Рішення № 11376322, 22.07.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" липня 2010 р.Справа № 6/75-10-2292 за позовом Публічного акціонерного товариства “ПІРЕУС БАНК МКБ”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сплит Строй Система”

про стягнення заборгованості у сумі 1001990,90 дол. США та 1221159,67 грн.

          Суддя Демешин О. А.

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Гриб Є. Г. –довіреність № 2 від 02.07.2010 року.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство “ПІРЕУС БАНК МКБ” (далі –позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сплит Строй Система” (далі –відповідач) про стягнення стягнення заборгованості у сумі 1001990,90 дол. США та 1221159,67 грн., з яких: сума простроченої заборгованості за кредитом - 550 000,00 дол. США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить - 4 389 220,00 грн.; сума простроченої заборгованості за відсотками - 62 959,69 дол. США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить - 502 443,51 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 158 071,53 дол. США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить - 1 261 474,02 грн.; пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 10 959,68 дол. США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить - 87 462,63 грн.; штраф за кожен випадок невиконання умов кредитного договору -110 000,00 грн.; штраф за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань Договорів іпотеки - 33 357,25 грн.;

штраф у випадку простроченої заборгованості за кредитом понад 60 діб - 220 000,00 дол. США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 1 755 688,00 грн. інфляційні втрати - 877 844,00 грн.; 3 % річних від простроченої суми - 199 958,42 грн.

Відповідач позов визнав частково, крім суми пені, про що зазначив у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив:

13.08.2007 року між Відкритим акціонерним товариством „Міжнародний комерційний банк”, правонаступником якого є позивач (банк) та відповідачем (позичальник) було укладено кредитний договір № ОК/07-23.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору позивачем відповідачу було надано кредит в сумі 402 000,00 доларів США строком з 13.08.2007 р. до 13.11.2007 р. з платою за користування кредитними коштами в останній день поточного місяця в розмірі 13 % річних за методом „факт/360” (п. 3.1 Кредитного договору).

Додатковою угодою № 1 від 13.11.2007 р. до Кредитного договору кінцевий строк надання кредиту було погоджено сторонами з 13.08.2007 р. до 13.08.2008 р.

Додатковою угодою № 2 від 28.03.08 р. до Кредитного договору розмір наданого кредиту Відповідачу було збільшено до 550 000,00 дол. США.

Додатковою угодою № 3 від 13.08.2008 р. до Кредитного договору кінцевий строк надання кредиту було погоджено сторонами з 13.08.2007 р. до 01.12.2008 р.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, розмір і порядок отримання процентів за договором позики встановлюється договором. Правила ст. 1048 ЦК поширюються й на кредитні правовідносини (п. 2 ст. 1054 ЦК).

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно ч. 1 ст. 348 ГК України, банк здійснює контроль за виконанням умов кредитного договору, цільовим використанням, своєчасним і повним погашенням позички в порядку, встановленому законодавством.

Позивач свої зобов'язання виконав своєчасно та в повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти згідно з умовами Кредитного договору.

Відповідно до п. 5.1 Кредитного договору відповідач зобов'язується своєчасно повернути суму кредиту, сплачувати відсотки за користування кредитом, сплатити можливі пені та штрафи, платежі та комісії.

Проте, в порушення умов Кредитного договору відповідач суму кредиту не повернув, відсотки за його користування в повному обсязі не сплатив.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. З ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Враховуючи вказані вище обставини, позивач направив на адресу відповідача вимогу повідомлення № 59 від 16.09.09 р. про усунення у 5-ти денний строк порушень Кредитного договору, сплату кредиту, прострочених відсотків за користування кредитом, пені, штрафу та інших платежів за Кредитним договором, однак відповідач залишив її без задоволення, грошові кошти не повернув.

У відповідності до п. 6.1 Кредитного договору за невиконання або неналежне виконання умов Кредитного договору, сторони зобов'язуються нести відповідальність у відповідності з чинним законодавством.

Виходячи зі змісту ст. ст. 610, 611 ЦК України, у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань настають наслідки, встановлені договором або законом, серед яких передбачена сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 6.2 Кредитного договору, відповідач, у разі несвоєчасного перерахування коштів (повністю або частково), а також за будь-яке порушення своїх зобов'язань по Кредитному договору, повинен сплатити пеню за кожний день затримки перерахування коштів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Також згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України Відповідач у зв'язку з простроченням ним виконання грошового зобов'язання зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Таким чином, заборгованість відповідача складає:

сума простроченої заборгованості за кредитом - 550 000,00 дол. США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить - 4 389 220,00 грн.;

сума простроченої заборгованості за відсотками - 62 959,69 дол. США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить - 502 443,51 грн.;

інфляційні втрати - 877 844,00 грн.;

3 % річних від простроченої суми - 199 958,42 грн.

Щодо суми пені за несвоєчасне повернення кредиту та пені за несвоєчасне повернення відсотків, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, позивач мав припинити нарахування пені по простроченому кредиту 01.06.2009р., а по простроченим відсоткам - 01.07.2009р.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідачем заявлено про застосування позовної давності.

Відповідно до частини 4 статті 267 ЦК України –сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, з огляду на наведене та те, що позовну заяву направлено поштою 19.05.2010 року, сплив строк позовної давності по пені, яка була нарахована за період до 18.05.2009р.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню, а саме:

-          пеня за несвоєчасне повернення кредиту: з 19.05.2009 року по 01.06.2009 року (14 днів) = 5063,01 дол. США. (550000дол. х 24% : 365 х 14 днів = 5063,01)

-          пеня за несвоєчасне повернення відсотків: з 19.05.2009 року по 01.07.2009 року (44 дня) = 2003,15 дол. США.

Крім того, не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача:

штрафу за кожен випадок невиконання умов кредитного договору в розмірі 110000грн.;

штрафу за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань Договорів іпотеки в розмірі 33 357,25 грн.;

штраф у випадку простроченої заборгованості за кредитом понад 60 діб в розмірі 220000,00 дол. США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 1 755 688,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення вищевказаних штрафів, позивач посилається на пункт 5.1. кредитного договору, яким встановлено, що позичальник зобов`язаний сплатити можливі пені та штрафи, як виконання зобов`язань по цьому договору в дні сплати відсотків.

Однак, жодною з умов договору не встановлено розміру штрафних санкцій за невиконання умов кредитного договору, за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань Договорів іпотеки та за випадки прострочення заборгованості за кредитом понад 60 діб.

На підставі викладеного позов підлягає частковому задоволенню, а саме:

сума простроченої заборгованості за кредитом - 550 000,00 дол. США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить - 4 389 220,00 грн.;

сума простроченої заборгованості за відсотками - 62 959,69 дол. США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить - 502 443,51 грн.;

інфляційні - 877 844,00 грн.;

3 % річних від простроченої суми - 199 958,42 грн.

-          пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 5063,01 дол. США., або 40404,85 грн.

-          пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 2003,15 дол. США, або 15985,94 грн.,

з покладенням на відповідача витрат по сплаті державного мита та послуг на ІТЗ судового процесу пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сплит Строй Система”

(Україна, 65091, м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 50, корп. 5, код 33216697) на користь Публічного акціонерного товариства „ПІРЕУС БАНК МКБ” (Україна, 04070, м. Київ, Контрактова площа, 4, для листування: Україна, м. Київ, 04070, вул. Іллінська, 8, під’їзд 7, код 20034231): простроченої заборгованості за кредитом 550000 доларів США; простроченої заборгованості за відсотками 62959доларів США 69 центів; інфляційних 877844гривень.;

сплати 3 % річних 199958гривень 42 коп.; пені за несвоєчасне повернення кредиту –5063долара США 01цент; пені за несвоєчасне повернення відсотків 2003долара США 15центів;

25500 гривень держмита та 196,94 грн. витрат за ІТЗ судового процесу.

3.          В решті позові відмовити

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя