Ухвала суду № 1137546, 08.11.2007, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

05 листопада 2007 року

Справа № 2-11/1348-2007А

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Заплава Л.М.,

Котлярової О.Л.,

секретар судового засідання Макарова Г.О.

за участю представників сторін:

позивача: Яготінцев О.Ю., дов. № 1.041132 від 05.12.05,

відповідача: Попова С.В., дов. № 1 від 09.02.07,

розглянувши апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С.) від 12 червня 2007 року по справі № 2-11/1348-2007А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія "Ветеран" (вул. Московська 182а,Джанкой,96108)

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Дзержинського, 30,Джанкой,96100)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С.) від 12 червня 2007 року у справі № 2-11/1348-2007А позов Товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія "Ветеран" до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення задоволено. Визнані противоправними дії відповідача по прийняттю адміністративного акту „повідомлення-рішення” від 10 листопада 2006 року № 002048/23-1/0. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача від 10 листопада 2006 року № 0020048/23-1/0.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу.

У судовому засіданні, призначеному на 05 листопада 2007 року, представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу, з підстав, викладених в ній. Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вказуючи на те, що постанова господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального законодавства.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосовування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

09 листопада 2006 року працівниками відповідача була проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період серпень 2006 року ( по операціях за липень 2006 року).

В результаті перевірки було складено акт № №1922/23-1/19013028 від 09 листопада 2006 року. В акті перевірки відображені порушення, що були встановлені перевіркою, а саме підпункту 7.7.2 а), б) пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, що заключалось у завищені заявленої суми бюджетного відшкодування на додану вартість в сумі 4070 грн., в тому числі за серпень 2006 року на суму 4070 грн. Перевіркою встановлено, що сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2006 року склала 53160 грн.

На підставі акту перевірки, відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 002048/23-1/0 від 10 листопада 2006 року, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 4070 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим , в якій просив визнати протиправними дії відповідача з прийняття адміністративного акту „повідомлення-рішення” від 10 листопада 2006 року № 002048/23-1/0 та визнати недійсним податкове повідомлення-рішення відповідача від 10 листопада 2006 року № 0002048/23-1/0. Позовні вимоги господарським судом Автономної Республіки Крим були задоволені в повному обсязі, з чим судова колегія погоджується, виходячи з наступного.

Платником податку є особа, яка згідно із Законом України „Про податок на додану вартість” зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з Законом України „Про податок на додану вартість”.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-І цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього ж Закону визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку (підпункт 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”).

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.1 статті 77.7.1 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачений порядок врахування сум від'ємного значення за звітний період при наявності суми податкового боргу з цього податку за попередні податкові періоди та при його відсутності.

Оскільки декларація позивача з податку на додану вартість за липень 2006 року було вказано від'ємне значення податку у розмірі 4070 грн., ним правомірно було включено до складу податкового кредиту у серпні 2006 року від'ємне значення попереднього звітного періоду. Такі дії відповідають положенням норм Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового Кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в строчці 26 декларації за серпень 2006 року правомірно визначена і задекларована сума податку на додану варість у розмірі 57 230 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню, тобто частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам товарів послуг, як це передбачено абзацом А) підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Сам факт сплати податку на додану вартість у вартості товарів підтверджується актом перевірки від 09 листопада 2006 року № 1922/23-1/19013028 , а також платіжним дорученням № 814 від 09 серпня 2006 року.

Як вказав відповідач, він вважає, що позивач самостійно прийняв рішення про зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування відображеної у декларації за липень 2006 року, у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів у сумі 4070 грн. При прийнятті такого рішення сума 4070 грн. не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних періодів.

Цей висновок відповідач зробив на підставі пункту 5.12.4 «Порядку заповнення і подачі податкової декларації по податку на додану вартість», у якому вказано, що залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду та переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду).

Однак, колегія суддів вказує, що вимоги заповнення Розрахунку суми бюджетного відшкодування з вказанням в розділі 3 суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, що фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), передбачені „Порядком заповнення і подачі податкової декларації по податку на додану вартість” суперечать вимогам Закону України «Про податок на додану вартість», яким встановлений інший порядок бюджетного відшкодування —сума бюджетного відшкодування повинна дорівнювати сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальниками таких товарів (послуг) та не вимагає, щоб податковий кредит формувався і сплачувався в одному податковому періоді для визначення суми бюджетного відшкодування, а тому слід керуватися нормами Закону України „Про податок на додану вартість”.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, відтак підстав для скасування постанови господарського суду Автономної Республіки Крим відсутні, а тому вона має бути залишена без змін.

Керуючись статтями 24, 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 червня 2007 року у справі № 2-11/1348-2007А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.

Головуючий суддя О.В. Дугаренко

Судді Л.М. Заплава

О.Л. Котлярова