Рішення № 11375270, 11.05.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" травня 2010 р.Справа № 30-17/22-09-1309 За позовом: Біляївський міжрайонний прокурор Одеської області в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в Одеській області

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Теплодарська міська рада Одеської області

До відповідача: Фізична особа підприємець ОСОБА_1

Про звільнення земельної ділянки

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від прокуратури: Лянна О.А.- згідно посвідчення

Від позивача: не зявився

Від відповідача: ОСОБА_3- довіреність №923 від 03.04.2009р.

Від третьої особи: Юзишина І.В.- довіреність №07\24-02 від 11.01.2010р., Панасик Д.О.- довіреність №07\24-1554 від 12.10.2009р.

СУТЬ СПОРУ: Біляївський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель в Одеській області, за участю третьої особи на стороні позивача - Теплодарської міської ради Одеської області, звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до фізичної особи підприємця (далі - підприємець) ОСОБА_1 про зобовязання звільнити земельну ділянку загальною площею 80 кв.м, яка використовується для розміщення кафе-бару, та розташована за адресою: АДРЕСА_2, без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування зазначеною земельною ділянкою, а також про зобовязання відповідача звільнити земельну ділянку загальною площею 220 кв.м, яка використовується для благоустрою території, суміжної з вищезазначеною земельною ділянкою, та розташована за адресою: АДРЕСА_2, без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування зазначеною земельною ділянкою.

19 квітня 2010р. на адресу суду надійшла заява Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області про зміну підстав позову, згідно якої прокурор фактично змінив позивача у справі , що не передбачено чинним господарським процесуальним законодавством України . За таких обставин, зазначену заяву Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області залишено без розгляду.

В судовому засіданні представник прокуратури позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

При повторному розгляді справи встановлено, що на дату розгляду справи Управління з контролю за використанням та охороною земель в Одеській області не існує. Повноваження Управління здійснює Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в Одеській області, яке є правонаступником Управління. Позивач про дату та час судових засідань був повідомлений належним чином, але представник позивач в судові засідання не зявлявся. Згідно листа , що надійшов до суду 12.03.2010р. на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009р. №844, із змінами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2009р. №901, постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2009р. №1064 та наказу Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель від 23.11.2009р. №2 „Про здійснення заходів, повязаних з ліквідацією територіальних органів державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель, що діє у складі Державного комітету із земельних ресурсів, як урядовий орган державного управління, проходить процедура ліквідації Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в Одеській області, яка на даний час не виключена з Єдиного державного реєстру.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Теплодарська міська рада

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у запереченнях на позов.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, що зявилися та прокуратури, суд встановив:

28 березня 2002р. між Теплодарською міською радою Одеської області (Орендодавець) та фізичної особою підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) був укладений Договір на право тимчасового користування землею (на умовах оренди), згідно якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 80 кв.м., вільну від забудов, інженерних комунікацій, доріг та площадок з твердим покриттям, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, з метою комерційного використання без права капітального будівництва.

Строк дії Договору 5 років. Згідно п.5.1 Договору він набуває чинності з моменту його реєстрації. Договір посвідчено нотаріально та зареєстровано у Теплодарському міському відділі земельних ресурсів Теплодарської міської ради Одеської області 03.04.2002р. за №22.

Крім того, 28 березня 2002р. між Теплодарською міською радою Одеської області (Орендодавець) та фізичної особою підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) був укладений Договір на право тимчасового користування землею (на умовах оренди), згідно якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 220 кв.м., вільну від забудов, інженерних комунікацій, доріг та площадок з твердим покриттям, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, з метою благоустрою території без права капітального будівництва.

Строк дії Договору 5 років. Згідно п.5.1 Договору він набуває чинності з моменту його реєстрації. Договір посвідчено нотаріально та зареєстровано у Теплодарському міському відділі земельних ресурсів Теплодарської міської ради Одеської області 03.04.2002р. за №23.

Біляївський міжрайонний прокурор Одеської області зазначив, що строк дії зазначених Договорів закінчився ще у квітні 2007р. і з цього часу підприємець ОСОБА_1 використовує зазначені земельні ділянки безпідставно, без оформлених належним чином документів, що підтверджують право користування або право власності на земельні ділянки, що є порушенням ст.ст.125,126 земельного кодексу України.

Крім того, Біляївський міжрайонний прокурор Одеської області зазначив, що згідно пунктів 3.2.2. вищезазначених договорів відповідач зобов'язався повернути після припинення або розірвання договорів оренди земельні ділянки станом, що є рівноцінним тому, в якому земельні ділянки перебували до моменту взяття їх в користування.

Теплодарською міською радою, зокрема, в лютому 2008 р. відповідачу направлялись листи № 10/22-240 від 05.02.2008 р. та № 10/22-251 від 06.02.2008 р. з попередження про фактично самовільне використання земельних ділянок. Але, в порушення вищезазначених вимог чинного земельного законодавства України та умов зазначених договорів підприємець ОСОБА_1 земельні ділянки не звільнила, Теплодарській міській раді не повернула та продовжує їх використовувати для розміщення кафе-бару.

Вказаний факт, підтверджується тим, що 14.08.2008р. відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.54 КУпАП (порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель або неприведення їх у стан, придатний для використання за призначенням), про що свідчить постанова про притягнення до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідачу 14.08.2008 р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Одеській області був наданий припис з вимогою негайно усунути порушення земельного законодавства припинити порушення земельного законодавства. Але, в ході додаткової перевірки, яка 16.10.2008 р. була проведена державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Одеській області. було виявлено, що відповідач припис не виконав та продовжує фактично самовільно використовувати вищезазначені земельні ділянки. За невиконання вищезазначеного припису державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Одеській області 06.11.2008р. відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 188-5 КУпАП.

Біляївський міжрайонний прокурор Одеської області вважає, що такі дії відповідача є порушенням інтересів держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в Одеській області, яка в інтересах держави організує та здійснює державний контроль за використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення, дотриманням законодавства у процесі укладання цивільно -правових угод, надання у користування , передачі у власність, вилучення (викупу) земельних ділянок, дотриманням строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обовязкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням. При цьому, прокурор зазначив, що Інспекція є урядовим органом державного управління.

На підставі викладеного Біляївський міжрайонний прокурор Одеської області просить суд зобовязати підприємця ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку загальною площею 80 кв.м, яка використовується для розміщення кафе-бару, та розташована за адресою: АДРЕСА_2, та земельну ділянку загальною площею 220 кв.м, яка використовується для благоустрою території, суміжної з вищезазначеною земельною ділянкою, та розташована за адресою: АДРЕСА_2, без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування зазначеною земельною ділянкою.

Теплодарська міська рада позов Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області не підтримує, посилаючись на те, що відповідно до приписів ст.152 Земельного кодексу України лише власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, зокрема, витребувати земельну ділянку із чужого незаконного володіння.

У даному випадку, на думку позивача, прокурор невірно визначив орган, на який державою покладено обовязок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, повязаних із захистом інтересів держави, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Крім того, позивач зазначив, що відсутні підстави припинення права користування земельною ділянкою , передбачені ст.ст.141, 143 Земельного кодексу України.

Відповідач - підприємець ОСОБА_1 проти позову заперечує, посилаючись на те, що спірна земельна ділянка є власністю Теплодарської міської ради і згідно ч.2 ст.152 земельного кодексу України лише власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Крім того, відповідач зазначає, що прокурор невірно визначив орган, на який державою покладено обовязок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, повязаних із захистом інтересів держави, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідач також вважає, що прокурор невірно обрав спосіб захисту порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін по справі, суд доходить до такого висновку:

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ст.ст. 116, 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.19 закону України „Про оренду землі” строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 березня 2002р. між Теплодарською міською радою Одеської області (Орендодавець) та фізичної особою підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) був укладений Договір на право тимчасового користування землею (на умовах оренди), згідно якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 80 кв.м., вільну від забудов, інженерних комунікацій, доріг та площадок з твердим покриттям, розташовану за адресою: м. Теплодар, вул. Комунальна ,10, з метою комерційного використання без права капітального будівництва.

Строк дії Договору 5 років. Згідно п.5.1 Договору він набуває чинності з моменту його реєстрації. Договір посвідчено нотаріально та зареєстровано у Теплодарському міському відділі земельних ресурсів Теплодарської міської ради Одеської області 03.04.2002р. за №22. Отже,строк дії Договору закінчився 03.04.2007р.

Крім того, 28 березня 2002р. між Теплодарською міською радою Одеської області (Орендодавець) та фізичної особою підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) був укладений Договір на право тимчасового користування землею (на умовах оренди) , згідно якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 220 кв.м., вільну від забудов, інженерних комунікацій , доріг та площадок з твердим покриттям, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, з метою благоустрою території без права капітального будівництва.

Строк дії Договору 5 років. Згідно п.5.1 Договору він набуває чинності з моменту його реєстрації. Договір посвідчено нотаріально та зареєстровано у Теплодарському міському відділі земельних ресурсів Теплодарської міської ради Одеської області 03.04.2002р. за №23. Отже, строк дії Договору закінчився 03.04.2007р.

Відповідно до ст.31 Закону України „Про оренду землі” договір оренди землі припиняється у разі закінчення строку , на який його було укладено.

За умовами п.3.2.2. зазначених Договорів Орендар зобовязався повернути після припинення договору оренди земельну ділянку станом, що є рівноцінним тому, в якому земельна ділянка перебувала до моменту взяття її в користування. Крім того, згідно ст.34 Закону України „Про оренду землі” у разі припинення договору оренди землі орендар зобовязаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

За таких обставин, у звязку із відмовою підприємця ОСОБА_1 у добровільному порядку повернути обєкт оренди після закінчення строку дії договору оренди, правомірними є вимоги Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області щодо зобовязання відповідача звільнити земельні ділянки, що раніше були ним орендовані.

Слід також заважити, що на даний час підприємець ОСОБА_1 користується спірними земельними ділянками без належним чином оформлених документів, які б підтвердили право користування. Згідно ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільне зайняття земельних ділянок це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Отже, підприємець ОСОБА_1 використовує земельні ділянки площею 80 кв.м та 220 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, самовільно. Згідно ст. 212 земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду. За таких обставин, підприємець ОСОБА_1 зобовязана повернути земельні ділянки без відшкодування витрат , понесених за час незаконного користування ними.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.2 ст. 121 Конституції України на Прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом. Зазначене конституційне положення знайшло своє відображення в ст. 5 Закону України "Про прокуратуру", де зазначено, що прокуратура виконує функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 36 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Ч.1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень ч.3 цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як зазначено в п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. N 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", що міститься в частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Відповідно до п. 2 резолютивної частини зазначеного Рішення Конституційного Суду України під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

У відповідності до п.3 Розяснень Вищого господарського суду України від 22.05.2002 р. N 04-5/570 „Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам” господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Із врахуванням того, що “інтереси держа ви”є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кож ному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому са ме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхід ність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як вбачається з матеріалів справи, Біляївський міжрайонний прокурор звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель в Одеській області, правонаступником якого є Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель в Одеській області, яка є спеціальним уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Відповідно до ст.6 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Відповідно до п.3 Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель основним завданням Інспекції є організація та здійснення державного контролю за використанням та охороною земель. Згідно п.4 зазначеного Положення Інспекція відповідно до покладених на неї завдань організує і здійснює державний контроль, зокрема, за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, а також іноземними юридичними особами земельного законодавства.

Слід також зауважити, що згідно ст.13 Конституції України земля є обєктом права власності Українського народу. Відповідно до ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Отже, Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель в Одеській області є спеціально утвореним органом, який здійснює за дотриманням земельного законодавства саме в інтересах держави.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати про сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача по справі, виходячи з положень ст.ст.44,49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в Одеській області задовольнити.

2.Зобовязати фізичну особі підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) звільнити земельну ділянку загальною площею 80 кв.м, яка використовується для розміщення кафе-бару , та розташована за адресою: АДРЕСА_2, без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування зазначеною земельною ділянкою.

3.Зобовязати фізичну особі підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) звільнити земельну ділянку загальною площею 220 кв.м, яка використовується для благоустрою території, суміжної з земельною ділянкою загальною площею 80 кв.м, яка використовується для розміщення кафе-бару, та розташована за адресою: АДРЕСА_2 , без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування зазначеною земельною ділянкою

4.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (р/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22090200) державне мито у розмірі 85 грн.

5.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (р/р 31217259700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22050000) витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн.

Рішення набирає чинності протягом 10-денного строку з дня його підписання.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 25 травня 2010р.

Суддя