві не врахував суми оплати за 2007р., а тому сума заборгованості за період з 01.01.2007р. по 01.02.2010р. складає 28882.75 грн.

У судовому засіданні 09.06.2010р. Позивач надав суду пояснення на заперечення Відповідача, відповідно до яких повідомляє, що доводи наданих Відповідачем заперечень суперечливі та не відповідають умовам діючого між сторонам Договору №80/1 від 01.11.2000р.а саме: Відповідачем додані платіжні доручення та банківські виписки про сплату Відповідачем 23586,30 грн. в 2007 році на користь Позивача, але в самому тексті заперечень Відповідач зазначає суму 28882,75 грн., а в довідці про стан розрахунків Житлово-будівельного кооператива "Суворовський-5" і Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" зазначена сума у розмірі 23628,36 грн.

За даними служби „Водозбуд” Позивача, Відповідачем сплачена сума боргу за послуги водопостачання та водовідведеня в 2007році складає 23628,36 грн. що підтверджується довідкою про розрахунки з абонентом. З цієї суми 19005,86 грн. було зараховано Позивачем в рахунок погашення заборгованості Відповідача за період з 01.08.2004р. по 01.01.2007р. у відповідності з п. 3.6 Договору, згідно якого, розрахунки ведуться по сальдо на початок місяця. Перераховані Абонентом платежі зараховуються в наступному порядку: в першу чергу, в рахунок погашення пені, далі заборгованості по оплаті, потім поточні платежі, а різниця, що склала 4622,50 грн., була зарахована Позивачем в рахунок поточних платежів Відповідача.

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем залишається не зміненою та складає 52511,11 грн. за період з 01.01.2007р. по 01.02.2010р.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Ст. 1 ГПК України передбачає: підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

Положення ст. 173 закріплює, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.

Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори, укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

          Згідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Це свідчить про неможливість Відповідача стверджувати про закінчення строку позовної давності.

          Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

          Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути із Житлово-будівельного кооператива "Суворовський-5" (62053, м. Одеса, Суворовський р-н, пр-т Добровольського, буд. 72, р/р № 2600330013298, в Одеській філії АКБ „Укрсоцбанк”, м. Одеса, МФО 328016, код ЄДРПОУ 20995203) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"; в особі, якою є філія "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" (адреса ТОВ"ІНФОКС": 04111, м. Київ, Шевченківський район, вул. Мельникова, буд. 46; адреса філії "Інфоксводоканал": 65039, м. Одеса, вул. Басейна, буд. 5, р/р № 26007311687301, в АБ „Південний”, МФО 328209, код ЄДРПОУ 26472133 ) заборгованість у сумі 52511,11 грн., витрати по державному миту в сумі 525,11 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                             Меденцев П.А.