Рішення № 113760827, 25.09.2023, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 вересня 2023 р. Справа № 120/5302/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 звернулася її представниця до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представниця позивачки зазначила, що її довірителька ОСОБА_1 01 лютого 2023 року звернулася до пенсійного органу із заявою щодо призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 08 лютого 2023 року № 057150011785 позивачці відмовлено в призначенні пенсії, оскільки у неї відсутній стаж роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, а також з огляду на те, що позивачка не досягла необхідного пенсійного віку (55 років) відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Представниця позивачки не погоджується із таким рішенням пенсійного органу та вказує на те, що воно суперечить рішенню Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року у справі № 1-р/2020, яким визнано неконституційною статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII.

Відтак представниця позивачки вважає, що з урахуванням зазначеного рішення Конституційного Суду України застосуванню підлягає стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в попередній редакції, а тому пенсійним органом безпідставно відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком у зв`язку з недосягненням необхідного пенсійного віку.

Окрім того, у позові спростовуються доводи про відсутність у заявниці необхідного стажу роботи, адже долучені до заяви про призначення пенсії документи свідчать, що у позивачки достатньо як загального (трудового) стажу, так і пільгового.

У зв`язку із викладеним представниця позивачки звернулася з цим позовом до суду із вимогами визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 057150011785 від 08 лютого 2023 року про відмову в призначенні позивачці пенсії за віком на пільгових умовах та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву та призначити позивачці пенсію за віком на пільгових умовах згідно з пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 01 лютого 2023.

Ухвалою від 02 травня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі, задоволено клопотання представниці позивачки та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

19 травня 2023 року представником Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до суду подано відзив на позовну заяву. Такий, окрім іншого, обґрунтований тим, що 01 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулася через веб-портал до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", але усі долучені до такої заяви документи стосувалися призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

За принципом екстериторіальності вказану заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області та за результатами її розгляду встановлено, що cтраховий стаж ОСОБА_1 склав 34 роки 06 місяців 13 днів, пільговий стаж за Списком № 2 - 14 років 11 місяців 01 день.

Далі представник відповідача вказав, що станом на момент звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах позивачка не досягла віку, встановленого пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", - 55 років, адже її вік станом на день звернення становив 51 рік 01 місяць 14 днів.

Відтак, на думку представника відповідача, пенсійним органом прийнято правомірне та обґрунтоване рішення про відмову в призначенні пенсії за віком за Списком №2 у зв`язку з недосягненням ОСОБА_1 пенсійного віку.

При цьому представник відповідача вказав на те, що посилання представниці позивачки на рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 як на підставу виникнення у неї права на призначення пільгової пенсії у віці 50 років є необґрунтованим.

Таким чином, у зв`язку з відсутністю у позивачки встановленого пенсійного віку (55 років) пенсійний орган правомірно відмовив їй у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

22 травня 2023 року представником позивачки подано до суду відповідь на відзив, проте така до уваги не береться, оскільки відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши обставини справи, суд встановив наступне.

01 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулася через веб-портал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугу років.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 057150011785 від 08 лютого 2023 року позивачці відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років у зв`язку з відсутністю стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, а також відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з недосягненням встановленого статтею 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку.

У рішенні пенсійного органу зазначено, що 01 лютого 2023 року за допомогою веб-порталу до територіальних органів Пенсійного фонду України звернулася ОСОБА_1 щодо призначення пенсії за вислугу років, проте всі долучені до такої заяви документи стосувалися призначення пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Далі у рішенні зазначено, що пенсійний вік, визначений пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", становить 55 років, необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віко м на пільгових умовах за Списком № 2 - 25 років, а необхідний пільговий стаж - 10 років. При цьому вік ОСОБА_1 станом на день звернення складав 51 рік 01 місяць 14 днів, страховий стаж - 34 роки 06 місяців 13 днів, пільговий - 14 років 11 місяців 01 день. Враховуючи викладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області відмовлено заявниці в призначенні пенсії за вислугу років у зв`язку з відсутністю стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, а також відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з недосягненням визначеного законодавством пенсійного віку.

Надаючи правову оцінку рішенню пенсійного органу, що оскаржується, суд зважає на таке.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел врегульовано Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон).

Статтею 44 Закону, зокрема частиною 1, визначено, що звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина 5 статті 45 Закону).

Водночас постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Порядок № 22-1).

Пунктом 4.1 Порядку № 22-1 визначено, що заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

При прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (пункт 4.2 Порядку № 22-1).

Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

За приписами пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що рішення пенсійного органу, зокрема, про відмову в призначенні пенсії має бути обґрунтованим, тобто із зазначенням у такому конкретних причин відмови, а такі причини, насамперед, мають бути зазначені у такому рішенні.

Так, судом установлено, що ОСОБА_1 01 лютого 2023 рокузвернулася через веб-портал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугу років, що не заперечується сторонами та підтверджується долученою до відзиву на позовну заяву копією такої заяви.

За результатами розгляду такої заяви рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 08 лютого 2023 року № 057150011785 позивачці відмовлено в призначенні пенсії.

При цьому зі змісту такого рішення слідує, що пенсійний орган, з однієї сторони, розглядав заяву про призначення пенсії за вислугу років, а з іншої, надавав оцінку обставинам, які є підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Про це свідчить зазначення у такому рішенні (дослівно): "Враховуючи вище викладене, відмовити гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в призначенні пенсії за вислугу років у зв`язку з відсутністю стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, та відмовити в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з недосягненням визначеного законодавством пенсійного віку".

Водночас слід звернути увагу на те, що таке рішення не містить конкретних причин незарахування стажу роботи позивачки, який дає їй право на пенсію за вислугу років, а лише констатовано той факт, що у ОСОБА_1 такий стаж відсутній, що унеможливлює надання правової оцінки підставам відмови в призначенні пенсії за вислугу років (адже позивачка зверталася із заявою про призначення пенсії саме за вислугу років).

При цьому підстави пенсійного забезпечення за вислугу років визначені статтею 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Так, відповідно до статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

За приписами статті 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають: окремі категорії працівників авіації та льотно-випробного складу; робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи; механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах, а також плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз`їзних, приміського і внутріміського сполучення); працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах; робітники і майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання; деякі категорії артистів театрів та інших театрально-видовищних підприємств і колективів відповідно до пункту "ж" статті 55; працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "е" статті 55; спортсмени відповідно до пункту "є" статті 55.

Тобто, при розгляді заяви ОСОБА_1 від 01 лютого 2023 року пенсійний орган мав би встановити, до якої саме категорії громадян, які мають право на пенсію за вислугу років, належить позивачка та на підставі таких даних прийняти обґрунтоване рішення про призначення пенсії за вислугу років або відмовити у її призначенні із посиланням на конкретні обставини.

Відтак, на думку суду, встановлені обставини свідчать про необґрунтованість прийнятого Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області рішення в частині відмови в призначенні пенсії за вислугу років, адже таке рішення не містить обґрунтування конкретних причин незарахування трудового стажу позивачки, який дає їй право на призначення пенсії за вислугу років.

Разом із тим відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи приняті (вчинені) вони зокрема обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За наведених вище обставин рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 08 лютого 2023 року № 057150011785 належить скасувати з огляду на його необґрунтованість.

Разом із тим у позові йдеться про необхідність зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву та призначити позивачці пенсію за віком на пільгових умовах згідно з пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 01 лютого 2023 року.

Однак вище уже йшлося про те, що позивачка зверталася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за вислугу років, а не із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умова.

Саме за результатами розгляду цієї заяви відповідачем і прийнято оскаржуване рішення.

Відтак з огляду на відсутність в матеріалах справи заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відсутні й підстави для зобов`язання відповідача призначити позивачці відповідну пенсію, оскільки без такої заяви вирішення питання щодо її призначення є передчасним.

При цьому суд не може перебирати на себе функції органу Пенсійного фонду і вирішувати питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 без відповідної заяви позивачки, адже завданням адміністративного суду є здійснення судового контролю за правомірністю прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення, а не первинний його розгляд.

За таких обставин з метою захисту порушених прав та інтересів позивачки слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву позивачки про призначення пенсії за вислугу років від 01 лютого 2023 року із урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього судового рішення, та прийняти обґрунтоване рішення або про призначення позивачці пенсії за вислугу років, або про відмову в її призначенні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані представником позивача, суд доходить висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на те, що позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом сплачено судовий збір в розмірі 1073,60 гривень, що підтверджується квитанцією від 26 квітня 2023 року.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Водночас при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак з огляду на те, що позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в розмірі 1073,60 гривень, а тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути 536,80 гривень.

Визначаючись з приводу розміру судових витрат, які належить стягнути на користь позивача, суд зважає на те, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами, які співвідносяться між собою як основна та похідна, сплативши при цьому судовий збір в розмірі 1073,60 гривень як за звернення до суду з позовом з однією немайновою вимогою.

А тому, задовольняючи позов частково, суд вважає, що половина від суми сплаченого судового збору і є пропорційною до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 057150011785 від 08 лютого 2023 року, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років від 01 лютого 2023 року із урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього судового рішення, та за результатами такого розгляду прийняти обґрунтоване рішення або про призначення пенсії за вислугу років, або про відмову в призначенні такої.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: 21028, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13322403)

Рішення суду в повному обсязі складено 25.09.2023

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович