Рішення № 11375430, 17.05.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" травня 2010 р.Справа № 12/16-10-789 Позивач: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

Відповідач: Одеська обласна організація Партії Християнсько-демократичний союз

про виселення та стягнення 19101,41 грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Учитель М.С. –довіреність від 22.12.2009р.;

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача - Одеської обласної організації Партії Християнсько-демократичний союз, в якій просить суд виселити Одеську обласну організацію Партію Християнсько-демократичний союз із нежитлового приміщення п’ятого поверху, загальною площею 62,7 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11, а також стягнути з Одеської обласної організації Партії Християнсько-демократичний союз на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради заборгованість з орендної плати в розмірі 16401,40 грн., пені в сумі 1459,77 грн. та заборгованість за фактичне користування об’єктом оренди у розмірі 1240,24 грн.

Ухвалою голови господарського суду Одеської області від 08.04.2010 р. строк розгляду даної справи було продовжено до 19.05.2010 р.

17.03.2010 р. Позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої сума стягнення за фактичне користування об’єктом оренди складає 9323,52 грн.

Відповідач в судове засідання не з’явився, проте був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.03.2010 р. наданими суду позивачем, але у судове засідання не з’явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзиву на позов не надав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача суд встановив:

08.02.2008 р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та Одеською обласною організацією Партією Християнсько-демократичний союз (Орендар) було укладено договір №1/3 оренди нежитлового приміщення (надалі за текстом –Договір), згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення п’ятого поверху, загальною площею, 62,7 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11.

Приміщення було передано Позивачем Відповідачу згідно акту прийому - передачі нежитлового приміщення від 08.02.2008 р.

За умовами Договору, за орендоване приміщення Орендар зобов’язався сплачувати орендну плату, що становила на перший місяць після підписання договору оренди –1247 грн., без урахування ПДВ та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначався шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Орендар зобов’язався вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця незалежно від результатів господарської діяльності.

Пунктом 1.3. термін дії Договору встановлено до 07.02.2009 р.

В порушення вимог п.п. 2.2, 2.4. Договору, Відповідачем за користування орендованим приміщенням орендна плата сплачувалась не в повному обсязі. Так станом на 20.10.2009 р. сума заборгованості Відповідача зі сплати оренди складала 15683,36 грн.

Відповідно до п. 5.1. за невиконання або неналежне виконання обов'язків за Договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки у відповідності з чинним законодавством. Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов договору.

Згідно п. 5.2. Договору за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Згідно розрахунку наданому Позивачем, за несвоєчасне внесення орендної плати, у відповідності до п.5.2 Договору, нарахована пеня у розмірі 1186,59 грн.

Пунктом 5.3. Договору встановлено, що у разі невнесення Орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, Орендодавець має право відмовитися від договору та вимагати повернення об’єкта оренди, а у разі відмови Орендодавця від договору оренди, Договір є розірваним з моменту одержання Орендарем повідомлення Орендодавця про відмову від договору.

Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував орендну плату на протязі шести місяців з 01.11.2008 р. по 17.04.2009 р., а з квітня по жовтень 2009 р. взагалі не сплачував орендну плату за Договором, про що свідчить розрахунок заборгованості станом на 20.10.2009 р. наданий Позивачем та не спростований Відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, Представництво 26.10.2009 р. надіслало на адресу Одеської обласної організації Партії Християнсько-демократичний союз повідомлення за № 01-15/1324 про відсутність наміру пролонгувати договір оренди № 1/3 від 08.02.2008 р. на новий термін та про необхідність у термін до 20.11.2009 р. передати Представництву ключі та орендоване не житлове приміщення за актом приймання-передачі. Повідомлення було отримано відповідачем 11.11.2009 р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення за місцем проживання відповідача.

Відповідач на вказане повідомлення не відповів, заборгованість з орендної плати не сплатив.

Згідно наданого Позивачем розрахунку станом на 30.11.2009 р. сума заборгованості з орендної плати складає 16401,40 грн. та 1459,77 грн. пені.

Відповідно до п. 4.7. Договору після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.

Згідно п. 4.10. у випадку припинення дії Договору, у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору. Орендар сплачує орендну плату по день підписання акта приймання-передачі приміщень.

Відповідно до уточнених позовних вимог та розрахунку заборгованості станом на 31.03.2010 р. наданого Позивачем та не спростованого Відповідачем сума заборгованості за фактичне користування орендованим приміщенням за період з 11.11.2009 р. (день розірвання Договору) по 31.03.2010 р. становить 9323,52 грн.

Враховуючи порушення орендарем порядку внесення плати за користування орендованим приміщенням Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося з відповідним позовом до господарського суду Одеської області для захисту свого порушеного права.

          Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Стаття 41 Конституції України, ст. 319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приймаючи до уваги, що приміщення, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

В абзаці другому пункту 13 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000р. №02-5/237 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про оренду державного та комунального майна” зазначено, що підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов’язань, передбачених ст.18 Закону України „Про оренду держаного та комунального майна”.

Відповідно до вимог ч.4 ст.291 Господарського кодексу України та вимог ст.785 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з розрахунку заборгованості наданого Позивачем та не спростованого Відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів закону та Договору, договірні зобов’язання з своєчасної сплати орендних платежів не виконувались на протязі дванадцяти місяців (грудень 2008 р. - листопад 2009 р.), внаслідок чого за Одеською обласною організацією Партією Християнсько-демократичний союз утворилась заборгованість з орендної плати на суму 16401,40 грн., яку Відповідачем до теперішнього часу не сплачено.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов’язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до приписів ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.5.2 договору №1/3 оренди нежитлового приміщення від 08.02.2008 р. Відповідач за несвоєчасне внесення орендної плати повинен сплачувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Так, Позивачем відповідно до наданого розрахунку станом на 30.11.2009 р. нараховано пені на суму 1459,77 грн.

Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

За приписами ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про виселення Одеської обласної організації Партії Християнсько-демократичний союз із нежитлового приміщення п’ятого поверху, загальною площею 62,7 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11, а також стягнення з Одеської обласної організації Партії Християнсько-демократичний союз на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради заборгованості з орендної плати в розмірі 16401,40 грн., пені в сумі 1459,77 грн. та заборгованості за фактичне користування об’єктом оренди у розмірі 9323,52 грн. підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати по сплаті державного мита на суму 357 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 236 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Виселити Одеську обласну організацію Партію Християнсько-демократичний союз (65007, м. Одеса, пров. Волжський, буд. 22, код ЄДРПОУ 25053032) із нежитлового приміщення п’ятого поверху, загальною площею 62,7 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11 на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р 37326027001909 МФО 828011 банк ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 26302595).

3. Стягнути з Одеської обласної організації Партії Християнсько-демократичний союз (65007, м. Одеса, пров. Волжський, буд. 22, код ЄДРПОУ 25053032) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р 37326027001909 МФО 828011 банк ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 26302595) - 16401 (шістнадцять тисяч чотириста одна) грн. 40 коп. - заборгованість з орендної плати, 1459 (одна тисяча чотириста п’ятдесят дев’ять) грн. 77 коп. –пені, 9323 (дев’ять тисяч триста двадцять три) грн. 52 коп. - плата за фактичне користування приміщенням, 357 (триста п’ятдесят сім) грн. –витрат на оплату державного мита; 236 (двісті тридцять шість) грн. – витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 21.05.2010 р.

Суддя