Постанова № 1137597, 12.11.2007, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

12 листопада 2007 року

Справа № 2-11/4107.1-2007А

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Лисенко В.А.,

Заплава Л.М.,

секретар судового засідання Макарова Г.О.

без участі представників сторін,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С.) від 05 липня 2007 року у справі №2-11/4107.1-2007А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Морське товариство Холдинг ЛТД" (вул. Кірова, 46,Керч,98312)

до Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим (вул. Борзенко, 40,Керч,98300)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С.) від 5 липня 2007 у справі №2-11/4107.1 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Морське товариство Холдинг ЛТД” до Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Постановлено: визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Керченської міжрайонної державної податкової інспекції №0001202301/1 від 15 червня 2006 року.

Не погодившись з постановою суду Державна податкова інспекція в місті Керчі звернулась з апеляційною скаргою, у якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволені позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що, на думку відповідача, судом першої інстанції судом при прийнятті постанови не враховані норми статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме ту обставину, що суми штрафів і/чи неустойки або пені включаються до складу валового доходу, як доходи з інших джерел.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з мотивів , які викладені в неї.

Представник позивача з апеляційною скаргою не погодився та пояснив, що сума штрафних санкцій не є прибутком ВАТ „Суднохідна компанія „Волжське пароплавство” від господарської діяльності, а є видом забезпечення господарського зобов’язання.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що з 10 лютого 2006 року по 23 березня 2006 року Керченською міжрайонною державною податковою інспекцією була проведена планова виїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства товариством з обмеженою відповідальністю „Морське товариство Холдинг ЛТД” за період з 01 жовтня 2004 року по 31 грудня 2005 року.

У ході перевірки встановлені порушення позивачем пункту 13.1 статті 13 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме неутримання та неперерахування до бюджету податку з прибутку з походженням в Україні, який сплачені нерезидентові.

За результатами перевірки складено акт №567/23-1/19447620 від 30 березня 2006 року, який є підставою спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Керченської міжрайонної державної податкової інспекції №0001202301/0 від 15 травня 2006 року позивачу визначено сума податкового зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 23879,25 грн., у тому числі 7959,75 грн. –основний платіж, 15919,5 грн. –штрафні санкції.

За результатами скарги позивача відповідачем було прийняте рішення №6727/10/25-0 від червня 2006 року, яким у задоволені скарги відмовлено, податкове повідомлення-рішення №0001202301/0 від 15 травня 2006 року залишено без змін.

Відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0001202301/1 від 15 червня 2006 року, яким визначено сума податкового зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 23879,25 грн., у тому числі 7959,75 грн. –основний платіж, 15919,5 грн. –штрафні санкції.

З матеріалів справи випливає, що ТОВ „Морське товариство Холдинг ЛТД” згідно з контрактом №28-04-27/1063 від 10 травня 2004 року, укладеного з фірмою „JSC Volga Shipping CO”, Росія, здійснив ремонт судна.

Відповідно до умов контракту виконавець повинен виконати роботи по ремонту судна в термін, який не перевищує 29 діб, з них 20 діб у доці. Згідно з пункту 8.1 Контракту за недотримання термінів ремонту виконавець сплачує замовнику штраф в розмірі 2000 доларів США за кожен день прострочення.

Також, згідно пункту 8.2 Контракту за прострочення платежів по рахунках виконавця більш 10 банківських днів Замовник (нерезидент) сплачує пеню в розмірі 0,25% від належного платежу за кожний день прострочення, але не більш ніж 10% від суми платежу.

Оскільки позивачем був порушений строк виконання робот, нерезидентом був виставлений рахунок позивачеві №04/-538 від 29.09.2004 на суму штрафу у розмірі 10000 дол. США.

З валютного розрахункового рахунку №26034301390733/840 відділення КФ ПІБ позивач перерахував на рахунок нерезидента суму штрафної санкції.

Відповідно до пункту 13.1 статті 13 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” будь-які прибутки, отримані нерезидентом за джерелом їх походження в Україні, від проведення господарської діяльності оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Зі змісту пункту 3.1 статті 13 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” прибуток визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку, суму амортизаційних відрахувань.

Таким чином, невід ємною частиною для визначення прибутку є валовий доход. Відповідно до пункту 4.1 до складу валового доходу віднесені суми штрафів та/або неустойки чи пені, фактично одержані за рішенням сторін договору.

Оскільки сума штрафної санкції була сплачена позивачем нерезидентові за умовами договору, ці санкції слід віднести до складу валового доходу, а тому відповідно і до складу прибутку нерезидента.

Судова колегія вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо невіднесення доходу у вигляді отримання штрафної санкції до поняття „доход від господарської діяльності”, оскільки отримання штрафних санкцій є невід ємною частиною виконання господарського зобов’язання, яке виникло на підставі укладання господарського договору, метою якого є здійснення господарської діяльності.

Сплата та отримання штрафних санкцій за порушення умов договору не є обов’язковою та такою, яка здійснюється у будь-якому випадку, але якщо такі суми отримані контрагентом за договором, їх слід вважати доходом суб’єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 13.2 статті 13 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3-13.6, зобов’язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 31.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Таким чином, судова колегія вважає правильними висновки податкового органу щодо порушення позивачем норм пункті 13.1 статті 13 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, а тому податкове повідомлення-рішення №0001202301/1 від 15 червня 2006 року не підлягає визнанню нечинним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду –скасуванню.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим задовольнити.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 липня 2007 року у справі № 2-11/4107.1-2007А скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Морське товариство Холдинг ЛТД" відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.

Головуючий суддя О.В. Дугаренко

Судді В.А. Лисенко

Л.М. Заплава