Рішення № 11376628, 26.07.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" липня 2010 р.Справа № 28/58-10-1868 За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ОС-НОВА 2007";

до відповідача Роздільнянська районна державна адміністрація Одеської області

про стягнення 98931,56грн.

Суддя

Представники:

від позивача: Гавриленко А. І. –за дорученням;

від відповідача: не з’явився;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „ОС-НОВА 2007” (далі- позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області (далі – відповідач) про стягнення 98931,56 гривень.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позов підтримує та просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у засідання не з’явився, відзив на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „ОС-НОВА 2007” (підрядник - відповідач) та Роздільнянською районною державною адміністрацією Одеської області (замовник - позивач) був укладений Контракт № 2 виконання загальнобудівельних робіт від 03 серпня 2009 року, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов’язок з виконання капітального будівництва Місцевого пункту пропуску „Роза- ловка” власними і залученими силами і засобами, згідно проектно-кошторисної документації, яка надається замовником, і здає виконані роботи замовнику, усуває недоліки, які виникли в межах гарантійних строків експлуатації через неякісне виконання робіт, за умови, що на них розповсюджується гарантія.

Згідно п. 3.1 Контракту № 2 від 03 серпня 2009 року підрядник зобов’язувався виконати вказані роботи на загальну суму 250000,00 грн., а замовник прийняти їх та оплатити. Відповідно Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2009 року та Акту приймання виконаних робіт за вересень 2009 року на загальну суму 164656,80 грн., які підписані 30 вересня 2009 року та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року та Акту приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року на загальну суму 85342,80 грн., які підписані 21 жовтня 2009 року. Виплати за виконані роботи проводяться згідно до п. 6.1 Контракту № 2 на протязі 3-х днів після підписання акту приймання виконаних робіт (КБ-2) і довідки про вартість виконаних робіт (КБ-3).

Як вбачається з матеріалів справи, за виконані роботи відповідач розрахувався з позивачем, перераховуючи кошти на розрахунковий рахунок позивача на загальну суму 249999,60 грн. за наступними платіжними документами: згідно виписки від 02 вересня 2009 року –75000,00 грн.; згідно виписки від 08 жовтня 2009 року –37703,55 грн.; згідно виписки від 13 жовтня 2009 року –4042,45 грн.; згідно виписки від 04 грудня 2009 року –13249,60 грн.; згідно виписки від 08 грудня 2009 року –120000,00 грн.

Додатковою угодою від 15 вересня 2009 року (Додаток № 3) був визначений додатковий обсяг робіт на загальну суму 88320,0 грн., перелік яких вказаний у Додатку № 4 від 15 вересня 2009 року.

Пунктом 4.3.1 Контракт № 2 графіку виконання робіт (Додаток № 2) на весь період його будівництва.

Відповідно до п. 5.1 Контракту № 2 виконання загально будівельних робіт від 03 серпня 2009 року, продовження виконання робіт при будівництві об’єкту складає 3 місяці від дати підписання позивачем Акту передачі йому будівельного майданчика до дати підписання відповідачем Акту приймання виконаних робіт –до 01 листопада 2009 року.

Позивачем були здійснені ремонтні роботи відповідно до встановлених Контрактом № 2 від 03 серпня 2009 року строків виконання робіт, а також належної якості, що підтверджуються Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року (форма КБ-3) та Актом приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 рік (форма КБ-2в) на загальну суму 88320,00 грн., які були підписані 20 листопада 2009 року.

Відповідно до п. 6.2 Контракту № 2 від 03 серпня 2009 року відповідач перераховує позивачу аванс на придбання матеріалів у розмірі до 30 % від вартості договірної ціни, був перерахований згідно виписки від 02 вересня 2009 року –75000,00 грн.

До цього часу відповідач у повному обсязі не виконав свій обов’язок щодо оплати виконаних робіт згідно із Актом за жовтень 2009 року, що підписаний 21 листопада 2009 року і з 24 листопада 2099 року на цей час існує основна заборгованість на загальну суму 88320,00 грн. Строк прострочення до 30 квітня 2010 року складає 158 днів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив відповідачу Вимогу погасити заборгованість у сумі 88320,00 грн., що виникла у відповідача перед позивачем, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача у 7-миденний строк з моменту отримання цієї Вимоги. Однак вказана Вимога, яка була отримана відповідачем10 лютого 2010 року, що підтверджується Повідомленням про вручення поштового відправлення, залишилась без відповіді, а заборгованість не погашеною.

Також позивачем нараховані штрафні санкції за неналежне виконання Контракту № 2 від 03 серпня 2009 року сторони відповідача, а саме інфляційні за період з жовтня 2009 року по березень 2010 року в сумі 6856 гривень 24 копійки, 3% річних за період з 24 листопада 2009 року по 30 квітня 2010 рік в сумі 1708 гривень 15 копійок, пені за період з 06 жовтня 2009 року по 30 квітня 2010 року в сумі 2061 гривень 19 копійок.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних правових підстав.

Згідно ст. 226 ГПК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно ч. 1 ст. 226 ГПК України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб’єктам –зобов язаний відшкодувати на вимогу цих суб’єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Як вбачається у ч. 2 ст. 226 ГПК України, сторона яка порушили своє зобо- в’язання або напевно знає, що порушить його при настання строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на не вжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до п. 12.4 Контракту № 2 від 03 серпня 2009 року при порушенні відповідачем своїх зобов язань, в частині строків оплати він сплачує позивачу пеню в розмірі 0,01 % від несплаченої вчасно суми за кожен день прострочення.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Відповідно до п.1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання –це вид цивільних правовідносин.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено надані позивачем розрахунки та вважає, що розрахунок суми індексу інфляції зроблено не вірно, сума індесу інфляції за розрахунком суду складає - 4954 гривень 59 копійок, 3 % річних за розрахунком суду складає - 921 гривень 91 копійок, пені в сумі 2061 гривень 19 копійок та стягує їх з відповідача.

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, в межах задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області (67400, Одеська область, місто Роздільна, вул. Свердлова, 9 , код ЄДРПОУ 04056859, р/р 35210001000584 у ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ОС-НОВА 2007” (67511, Одеська область, Комінтернівський район, с. Новомиколаївка, вул. 8 Березня, буд. 26-А, код ЄДРПОУ 34922107, р/р 260062167133000 у АКІБ „УкрСибБанк” м. Харків, МФО 351005) заборгованість в сумі 88320 (вісімдесят вісім тисяч триста двадцять) гривень 00 копійок, інфляційні в сумі 4954 (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят чотири) гривень 59 копійок, 3% річних в сумі 921 (дев'ятсот двадцять одна) гривня 91 копійка, пені в сумі 2061 (дві тисячі шістдесят одна) гривня 19 копійок, витрати по сплаті державного мита в сумі 962 (дев'ятьсот шістдесят дві) гривні 58 копійка, витрати на послуги ІТЗ судового процесу в сумі 228 (двісті двадцять вісім) гривень 92 копійок.

3. В решті вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя